Газовий пінг-понг та пивний бойкот: підсумки на економічному фронті 28 березня

Росія продовжує надсилати тисячі своїх солдатів на поля битви в Україні та намагається проводити контрнаступи на позиції українських воїнів. Акумульовані росією ресурси поки що дозволяють фінансувати активну агресію проти України попри санкційні обмеження, накладені Заходом.

Найболючіший сектор російської економіки — енергетика — досі залишається майже поза увагою санкцій. Ба більше, росія намагається завдати контрудару й на економічному фронті та не відмовляється від планів шантажувати Європу зупинкою постачання свого блакитного палива.

Тим часом громадяни росії відчувають санкції Заходу набагато сильніше, ніж російська держава та особи, наближені до влади. Малий та середній бізнес повідомляє про суттєве погіршення свого економічного становища. Російська інфраструктура опинилася на межі перетворення на груди металобрухту без доступу до західних запчастин та технологій.

Економічний фронт війни вже скоро може опустити керівництво кремля на землю. І сама російська влада може зіграти у цьому не останню роль.

Газ за рублі? Ні, не чули

Попри чітку позицію ключових покупців російського газу серед європейських компаній про те, що платити за блакитне паливо москви її ж валютою ніхто не збирається, кремль, схоже, вирішив продовжити свій авантюрний шантаж Європи.

Так, російський диктатор доручив уряду, "Газпрому" та російському центробанку щомісяця звітувати про переведення газових контрактів, укладених з країнами ЄС, у рублі. Перший такий звіт на столі у кремлі очікують вже до 31 березня.

Такі вимоги містяться у переліку доручень президента росії, який опублікували у понеділок.

"Уряду РФ спільно з Банком Росії та публічним акціонерним товариством "Газпром" реалізувати комплекс заходів щодо зміни валюти платежу з постачання природного газу до країн Європейського союзу та інших країн, які ввели обмежувальні заходи щодо громадян Російської Федерації та російських юридичних осіб, на російський рубль", – йдеться в документі.

Влада росії не втрачає надії шантажувати Захід попри те, що такий шантаж — це як постріл собі у ногу. У разі, якщо він не спрацює, росія сама звільнить себе від левової частини бюджетних надходжень та надходжень валюти в економіку.

Те, що російський шантаж не спрацює, підтверджують лідери країн G7, серед яких представники найбільших імпортерів російських енергоресурсів.

"Усі міністри G7 погодилися, що це одностороннє і явне порушення існуючих контрактів", — повідомив міністр економіки і захисту довкілля Німеччини Роберт Габек після конференції G7.

"Спроба путіна розділити нас очевидна, але, як ви бачите з цієї великої єдності та рішучості, нас не розділити", – додав міністр.

Ба більше, у Євросоюзі чітко дали зрозуміти кремлю, що більше не вважають росію надійним постачальником газу, а її енергетичний шантаж приведе лише до того, що країна просто втратить ринок збуту свого блакитного палива.

Так, представник ЄС із зовнішніх справ Жозеп Боррель заявив, що Європа може знайти заміну російському газу впродовж наступних двох років.

"Ми хочемо знизити нашу залежність від російських газу та нафти, адже ми дуже від них залежні. Зараз видається, що вони (Росія – ред.) є ненадійним партнером. Тому ми хочемо диверсифікувати наші джерела, і Близький Схід відіграє велику роль", — зазначив він.

Крім газу росія дуже залежна ще й від експорту нафти. Нафтовий ринок набагато гнучкіший, ніж газовий, тож росія тут має набагато менше важелів шантажу на світ.

Санкції проти рф та бойкот країни цивілізованим світом вже вдарив по доходах агресора від експорту нафти. Країна була вимушена скоротити обсяги експорту "чорного золота" на чверть за останній тиждень. Криваву російську нафту ніхто не хоче купувати.

Занепадаюча економіка

Драйвером економічного росту у всьому цивілізованому світі є малий та середній бізнес. Підприємництво створює базис для розвитку середнього класу, який, у свою чергу, дає поштовх для зародження громадянського суспільства.

