Справа "Роттердам+": НАБУ і САП оголосили 15 нових підозр

Інновації в дії

У справі "Роттердам+" про підозру повідомили колишнім та чинним посадовцям Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Про це повідомляють пресслужби САП і НАБУ.

Підкреслюється, що 26 жовтня повідомлено про підозру 15 особам, серед яких колишні та чинні посадовці НКРЕКП "та посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній, які причетні до запровадження та застосування так званої формули "Роттердам+".

У  САП заявляють, що внаслідок  застосування формули "Роттердам+" споживачі електроенергії протягом 2018 - 2019 років незаконно переплатили понад 20 млрд гривень.

"Слідство вважає, що у формулу "Роттердам+" було закладено витрати на послуги, які фактично не виконувались, а саме транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту у Роттердамі. Як наслідок, протягом 2016-2019 років споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд гривень.

У ході розслідування цього факту з’ясувалося, що ухвалити таку формулу обчислення окремих членів НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті й отримали надприбутки. Як наслідок, відбулась безпідставна сплата усіма споживачами електроенергії грошових коштів через зростання тарифів на електроенергію", - йдеться у повідомленні.

При цьому, додають у САП, інші члени НКРЕКП "неналежно виконали свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них та проголосували за затвердження так званої формули "Роттердам+", що у подальшому спричинило тяжкі наслідки державним і громадським інтересам".

На сьогодні про підозру повідомлено 2 колишнім головам енергорегулятора; 6 колишнім та 3 чинним членам НКРЕКП; чинному та колишньому працівникам комісії, а також чинному та колишньому посадовцям групи приватних теплогенеруючих компаній.

"Шістьом з вищевказаних осіб інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Дії інших осіб кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України", - йдеться у повідомленні.

У НАБУ додали, що це другий епізод масштабного розслідування. Розслідування першого - щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн – завершили у вересні 2022 року.

Знати більше: Заплати Ахметову і друзям президента, або Формула з доходом на 24 мільярди

Непохитний "Ротердам+": як "еліта" пошила в дурні всіх українців

Нагадаємо:

НАБУ і САП 22 вересня завершили розслідування у справі "Роттердам+" та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко прийняв рішення скасувати постанову про закриття так званої справи "Роттердам+" як незаконну та необґрунтовану.

При цьому керівник САП повністю змінив групу прокурорів у цій справі "через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування".

5 травня 2021 року тодішня генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні "Роттердам+" Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження.

20 травня новий старший групи прокурорів Денис Демків вирішив закрити справу четверте – Національне антикорупційне бюро оскаржуватиме рішення до керівника прокуратури.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії. 

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. 

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".

Економічна правда