Міністри G7 встановили нові цілі для розвитку сонячної та вітрової енергетики

Міністри клімату та енергетики Великої сімки (G7) встановили нові колективні цілі для сонячної енергетики та офшорних вітроенергетичних потужностей, погодившись прискорити розвиток відновлюваної енергетики та рухатися до швидшої відмови від викопних видів палива.

Про це пише Reuters.

Однак міністри так і не підтримали кінцевий термін відмови від вугілля до 2030 року, на якому наполягали Канада та інші члени Групи, і залишили відкритими двері для подальших інвестицій у газ, заявивши, що цей сектор може допомогти розв’язати проблему потенційного дефіциту електроенергії.

За словами міністр промисловості Японії Ясутоші Нісімура, під час безпрецедентної енергетичної кризи важливо вжити заходів для боротьби зі зміною клімату і одночасно сприяти енергетичній безпеці.

Загалом міністри домовились про поступову відмову від викопного палива задля досягнення нульового викиду вуглекислого газу не пізніше 2050 року.

У неділю міністри G7 завершують дводенні зустрічі з питань клімату, енергетики та екологічної політики в північному японському місті Саппоро. Відновлювані джерела палива та енергетична безпека набули нової актуальності після вторгнення Росії в Україну.

У своєму комюніке учасники пообіцяли спільно збільшити потужність офшорних вітрових електростанцій на 150 гігават до 2030 року, а потужність сонячних електростанцій - до більш ніж 1 терават.

"Канада чітко заявила, що вугільна енергетика повинна бути поступово припинена до 2030 року, і Оттава, Великобританія та деякі інші члени G7 взяли на себе зобов'язання до цієї дати", – йдеться в повідомленні.

Щодо вугілля, країни G7 домовилися про пріоритетність "конкретних і своєчасних кроків" щодо прискорення поетапної відмови від "внутрішньої безперервної вугільної генерації" в рамках зобов'язання, взятого минулого року, досягти принаймні "переважно" декарбонізованого енергетичного сектору до 2035 року.

Нагадаємо:

Країни "Великої сімки (G7), ймовірно, запровадять нові санкції щодо великих діамантів вагою в один карат від російської алмазодобувної компанії "Алроса", на яку припадає близько третини світових поставок необроблених алмазів.