Суд Лондона розширив всесвітний арешт активів Коломойського і Боголюбова

Інновації в дії

Високий Суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів ексакціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Про це йдеться у рішенні суду у справі BL-2017-000665, пресслужба Приватбанку у коментарі ЕП.

Рішення стосується справи, в рамках якої Приватбанк прагне повернути виведені напередодні націоналізації кошти з банку. 

Приватбанк клопотав про арешт активів відповідачів на період розгляду справи в розмірі 3 млрд доларів, і у 2017 році Високий Суд Лондона ухвалив рішення на користь банку. Таким чином було накладено всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, ними контролюються.  

Своїм рішенням від 31 січня 2023 року суд, за клопотанням Приватбанку, постановив фактично розширити можливості для всесвітнього арешту активів. 

"Нещодавнє рішення англійського суду надати дозвіл банку отримувати судові накази про арешт активів за кордоном та вимагати від відповідачів надавати подальшу інформацію щодо розкриття активів, що дозволить контролювати виконання судових наказів про арешт активів, є надзвичайно позитивною подією для банку", – зазначили у пресслужбі Приватбанку. 

"Я переконаний, що стосовно першого відповідача розкриття інформації про банківські рахунки є необхідним для належного контролю за діяльністю всесвітнього арешту активів (ВАА) та пропорційним. … Це, на мою [судді] думку, є законною спробою позивача домогтися розкриття легко ідентифікованих активів, які завжди перебували в зоні ВАА і підлягали розголошенню як такі", – наголошується у судовому рішенні.  

У Приватбанку вважають, що винесене рішення допоможе забезпечити ефективне звернення до примусового виконання будь-якого судового рішення, яке буде отримане після слухання по суті, що має розпочатися у червні 2023 року.

Читайте також:Другий лондонський фронт: як Високий суд усмирив Коломойського і Боголюбова

Нагадуємо:

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів "Приватбанку", найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію "Приватбанку".

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155,3 мільярда гривень.Детективна агенція Kroll за підсумками аудиту підтвердила, що Приватбанк до націоналізації був об'єктом масштабних шахрайських дій, що призвело до збитків в 5,5 млрд доларів.

Ексакціонери банку оскаржують рішення про націоналізацію у низці українських та закордонних судів.

У грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd, які ймовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.

Через рік суд визнав, що ПриватБанк подав позов, щоб отримати юрисдикцію суду Лондона на подачу позову проти Коломойського та Боголюбова. При цьому суддя визнав наявність у банку обґрунтованих вимог проти Коломойського і Боголюбова щонайменше на кілька мільйонів доларів. 

Разом з тим суд видав наказ про всесвітній арешт активів  екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Високий суд Лондона за підсумками засідання 19 січня 2018 року продовжив дію наказу про всесвітній арешт активів колишніх власників Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова до чергового відповідного указу суду. Тоді ж суд зобов'язав відповідачів розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь в розгляді справи.