Як вплине на енергосистему катастрофа на Каховській ГЕС: головне

Зруйнована росіянами Каховська ГЕС була однією з десяти діючих в Україні гідроелектростанцій. В масштабах усієї енергосистеми гідроенергетика забезпечує генерацію порівняно невеликим обсягом електроенергії – останнім часом цей показник коливався в межах від 7-8% від усього споживання.

Попри відносно невелику частку в структурі споживання, електроенергія з ГЕС критично важлива для балансування всієї енергосистеми. Річ у тім, що гідроелектростанції та гідроакумулювальні електростанції (ГАЕС) здатні збирати надлишок енергії та зберегти його до того моменту, коли в мережі буде дефіцит.

За необхідності ГЕС та ГАЕС можуть за лічені хвилини істотно збільшити обсяги виробництва електроенергії, покриваючи пікові години навантаження, а також допомагають втримати енергосистему в аварійних ситуаціях. Наприклад, під час терористичних атак по об’єктах енергетики.

Що стосується безпосередньо Каховської ГЕС, то її максимальна потужність до руйнування становила 334 МВт. В масштабах всієї України це мізерний обсяг. До прикладу, це трохи більше, ніж один типовий блок на тепловій електростанції та втричі менше одного "великого" блоку на атомній станції. 

На підконтрольній Україні території наразі девять блоків АЕС, сім з яких мають потужність 1000 МВт. І це без урахування ще шести на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС.

До того ж Каховська ГЕС з жовтня 2022 року не працює на енергосистему України. Тому події 6 червня поки жодним не вплинули на ситуацію в енергосистемі.

Спочатку про це заявили в "Укренерго", а згодом підтвердив й керівник "Укргідроенерго" Ігор Сирота. "Каховська станція не працювала в енергосистемі з жовтня 2022 року, тому що стосується роботи в енергосистемі – змін не відбудеться", – сказав Сирота.

Водночас, як стверджує міністр енергетики Герман Галущенко, підрив Каховської ГЕС позначиться на рівні води на інших українських гідроелектростанціях, через що згодом можливий дисбаланс в енергосистемі.

"Попри те, що станція після окупації не видавала електроенергії в систему, прорив порушив цілісність усього гідровузла. Тому наразі є ризик, що гідроенергетика, яка балансувала енергосистему, не зможе працювати на необхідну потужність", - сказав міністр. 

З іншого боку, підрив ГЕС може мати негативні наслідки для роботи найбільшої в Європі Запорізької АЕС, яка наразі перебуває в окупації. Річ у тім, що вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для охолодження конденсаторів турбін і систем безпеки цієї АЕС.

Утім, наразі ситуації залишається контрольованою.

"Ми не оцінюємо ситуацію як критичну для Запорізької АЕС. Вона охолоджується від власного ставка-охолоджувача, що відокремлений від Каховського водосховища. Зниження рівня в Каховському водосховищі не впливає напряму на зниження рівня у ставку", – пояснив президент НАЕК "Енергоатом" Петро Котін.

В Міжнародному агентстві з атомної енергетики (МАГАТЕ) підтверджують – безпосереднього ризику для ядерної безпеки атомного об'єкта наразі немає. "Енергоатом" та МАГАТЕ постійно моніторять ситуацію та слідкують за діями росіян.

Що стосується майбутнього самої Каховської ГЕС, то за словами Сироти, на сьогодні станція повністю зруйнована та відновленню не підлягає. Єдиний можливий варіант – будувати на її місці новий об’єкт з нуля.

"Станція відновленню не підлягає, вона повністю зруйнована. І ми розуміємо, що після деокупації нам доведеться швидко будувати нову ГЕС", – заявив Сирота.

"Укргідроенерго" вже розпочало обговорення питання того, як після деокупації територій швидко перегородити греблю. До цього залучені фахівці проєктного інституту та будівельники.

Куди більш тяжкі наслідки скоєний росіянами теракт матиме для екології та економіки країни, передусім південного регіону України.

Раніше

Шостого червня близько 2:30 ночі росіяни здійснили черговий терористичний акт – підірвали греблю Каховської гідроелектростанції (ГЕС). Через зруйновані 11 з 28 її прольотів хлинув потік води – вищий за той, що далі по течії Дніпра як мінімум на чотири метри.

За кілька годин після вибуху залишки греблі та власне сама гідроелектростанція пішли під воду. Вже зранку розпочалась евакуація людей з населених пунктів, які знаходяться нижче за течією. Мова про 80 населених пунктів, серед яких кілька міст, зокрема Херсон.

Як ці події потенційно можуть вплинути на наступ Сил Оборони, хто з окупантів підірвав ГЕС, та які це матиме наслідки для природи, раніше в окремому тексті пояснила УП.