Рада ухвалила "деолігархічний" законопроєкт Зеленського

Інновації в дії

Після перерви у засіданні 23 вересня Рада почала розгляд у другому читанні президентського "антиолігархічного" законопроєкту №5599 - у підсумку, документ підтримали 279 нардепів.

Перед перервою у засіданні нардепи проголосували за те, щоб продовжити засідання до кінця розгляду законопроєкту № 5599.

Нардеп, представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський запропонував Раді прийняти процедурне рішення ad hoc відповідно до ч.3 ст. 50 (Рішення про одноразове відхилення (ad hoc) від процедур, передбачених регламентом) та до ч.3 ст.101 про скорочення строку надання нардепам законопроєкту до 2 читання наполовину, "оскільки президент визнав зазначений законопроєкт невідкладним".

Цей виступ Веніславського супроводжувався вигуками у залі "Ганьба!" і "Диктатура!" з боку опозиційних фракцій та оплесками з боку монобільшості.

Представники "ЄС" закликали йти по процедурі та регламенту. Про необхідність публічного розгляду правок, відповідно до Конституції, заявив і нардеп від "Голосу" Сергій Рахманін.

Нардеп від "ОПЗЖ" Олександр Колтунович додав, що його фракція подала 384 поправки і наполягає на розгляді кожної з цих поправок.

Представники "Батьківщини" заявили, що "слуги" порушили домовленості щодо розгляду законопроєкту.

Зрештою, 253 голосами підтримали пропозицію Веніславського щодо застосування процедури ad hoc і скорочення строку наполовину.

Після цього під час свого виступу Веніславський заявив, що профільний комітет Ради пропонує розглядати законопроєкт структурними частинами, які визначив комітет.

"У випадку позитивного голосування за ту чи іншу структурну частину, відповідна правка вважається схваленою і має вирішальний характер по відношенню до інших, інші правки не розглядаються та на голосування не ставляться", - пояснив він.

271 голосами "за" пропозицію про розгляд законопроєкту за структурними частинами підтримали.

Після цього почалися дискусії між представниками різних фракцій біля трибуни, а деякі нардепи почали блокувати трибуну.

Згодом головуючий Руслан Стефанчук оголосив про надходження заяви від "ЄС" (Герасимов) та "Голосу" (Железняк), які "у зв'язку із грубим порушенням регламенту..." внесли пропозицію про відсторонення головуючого.

Стефанчук пояснив, що для цього рішення треба набрати 226 голосів.

Представники іншого крила "Голосу" (об'єднання "Справедливість") заявили, що нікого не уповноважували підписувати заяву.

Згодом Стефанчук додав, що заяву підписала і "Батьківщина" і передав слово віце-спікеру Олені Кондратюк.

Зрештою, питання про відсторонення Стефанчука від ведення засідання не підтримали (лише 61 голос).

Потім Стефанчук зацитував лист РНБО та кількох університетів, що ця процедура (про правки) не суперечить Конституції. Також, за його словами, процедура застосовувалась і в 2017 році.

За словами Веніславського, комітет визначив 13 вирішальних правок.

Зокрема, правка №10 пропонує поєднати 2 впливи - економічний та політичний. Рада підтримала цю основну правку 286 голосами, решта поправок у цій структурі вважаються відхиленими.

Наступна основна правка №38 - щодо мети преамбули і законопроєкту, її підтримали 269 нардепів.

Третя вирішальна правка - №43 - була підтримана 259 голосами.

Голосування за правки супроводжувалась вигуками у залі "Геть диктатуру!" та "Диктатура!" і навіть "Лукашенко!" у контексті диктатура.

Наступна правка - №167, її підтримали 269 нардепів. Наступна правка №271 - підтримана 269 депутатами. Ще одна основна правка - №344 - підтримана 270 голосами.

Ще одна правка - №406 - підтримана 270 голосами. Ще одна правка - №473, її підтримали 270 депутатів. За основну правку №598 проголосували 265 нардепів. За правку №673 проголосували 271 нардеп.

Наступна правка - №794 - її підтримали 269 голосами. Ще одна основна правка - №887 - за неї проголосували 270 нардепів.

І за крайню правку - №934 - проголосували 270 нардепів.

За законопроєкт у 2 читанні та в цілому проголосували 279 нардепів.

Про законопроєкт

Законопроєкт №5599 ініційовано президентом у червні 2021 року. Його мета – визначити так званих олігархів та обмежити їхній вплив. Водночас законопроєкт критикують через, зокрема, відсутність незалежного органа, що би визначав "олігархів" та можливі порушення прав людини.

Згідно документу, аби вважатися олігархом, необхідно брати участь у політичному житті, мати значний вплив на засоби масової інформації, бути монополістом на загальнодержавному товарному ринку та володіти активами на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів. 

Якщо три з цих ознак будуть наявні в однієї особи, то вона вноситься в Реєстр олігархів на підставі рішення РНБО.

Зокрема, буде заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій та брати участь у великій приватизації. Також особи з цього Реєстру повинні будуть подавати декларацію про доходи.  

Окрім того, держслужбовців зобов’яжуть подавати "декларації про контакти", якщо вони контактували з олігархом чи його представником. Якщо особа не подасть таку декларацію, її можуть притягти до політичної або дисциплінарної відповідальності. 

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Його введуть у дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Нагадуємо:

Державна уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова надала зауваження до "антиолігархічного" законопроєкту, за її словами документ може суперечити Конституції та порушувати права людини, а відтак не має бути підтриманим.

Венеційська комісія отримала запит від Верховної ради про надання висновку щодо так званого законопроєкту про олігархів.

Венеційська комісія повідомила, що висновок щодо законопроєкту про протидію впливу "олігархів" буде готовий у грудні, водночас документ вже готовий до другого читання.

Народні депутати у першому читанні ухвалили президентський законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". 

Читайте також: Олігархи в законі. Кого хоче "розкуркулити" Зеленський

Економічна правда