ЄЦБ, Франція і Німеччина висловлюють найбільшу обережність щодо конфіскації заморожених активів РФ – Bloomberg

Архів

Європейський центральний банк (ЄЦБ), Франція і Німеччина висловлюють найбільшу обережність у питанні конфіскації заморожених російських активів. У G7 вивчають низку варіантів.

Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела.

"США та їхні європейські союзники заявляють, що вони сповнені рішучості використати заморожені російські активи для допомоги Україні - так чи інакше. Цього тижня в Бразилії вони сперечаються про те, як найкраще це зробити, не наражаючись на юридичні та фінансові ризики.

Західні країни заморозили близько 260 мільярдів євро у вигляді цінних паперів і готівки, більше двох третин з яких знаходяться в ЄС. Всі вони згодні з тим, що ці кошти повинні залишатися недоступними для Росії, якщо вона не пообіцяє допомогти у відновленні України.

Але вони розходяться в думках щодо того, чи законно перетинати Рубікон, повністю конфіскуючи активи", - пише агентство.

Підкреслюється, що Франція та Німеччина, а також Європейський центральний банк (ЄЦБ) висловлюють найбільшу обережність.

За словами джерел Bloomberg, Франція, Німеччина та ЄЦБ стурбовані російською відплатою, спрямованою на європейські активи, а також впливом на фінансову стабільність і статусом євро як резервної валюти.

"Небезпека полягає в тому, що такий радикальний крок створить прецедент, який підштовхне інші країни уникати зберігання своїх резервів у західних валютах на випадок, якщо вони одного дня зазнають подібних санкцій", - додає Bloomberg.

Посадовці та юристи G-7 вивчають низку варіантів, які можуть запропонувати лідерам на червневій зустрічі в Італії, оскільки будь-який крок вимагатиме політичного рішення на найвищому рівні, кажуть в G7.

"Усі пропозиції містять певні ризики. Деякі з них передбачають використання російських активів як застави для залучення готівки через продаж облігацій, випущених Україною або спрямованих на Україну. Хоча це дозволило б уникнути вигляду повної конфіскації, в кінцевому підсумку це викликає ті ж самі юридичні заперечення - адже активи повинні були б спочатку перейти з рук в руки, перш ніж їх можна було б використовувати як основу для нового збору коштів", - йдеться у статті.

ЄС зосереджений на пошуку "юридично безпечного кроку, який також може бути реалізований у короткостроковій перспективі", щоб використати надходження від заморожених активів для допомоги Україні, заявив міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер у Сан-Паулу.

Відповідаючи на питання про тиск з боку США, він сказав, що лідери G-7 дали мандат "подивитися на технічному рівні, щоб побачити, що є юридично і фінансово можливим".

Один з обхідних шляхів, який зараз обговорюється і може бути більш прийнятним для тих, хто сумнівається, полягає у використанні основної суми без її фактичного арешту.

Ідея, як зазначає Чарльз Лічфілд з Атлантичної ради, полягає в тому, що уряди країн G-7 нададуть "гарантії" ринкам, що заморожені активи не будуть повернуті Росії, якщо вона не погодиться сплатити витрати на відновлення України.

"По суті, вони пообіцяють, що в разі необхідності в майбутньому конфіскують активи для погашення кредитів України. Таким чином, вони можуть забезпечити заставу для України, не чіпаючи цих активів - поки що - і уникаючи цього юридичного "мінного поля".

Тим часом, кредитори, які надали Україні гроші на основі цього плану, знатимуть, що російські активи, зрештою, є забезпеченням їхніх кредитів", - пояснює агентство.

Нагадаємо:

Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер у середу публічно виступив проти позиції міністра фінансів США Джанет Єллен щодо конфіскації заморожених російських активів, що свідчить про глибокі розбіжності між країнами "Групи семи" (G7).

Лідери "Групи семи" за підсумком саміту 24 лютого підтвердили, що триматимуть знерухомленими активи російського Центробанку у своїх юрисдикціях до завершення повномасштабної війни Росії проти України.

Рада Європейського Союзу 12 лютого ухвалила рішення, яке наближає створення механізму з використання надприбутків заморожених російських активів на території ЄС на користь України.

Економічна правда