Українські аграрії втратять ринки, але продавати зерно задешево більше не будуть - експерт ЄБА

Інновації в дії

Українські аграрії радикально скоротять експорт зерна у 2023/24 маркетинговому році: цьому сприяли як зовнішні перепони, так і небажання самих аграріїв, які зробили висновки з проблем 2022 року.

Про це в коментарі ЕП заявив експерт логістики, член Комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Юрій Щуклін.

"Маса аграрних експортних вантажів з України у 2023/24 МР скоротиться вдвічі в порівнянні з попередніми роками", – прогнозує експерт.

Він виділив три чинники, що спонукатимуть аграрних виробників обмежити експорт зернових у наступному сезоні. Це:

фактична зупинка "зернового коридору",

європейське ембарго на українську агропродукцію,

адаптація агровиробників до економічних шоків першого року війни.

"Виробники більше не продаватимуть у нуль чи в мінус. Аграрії, які торік нахапалися збитків, вийшли з випробувань сильнішими та мудрішими. Вони переосмислили цілі, задачі та стратегії бізнесу, і не допустять другого збиткового року поспіль", - наголосив експерт.

За його словами, у 2022 році українські аграрії вивозили зерно на експорт за будь-яку ціну, бо їх підпирали наступний врожай, борги, виплата зарплат, порятунок бізнесу і колективів. Зараз тиску цих обставин нема, крім боргів, і то – вони частково списують їх за форс-мажором.

Але виробник, який пережив 2022 рік, зараз може собі дозволити не хотіти продавати врожай.

"Якщо торішній сезон диктувала логістика, то наступний буде сезоном виробника. Ніхто не їхатиме в Констанцу втридорога, щоби продати за копійки. Виробник збере врожай і може цілий рік чекати на хорошу ціну, і саме це визначатиме і трейд, і логістику, – зазначив Юрій Щуклін.

Експерт також наголосив, що цьогоріч аграрії переглянули сівозміни на користь нішевих культур, які мають іншу логістику і часові рамки експорту. Це виключить фактори ажіотажного попиту на перевезення зернових вантажів після завершення жнивної кампанії, який регулярно формувався у минулі роки та слугував чинником подорожчання логістики.

"Маса всього експортного вантажу буде вдвічі меншою, ніж ми зазвичай вивозили. Тому не буде такого тиску маси на обмежену логістику, як в минулі роки. Підвищений попит на перевезення виникав, оскільки в липні-серпні аграрії терміново вивозили пшеницю, щоб звільнити склади під кукурудзу, половину якої потім прагнули терміново вивезти до грудня", – зазначив експерт.

За його словами, кукурудза з її врожайністю до 120 ц/га давала найбільшу масу зернового вантажу для залізниці. Але саме кукурудза й найбільше постраждала у 2022 році, бо витрати на її логістику вивели її виробництво за межі рентабельності.

Цієї весни до логістичних проблем додалися проблеми зі збутом кукурудзи.

"Її хочуть купити, але ти не можеш за жодні гроші доїхати до покупців: закритий зерновий коридор, закрита Європа. Найгірше, чого досягли причетні до цього: наші виробники втратили фінансовий сенс у вирощуванні деяких культур. Хто при здоровому глузді вироблятиме те, що неможливо реалізувати? Тому аграрії вдалися до сівозмін, в більшості відмовилися від кукурудзи й пішли в бік соняшника, рапсу, нішевих культур, які можна реалізувати з доданою вартістю", - зазначив експерт.

Водночас він підсумував, що низка логістичних проблем українського аграрного сектору у 2022-2023 роках призведе в довгостроковій перспективі до втрати українськими експортерами аграрних ринків.

"Непрацюючий зерновий коридор і закриті сухопутні кордони – це даність, з якою виробників змусили примиритися. Наші ринки, наприклад Китай, Іспанія, країни Балтії, куди ми не доїхали з нашою продукцію, дуже швидко зайняли інші: бразильські чи польські фермери. Вони отримали результат від ембарго: їхній ринок став більшим, вони спокійні, бо мають збут", - наголосив експерт.

"Доведеться заново завойовувати ринки. Можливо, для цього кілька років доведеться працювати з меншою маржею. Просто чекати кращих часів – вищих цін, розблокування коридору, скасування ембарго, перемоги, відкриття портів, чи всього разом – це не стратегія. Необхідно створити умови, щоб наші виробники могли потрапляти на ринки, а не в логістичні пастки. А це саме функція держави, і найнятого нею Кабміну. Чи б'ється він, за цю, нашу перемогу?", – акцентував Юрій Щуклін.