Комітет рекомендував законопроєкт про "олігархів" до другого читання: що змінилося

Кінець епохи офшорів

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на засіданні 17 вересня розглянув законопроєкт "про олігархів" №5599 та рекомендував Верховній Раді його ухвалити у цілому.

Про це повідомив нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк у Telegram.

Депутати всього подали 1271 правок до другого читання документу, комітет врахував 13 із них. Документ підтримали 10 членів комітету.

Що змінилося

За словами Железняка, до другого читання відбулися наступні зміни:

• Тлумачиться визначення "представника олігарха" як особи, яка проводить зустрічі (розмови) з публічними службовцями від імені та/або в інтересах "олігарха"; 
• Однією з ознак участі у політичному житті стане виплата грошових коштів, здійснення робіт, надання товарів або послуг на користь учасників політичної агітації, мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами або членів їхніх сімей; 
• Визначати олігархів, як і раніше, буде Рада нацбезпеки та оборони. Проте РНБО зобов’яжуть викликати потенційних "олігархів" на засідання й аргументувати, чому вони відносять особу до "олігархів", та розглядати заперечення.
• В реєстрі "олігархів" тепер буде також інформація про юридичних осіб, бенефіціаром яких є "олігарх", та про осіб та партії, на політичну діяльність яких він давав кошти;
• "Олігархам" заборонять фінансувати політичну агітацію, мітинги або демонстрацій з політичними вимогами;
• До способів контакту додали телефонну розмову;
• Обов'язок декларувати контакти поширено на керівників держпідприємств, голову АРМА, держслужбовців категорії "Б", патронатних службовців Офісу президента та Верховної Ради;
• За неподання чи несвоєчасне подання декларації про контакт зможуть звільнити також голову та держуповноважених АМКУ, голову та його заступників Фонду державного майна України, Генпрокурора та його заступників.

Про законопроєкт

Законопроєкт №5599 ініційовано президентом у червні 2021 року. Його мета – визначити так званих олігархів та обмежити їхній вплив. Водночас законопроєкт критикують через, зокрема, відсутність незалежного органа, що би визначав "олігархів" та можливі порушення прав людини.

Згідно документу, аби вважатися олігархом, необхідно брати участь у політичному житті, мати значний вплив на засоби масової інформації, бути монополістом на загальнодержавному товарному ринку та володіти активами на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів. 

Якщо три з цих ознак будуть наявні в однієї особи, то вона вноситься в Реєстр олігархів на підставі рішення РНБО.

Зокрема, буде заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій та брати участь у великій приватизації. Також особи з цього Реєстру повинні будуть подавати декларацію про доходи.  

Окрім того, держслужбовців зобов’яжуть подавати "декларації про контакти", якщо вони контактували з олігархом чи його представником. Якщо особа не подасть таку декларацію, її можуть притягти до політичної або дисциплінарної відповідальності. 

Нагадуємо:

Державна уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова надала зауваження до "антиолігархічного" законопроєкту, за її словами документ може суперечити Конституції та порушувати права людини, а відтак не має бути підтриманим.

Венеційська комісія отримала запит від Верховної ради про надання висновку щодо так званого законопроєкту про олігархів.

Народні депутати у першому читанні ухвалили президентський законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". 

Економічна правда