Не дивно, що у російській економіці малий та середній бізнес відіграє дуже незначну роль, а на його проблеми влада не те, що не зважає, але навіть у якійсь мірі зацікавлена у їхньому виникненні.

У більшості російських підприємців, опитаних аналітичним центром НАФІ, за останній місяць виникли певні фінансові труднощі. Так, 54% повідомили про падіння продажів, а 83% малого бізнесу повідомили, що почали скорочувати витрати — передусім на рекламу та ІТ. Деякі підприємства зазначили, що почали скорочувати штат, зменшувати зарплати або відмовилися від оренди офісу.

Про проблеми повідомляють й власники ресторанів. Через санкції проти рф логістичні ланцюжки порушилися, а через девальвацію рубля купувати продукти стало набагато складніше ще й з фінансової точки зору.

Великі західні компанії, які з якихось причин продовжують працювати у росії, постали перед іншою проблемою: вони не знають, чи можуть платити орендну плату за офіси у центрі москви, які належать підсанкційним російським олігархам.

Ті західні технології, які залишаються працювати у росії, через санкції будуть відмирати. Наприклад, це стосується мобільного зв’язку. Резервів запчастин та обладнання для підтримання роботи вишок зв’язку вистачить лише на 6 місяців. Далі можуть розпочатися системні збої.

Друге коло бойкоту росії

На початку війни та масового бойкоту росії, міжнародні компанії часто не поспішали повністю йти з ринку. Багато з них призупиняли заплановані нові інвестиції чи лише призупинили або скорочували бізнес-операції. Наразі таких компаній близько 230. 

Припинити великий бізнес – це нелегкий та тривалий процес. Скоріш за все, більшість компаній гадала, що війна вирішиться протягом умовно місяця, а з цим скасуються і санкції – в такому випадку недоцільно розпочинати складні юридичні процедури, щоб потім відкочувати все назад. 

Зараз, коли пройшло більше місяця після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, бойові дії не вщухають, а риторика і санкції стають все жорсткішими, компаніям стає очевидно, що швидко російсько-українська війна не закінчиться. Це змушує їх переглядати свої попередні позиції. Саме через це потроху з’являються оновлені кроки компаній щодо бізнесу в росії. 

Одразу два пивні гіганти, які початково планували припинити нові інвестиції, сьогодні оголосили про повний вихід з російського ринку. Нідерландська пивоварна корпорація Heineken N.V. та данська Carlsberg Group припиняють діяльність в росії. Обидві групи обіцяють потурбуватися про співробітників – у компаніях працювало 1800 та 8400 співробітників відповідно. 

Західні санкції роблять дедалі більш токсичними не лише російські ринки, але й російські гроші, що змушує фінансові установи розривати зв’язки з країною-агресором. 

Сьогодні одразу два інвестиційні фонди країн Сходу заявили, що не будуть здійснювати нові інвестиції в росію – це Mubadala Investment Company Об’єднаних Арабських Еміратів та катарський Qatar Investment Authority. 

Що важливо, обидві інституції – це суверенні інвестфонди, які здійснюють інвестиції в державний сектор рф. Так, Mubadala Investment Company має спільні інвестиції з Російським фондом прямих інвестицій на суму $2,3 млрд (зокрема, акції компанії Газпромнєфть-Восток), а QIA володіє 19% Роснєфті. Отже, рішення про призупинку інвестицій треба розглядати не лише як економічний, але й як політичний крок. 

Крім того, від свого російського бізнесу відмовляється швейцарська банківська група Credit Suisse Group, а Європейський банк реконструкції та розвитку зачинає свої представництва в Москві та Мінську.

Від санкцій та бойкоту росії страждають не лише державні, але й міжнародні компанії, які вирішили попри все лишатися працювати на ринку. Наприклад, відомий виробник упаковки Tetra Pak вже вимушений відмовлятися від виробництва деяких видів пакувань через брак поставок сировини. Наразі мова йде про 2-літрові паки для вина та напоїв. Виробники цих продуктів навіть підвищують ціни на свої лінійки в цій тарі, аби зменшити попит споживачів.