Справа "Роттердам+": НАБУ вкотре закликало Венедіктову замінити процесуального керівника

Кінець епохи офшорів

У НАБУ заявили, що дії прокурора САП Віталія Пономаренка у справі "Роттердам+" свідчать про його неефективність і просять генпрокурора Ірину Венедіктову замінити процесуального керівника у справі.

Про це йдеться у заяві НАБУ, оприлюдненій у Telegram-каналі відомства.

"Одне з найрезонансніших розслідувань в історії України - так звана справа "Роттердам+". За даними НАБУ, розмір завданої шкоди у результаті протиправних дій службових осіб НКРЕКП і групи компаній ДТЕК перевищує 39 млрд грн.

Проте процесуальний керівник у кримінальному провадженні, який мав би представляти у суді обвинувачення, двічі необґрунтовано закриває справу: у серпні 2020 (відновлено у жовтні 2020 року) та у січні 2021 року. Показовими є висловлювання прокурора під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики (15 грудня - ред.), де прямо встановлено невідповідність та суперечність його позиції наявним матеріалам", - йдеться у позиції НАБУ.

Знати більше: Заплати Ахметову і друзям президента, або Формула з доходом на 24 мільярди

Непохитний "Ротердам+": як "еліта" пошила в дурні всіх українців

Нагадаємо:

Генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що "незважаючи на масу правових протиріч у діях детективів НАБУ і САП", вона ухвалила рішення провести службову перевірку прокурора САП Віталія Пономаренка, який двічі закривав справу "Роттердам+".

В.о. керівника САП Максим Грищук 25 січня відновив розслідування у справі "Роттердам+", НАБУ вкотре закликало генпрокурора Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів, що здійснюють процесуальний нагляд у справі.

Раніше повідомлялось, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вдруге закрив справу "Роттердам+"

Антимонопольний комітет закрив справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції щодо розрахунку у 2016-2017 роках ринкової ціни електроенергії (справа "Роттердам+" - ред.) через недоведеність порушення.

НАБУ у рамках справи "Роттердам+" опублікувало фрагмент перехопленої розмови (березень-квітень 2020) топ-менеджера ДТЕК та іноземної особи про жінку-кандидата на посаду глави Міненерго (згодом т.в.о. призначили Ольгу Буславець - ред.).

Група компаній "ДТЕК" Ріната Ахметова назвала заяву НАБУ про записи розмови одного з топ-менеджерів ДТЕК "політично мотивованою провокацією, яка не має ні найменшого відношення до справи "Роттердам+".

Національне антикорупційне бюро і САП безрезультатно просили Офіс генпрокурора замінити керівника групи прокурорів у розслідування справи "Роттердам+", справу зупинено, вивчаються матеріали, заявили в НАБУ і САП.

2 грудня НАБУ зазначало, що ОГП відмовляється змінити прокурора в справі "Роттердам+", попри його "неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів".

В ОГП на це відповіли, що після прийняття прокурором рішення про закриття справи "Роттердам+" виникла низка питань щодо ефективності слідства.

У серпні 2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи "Роттердам+".

У жовтні Вищий антикорупційний суд поновив справу.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії. 

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. 

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".

Економічна правда