Напруга у відносинах між київською владою та будівельними компаніями сягнула того критичного рівня, коли столичним будівельникам стало зручніше працювати в інших містах.

Про це кілька днів тому повідомив член ради директорів Української будівельної асоціації (УБА) Андрій Миргородський.

На його думку, будівельні компанії Києва та іноземні забудовники, що планували вийти на столичний ринок нерухомості, йдуть із нього.

"З київського ринку йдуть будівельні фірми. Насамперед, це іноземці, які не звикли ризикувати власними грішми, але це стосується також і столичних компаній, які почали активно освоювати регіони", – констатує Миргородський.

В УБА пов’язують ці процеси зі значними ризиками, які виникли через бюрократію, недосконалість дозвільної системи й непрозорість прийняття рішень в столиці.

Економічна правда Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Спецпроекти Інфокарти Архів Українська правда Життя Європейська правда ТаблоID Помилка 404 Вибачте, такої сторінки не знайдено Error 404. Sorry, the page is not found

Серед причин, які змушують забудовників залишати столичний ринок - скасування земельних відводів, які відбулися протягом минулого року і створили напружену ситуацію.

"Особливо ця ситуація навколо процесу забудови вплинула на ставлення до нашого ринку іноземних компаній. Для іноземців ситуація зі скасуванням рішення вже після того, коли всі документи отримані, коли всі комісії пройдені, яке відбувається без цивілізованого діалогу, без компенсації витрат – просто нонсенс”, – говорить Миргородський.

Старт наявним проблемам було покладено ще за минулої київської влади.

Однак ті чиновники, з вини яких виникла подібна ситуація, не були покарані. З минулого року у Київземі (Головному управлінні земельних ресурсів міської адміністрації) лежить близько двох тисяч клопотань з цього питання, їх хід призупинено.

Одночасно забудовники, які брали кредити на будівництво, не отримали після скасування землевідводів жодних компенсацій і примушені досі сплачувати проценти.

"Багато чиновників почали просто загравати з населенням. Невизначеність на ринку погіршилась з початком виборних баталій. У такій ситуації компанії просто вимушені переходити в регіони, де прибуток менший, але вища вірогідність реалізації проектів у визначені терміни”, – наголошує член ради директорів УБА.

ІНШІ СТАТТІ "ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАВДИ"

Інвестиційний топлес Кабміну Holtec наступає на Чорнобиль? Нафтове відлуння війни Росії не вдалося дискредитувати Україну на саміті G-8 Цифровий оптимізм МінАПК Економіці не потрібен уряд "Регіонали" загрожують доларом

Перш за все, великі будівельні компанії освоюють інші міста-мільйонники України, а також ті території, де є гарантії захисту інвестицій.

Зокрема це Крим, де все більше столичних компаній починають реалізовувати свої проекти, а також південні та східні регіони України.

Київ результати відсутності порозуміння між владою та будівельникам відчує через 4–5 років, коли нинішня пауза у будівництві нових площ виллється у паузу здачі нових житлових помешкань і втрату надходжень до бюджету міста.

Член ради директорів холдингу "Київ-Донбасс" Олександр Левін на наслідки від нинішнього згортання будівництва очікує вже через 2–3 роки.

"Всі політичні перипетії протягом цього року призвели до того, що на сьогоднішній день майже немає компаній, які б за останні три місяці затвердили проекти щодо майбутнього будівництва. Є лише поодинокі випадки затвердження проектів", – заявляє він.

Окрім проблем із відсутністю житла і відповідним зростанням цін, Київ зазнає й супутніх проблем соціального характеру.

"На сьогодні у Києві близько 300 тисяч мешканців тим чи іншим чином пов’язані із будівництвом, тому зупинка роботи будівельників призводить до певних негативних соціальних наслідків", – запевняє він.

З питань, у яких будівельники та місто не можуть дійти згоди Левін виділяє фактичну відсутність генерального плану забудови Києва: "Старий план є, але до нього немає широкого доступу".

Окрім плану, який би дозволив забудовникам дістати чітке уявлення про те, що і де має будуватись у Києві і тим самим зняти багато спірних питань, нарікання учасників ринку викликають і громадські слухання.

"Сам механізм проведення громадських слухань так донині і не зрозумілий. Теоретично будь-хто, наприклад, мешканець Виноградаря може приїхати на громадські слухання до Святошина, виказати своє "фе" і за певної підтримки громадських організацій призвести до того, що слухання проваляться, – запевняє Левін. – Проста людина не може вирішувати долю майбутнього будівництва."

З цих та ще ряду вже вказаних вище причин, компанії і надають перевагу іншим містам. Втім, на думку Левіна, у інших великих містах ситуація не набагато краща.

Як приклад - нещодавній конфлікт у Харкові, де міськрада мала намір відмінити у односторонньому порядку близько 30 землевідводів, спираючись на суспільну думку.

Набагато простіше, каже Олександр Левін, працювати з містами-супутниками Києва, влада яких розуміє важливість розвитку інфраструктури та житлового сектору міста і тому "йде назустріч будівельним компаніям".

Фахівці наголошують на необхідності зрушень у відносинах Київ-забудовники. Основний пункт: прозорість землевідводів та взагалі процесу узгодження будівництва.

"Я вважаю, що Києву необхідно забути про продаж земельних ділянок, необхідно продавати лише інвестиційні проекти, які місто повинне опрацювати до стадії готової концепції, затвердити на Київраді і віддати на конкурс інвесторам та забудовникам", – говорить Андрій Миргородський.

На думку експертів, у проекті повинні бути чітко прописані всі умови, аж до соціальних відрахувань та навантажень.

При цьому інвестор має бути впевнений на 100% у стабільності рішення міської влади, і застрахований від різних громадських хвилювань.

До моменту вирішення усіх цих питань невідомо, чи є сенс виставляти на продаж ті чи інші проекти.