"Нафтогаз" хочуть позбавити права приймати рішення щодо дивідендів своїх "дочок"

Законопроєкт про держбюджет на 2024 рік пропонує встановити обов’язок для компаній, 50 і більше відсотків акцій яких належать "Нафтогазу", сплатити дивіденди за 2023 рік безпосередньо до держбюджету у розмірі не менше 90%, у строк до 1 липня 2024 року.

Про це йдеться у дайджесті аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління SOE Weekly для ЕП.

Як зазначають експерти, цей законопроєкт встановлює окремі вимоги саме до "Нафтогазу", що не може вважатися належною практикою.

"Україна вже вдавалась до практики встановлення окремих правил для окремих держкомпаній у минулому, але в останні роки значною мірою припинила використовувати такий підхід", - йдеться у дайджесті.

Законопроєкт також встановлює вимоги до решти держкомпаній, що перебувають у прямій власності держави, а також їхніх дочірніх компаній, щодо сплати до 1 липня 2024 року дивідендів за 2023 рік безпосередньо до держбюджету, так само встановлюючи мінімальний розмір 90%, але лише у випадку, якщо ці держкомпанії не приймуть рішення про виплату дивідендів самостійно до 1 травня 2024 року.

"Видається, що, принаймні технічно, решта держкомпаній мають можливість самостійно прийняти рішення щодо виплати дивідендів по своїм "дочкам", у той час як для "Нафтогазу" такого права навіть не передбачено. Разом з тим незрозуміло, чи зможуть інші держпідприємства відхилятися від мінімального нормативу виплати дивідендів у розмірі 90%", - пояснюють експерти.

Вони зауважують, що закон про держбюджет на 2023 рік містив таке саме положення щодо порядку виплати дивідендів держкомпаніями та їх "дочками", але не встановлював окремих правил для дочірніх компаній "Нафтогазу".

При цьому практика, яка відповідає Рекомендаціям ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами, передбачає, що дивіденди мають виплачувати на консолідованій основі на рівні материнської компанії.

У свою чергу, практика, коли дочірні компанії сплачують дивіденди безпосередньо до держбюджету (а не до материнської компанії), порушує принцип рівних умов між держкомпаніями та приватними компаніями.

"Така практика є наслідком існуючого в Україні законодавства, яке регулює діяльність держкомпаній, зокрема Закону "Про управління об'єктами державної власності". Також, це не співвідноситься із загальним корпоративним законодавством України, що застосовується до приватних компаній, за яким рішення про дивіденди приймає безпосередній власник.

У випадку дочірніх компаній "Нафтогазу" таким безпосереднім власником має бути "Нафтогаз", а не уряд. Такий стан справ також не відповідає керівним принципам ОЕСР, якими прямо зазначено, що практика діяльності держкомпаній повинна відповідати загальноприйнятим корпоративним нормам", - йдеться у дайджесті.

Раніше повідомлялось, що серед зобов’язань України в рамках поточної програми МВФ – ухвалення закону, який має привести систему корпоративного управління у відповідність до Рекомендацій ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств (законопроєкт № 5593-д).

Одним із запропонованих удосконалень у законопроєкті № 5593-д є впровадження належної дивідендної політики для держкомпаній, що, зокрема, у подібних ситуаціях передбачає усунення існуючої практики та запровадження виплати дивідендів на консолідованій основі.

Також повідомлялось, що нещодавно США наполягли на тому, щоб українська влада ухвалила законопроєкт № 5593-д у відповідності до рекомендацій ОЕСР до осені 2023 року як пріоритетну реформу. 

Читайте детальніше у дайджесті: Держава хоче відібрати у "Нафтогазу" право вирішувати по дивідендах "дочок", ФДМУ продав "Волиньторф"

Економічна правда