Митний кодекс наблизив Україну до Європи

З 1 червня 2012 набув чинності один із найбільш резонансних документів, прийнятих в 2012 році - Митний кодекс.

Прийняття нового Митного кодексу відображає прагнення законодавця наблизити чинне законодавство України до міжнародних стандартів, привівши його у відповідність до вимог Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення та деяких інших актів міжнародного права, зазначив в коментарі "Економічній правді" адвокат, керівник харківського офісу ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олексій Христофоров.

"Звертає на себе увагу і не може не радувати загальне "осучаснення" і спрощення встановлених митних процедур, зокрема, це стосується електронного декларування, можливості митного оформлення товарів у будь-якому митному органі без "прив'язки" до місця реєстрації підприємства, проведення митного оформлення протягом чотирьох годин з моменту подання митної декларації, а також розширення прав оскарження дій митних органів, звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки, персоніфікація відповідальності посадових осіб митного органу за неправомірні зволікання з митних оформленням", - зазначив він.

Крім того, за словами Христофорова, рішення про конфіскацію товарів, так само, як і транспортних засобів, відтепер будуть прийматися виключно в судовому порядку (на відміну від штрафу, який, як і колись, може накладатися митницею), що дозволить зацікавленій стороні більш ефективно відстоювати свої інтереси в спорі з митним органом.

"Слід також зазначити, що кодекс встановлює чіткий перелік документів, що подаються для митного оформлення товару, а також чіткі підстави для відмови в митному оформленні, зобов'язуючи митний орган надати вичерпні роз'яснення його причин", - додав експерт.

Також, за його словами, особливої уваги заслуговує інститут уповноваженого економічного оператора.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, наділений даними статусом, отримає право користуватися рядом передбачених кодексом преференцій і спрощень, зокрема, використовувати власні складські приміщення для тимчасового зберігання товарів, знімати митне забезпечення без дозволу митниці і т.п.

"Не слід забувати про те, що митниця знаходиться на перетині товарних потоків держави і традиційно (не тільки в Україні) прив'язана до горезвісного людського чинника, тим чи іншим зловживанням, проявам корупції. Таким чином, наведення порядку на митниці це не тільки питання прийняття" правильного "закону, хоча такої теж дуже важливий", - підкреслив Христофоров.

"Як відомо, будь-який, навіть дуже хороший, закон, як правило, проходить стадію "хвороб зростання". Оскільки регульовані кодексом правовідносини носять складний і багатоаспектний характер, ті чи інші недоліки проявлять себе тільки на стадії його практичного застосування, після чого неминуче будуть скориговані відповідними поправками, роз'ясненнями, судовою практикою", - пояснив він.

"Опускаючи ряд несуттєвих недоліків і нестиковок можна сказати про те, що в цілому новий Митний кодекс справляє дуже гарне враження, і стратегічний напрямок вдосконалення митного законодавства законодавцем вибрано правильно", - підсумував Христофоров.