Нестрашний газовий шантаж та спалені російські резерви: підсумки на економічному фронті 31 березня

getty images

Через більш ніж місяць війни росії проти України агресор вирішив "заднім числом" змінити ключові цілі своєї "воєнної операції". Не досягнувши успіхів на київському напрямку та зазнавши ударів українського контрнаступу у передмістях столиці, окупанти почали вдавати, ніби взяття Києва взагалі не входило до їхніх планів".

Подібну стратегію росія використовує й у своїй тактиці на економічному фронті. Так було тоді, коли указом президента російському мінфіну та держкомпаніям заборонили погашати свої боргові зобов’язання в іноземній валюті. Це рішення могло потенційно викликати дефолт росії, адже отримання кредиторами рублів замість доларів та євро було прямим порушенням умов випуску російських євробондів.

Проте дефолту росії так і не сталося. Щонайменше поки що. Виплати за російським суверенним боргом санкції поки що дозволяють здійснювати у валюті. Російські ж компанії взагалі пішли проти волі очільника кремля та погасили свої кредитні платежі в іноземній валюті.

І схоже, що подібний "відкат" назад очікує на інший шантаж росії — газовий. Здається, що погрози кремля не мають ніякого іншого ефекту, окрім як показати внутрішній аудиторії натяки на "велич" росії, яка "змушує" світ танцювати під свою сопілку. Однак це не зовсім так. 

Газовий "недошантаж"

Цього дня очільник кремля виступив з рішучою заявою, у якій в черговий раз наполіг на тому, що "недружні країни будуть платити за російський газ російськими рублями". І байдуже, що чинні контракти з "Газпромом" не передбачають такої валюти оплати. Також кремль не хвилює те, що країни ЄС та G7 одностайно висловилися, що платити за газ рублями не збираються.

Сторонньому спостерігачу може здатися, що москва "стріляє собі у ногу", завдаючи більше клопотів власній економіці, аніж європейській. Адже росія ніби то готова відмовитися від постачання газу в обмін на нереалістичні та необґрунтовані вимоги. Однак такий погляд на ситуацію стає хибним, щойно розібратися у ній дещо детальніше.

По-перше, схема, за якою західні компанії купуватимуть російських газ, ніяк не вплине на їхні розрахунки: вони продовжуватимуть переказувати у росію євро як і раніше. Кошти надходитимуть на рахунок у "Газпромбанку", який конвертуватиме їх у рублі та переказуватиме "Газпрому".

По-друге, в указі путіна міститься пункт, який дозволить видавати спеціальні дозволи на купівлю газу за іноземну валюту – така собі "страховка" на випадок, якщо хтось відмовиться від схеми "розрахунку рублями".

Тож "шантаж" москви перекрити газовий вентиль Європі виявився геть не таким страшним, як про нього говорили. Та й взагалі нові умови оплати, на перший погляд, мало що змінять для європейських імпортерів російського газу. Однак це лише на перший погляд.

Насправді вся епопея з вимогами платити за газ у рублях мала один дуже важливий наслідок: європейці остаточно зрозуміли, що росія не може бути надійним постачальником блакитного палива, адже у будь-який момент може використати своє провідне становище на газовому ринку для тероризування європейських споживачів.

І хоча наразі країни ЄС продовжать закуповувати російський газ, проте спроба шантажу дуже пришвидшила настання того дня, коли енергетичний ринок Європи зможе відмовитися від послуг росії. І якщо для економіки ЄС це буде тяжко, проте реалістично завдяки нарощування постачання газу з інших джерел, то для рф відмова від її газу стане фатальною для економіки та її зовнішньополітичного впливу.

Справжня ціна рубля

Блеф росії у її вимогах платити за газ у рублях було дуже легко розкусити: без валютних надходжень за блакитне паливо нацвалюта агресора могла знецінитися з небаченою досі швидкістю.

Після арешту більшої частини золотовалютних резервів рф за кордоном, російський центробанк майже втратив можливість погашати панічні настрої на валютному ринку. Функції з проведення валютних інтервенцій центробанк передав на експортерів, зобов’язавши їх продавати 80% своєї валютної виручки на ринку.

Проте навіть такі жорсткі валютні обмеження не рятували російську валюту та змушували центробанк агресора розпродувати ті залишки резервів, які у нього лищалися після санкцій Заходу. Зокрема, мова йде про юані та золото.

За один місяць війни росії для порятунку рубля довелося "спалити" 38,8 млрд доларів своїх золотовалютних резервів. Майже 40 мільярдів доларів коштувала росії паніка на її валютному ринку через санкції Заходу та невпевненість заможних росіян у завтрашньому дні.

Наразі завдяки активним адміністративним обмеженням (наприклад, росіяни не можуть купувати валюту та знімати її з валютних депозитів), падінню імпорту до росії (через вихід з російського ринку сотень західних компаній) та високі ціни на енергоносії рубль навіть дещо зміцнився. Станом на кінець березня за долар на біржі дають 83 рубля, в той час як на початку місяця курс сягав 153 рублів за долар.

Однак такий баланс доволі хиткий, а обвалити рубль запросто зможуть нові санкції Заходу проти золотих резервів росії чи проти торгівлі її енергоресурсами.

Без нових ТРЦ та безлімітного мобільного інтернету

Станом на кінець березня більшість великих західних компаній висловила своє ставлення до роботи на російському ринку. З тими, хто захотів лишитися ведеться запекла боротьба активістів, дипломатів та підприємців за відмову від росії. Водночас в рф все частіше проявляються наслідки виходу з її ринку інших бізнесів.  

По-перше, негативний ефект відчувають суміжні галузі. Так, наприклад, російські девелопери зсувають строки здачі нових торгових центрів через брак орендарів, а основні мобільні оператори економлять обладнання та відмовляються підключати безлімітний мобільний інтернет новим користувачам. 

По-друге, великий бізнес, який вже частково обмежив діяльність у росії, вимушений йти на більш радикальні кроки теж внаслідок санкцій. 

Автоконцерн Stellantis, який три тижні тому зупинив експорт та імпорт своєї продукції, сьогодні повідомив про вимушене закриття російського заводу через брак деталей. Концерн виробляв автомобілі Peugeot 408 та Citroen С4, а також міні-фургони Peugeot, Citroen та Opel. На заводі працює близько 2700 співробітників, наслідки для яких поки невідомі. 

Якщо чи не максимум іноземних ритейлерів вже зупинив свою діяльність та вивісив на дверях магазинів знак "зачинено", то у сфері промисловості та ІТ, схоже, ще є, кому прощатися з країною-агресором.

Наприклад, за останні два дні з російського ринку вийшли одразу три будівельні компанії: датські Aarslef та Velux, а також швейцарська Holcim. Ще сім технологічних компаній обмежили для РФ доступ до своїх продуктів у сфері напівпровідников, засобів комунікації та хмарних рішень.