Президент "Київстару" Олександр Комаров про тарифи, скорочення абонентів та розширення бізнесу

2025 рік найбільший мобільний оператор країни "Київстар" почав з гучних новин (вихід на американську біржу Nasdaq та придбання сервісу замовлення таксі Uklon) і планів щодо інших бізнесів, серед яких – сервіс бронювання ліків Tabletki.ua. Перед тим була угода із Starlink.

Якщо врахувати те, що з 2023 року над "Київстаром" висить дамоклів меч націоналізації, нинішні плани керівництва виглядають як справжня жага до життя. Однак життя на телеком-ринку доволі нудне і консервативне. "Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється", – ділиться спостереженням президент "Київстару" Олександр Комаров.

Герой інтерв’ю очолює компанію уже понад шість років. До цього керував компанією "Beeline Казахстан", яку вивів у лідери за кількістю абонентів. Якщо там йому довелось боротися за те, щоб стати найбільшим гравцем, то в Україні "Київстар" без надзусиль лишається лідером мобільного та фіксованого зв’язку.

Комаров визнає: класичний розвиток компанії можливий, але вже не є пріоритетом. Головне завдання від материнської компанії Veon – трансформація.

У розмові з президентом "Київстару" одразу впадає в око його структурне мислення. Уже за кілька хвилин бесіди ніби оживає 3D-модель компанії, де кожен елемент змінюється, утворюючи нові бізнес-структури. У цій моделі знаходиться місце і для Uklon, і для Tabletki.ua, і навіть для фінтеху. Проте реальність складніша.

Комаров визнає: далеко не всі, хто пробував іти таким шляхом, отримали бажаний результат. Іноді задум виглядає перспективніше, ніж його реалізація, особливо коли мова йде про сотні мільйонів доларів інвестицій.

Утім, схоже, компанія вже ухвалила рішення. Чи вдасться оператору вийти за рамки класичного для себе бізнесу?

Про скорочення абонентів, конкуренцію з lifecell та нового мобільного оператора

— У 2018 році, коли стали в. о. президента "Київстару", ви розповідали, що перед вами поставили завдання зберегти темп розвитку, наростити показники і загалом не втратити компанію. Які завдання вам поставили у 2025 році?

— Не втратити компанію (сміється). Група Veon, яка є материнською компанією "Київстару", має свої цілі, які адаптує до кожного ринку, зокрема українського.

Одним з ключових напрямів є трансформація "Київстару" з телеком-оператора на диджитал-оператора, а також розділення інфраструктури мережі – делейдинг (ідеться про розширення послуг, зокрема завдяки іншим цифровим сервісам та відокремленню управління мережею від надання цих послуг – ЕП). Ми вже рухаємося в цьому напрямку: кілька років тому в нас з’явилася компанія Ukrainian Tower Company (UTC), відповідальна за пасивну інфраструктуру.

Друге – це темпи зростання. Третє – фінансовий результат. Крім того, серед пріоритетних проєктів для Veon – вихід "Київстару" на біржу у 2025 році.

— У 2024 році "Київстар" втратив понад 200 тисяч абонентів, скоротивши базу з понад 24 мільйонів у 2023 році до трохи більше 23 мільйонів користувачів. Утім, загальний баланс на ринку мобільного зв’язку суттєво не змінився. Чи можна сказати, що позиції трьох операторів настільки монолітні, що їх складно похитнути?

— Це поверхневий висновок. Ми звітуємо про тримісячну активну базу, але вона має свої нюанси. Наприклад, найбільша одномісячна база за останній рік була в лютому 2024 року. Чому? Після кібератаки "Київстар" надавав послуги безплатно для всіх охочих.

Поточний тренд складається з трьох елементів. Перший – наприкінці 2023 року ми провели масштабне очищення бази. Під час переходу на нову білінгову систему ми виявили неточності в даних близько пів мільйона абонентів. Тому частина цифр, про які ви говорите, – це коригування, зроблене в кінці 2023 року.

Другий – кількість активних абонентів у країні поступово зменшується через міграцію українців. Зараз близько 74% власників сім-карток "Київстару" використовують їх за кордоном.

І третій – відбувається дуже повільна, але поступова зміна динаміки. Це пов’язано з тим, що ми не демпінгуємо.

— А щодо монолітності ситуації на ринку?

— Її можливо змінити, якщо хтось зробить дуже велику помилку –органічну чи неорганічну. Наприклад, якби в грудні 2023 року "Київстар" не зміг відновитися за 36 годин (після кібератаки – ЕП). Тоді можуть бути тектонічні зміни. Більше я не бачу чинників для цього. Наш ринок залишається помірним і спокійним, особливо враховуючи те, що близько 75% клієнтів обслуговуються без ідентифікації в межах передплаченої системи.

— Чи вплинув прихід французьких інвесторів у lifecell на конкуренцію на мобільному ринку?

— І так, і ні. Об’єдналися різні типи активів: великі гравці фіксованого зв’язку – Volia і "Датагруп" – з компанією lifecell. Їх конвергентна пропозиція – уже третій подібний продукт на ринку, що поєднує мобільний та фіксований зв'язок з розважальними сервісами. Ми були першими, хто впровадив таку модель і довго залишалися єдиними.

Швидкість запуску такого рішення від lifecell вражає. Водночас у цій пропозиції є нюанси залучення користувачів.

— Тобто вони ще допрацьовують екосистему?

— Так, і роблять це швидко і в правильному напрямку. Чи відчуваємо ми ще якісь зміни? Поки ні. Якщо повертатися до питання перенесення номерів (МNP), то цю послугу запустили в травні 2019 року і з того часу нею скористалося близько мільйона абонентів.

Для порівняння: щомісяця ми підключаємо близько 200 тисяч нових сім-карток, тож донедавна MNP не мав суттєвого впливу на ринок. Проте його роль змінюється, але це не результат нової команди, а результат багаторічної роботи lifecell.

— Тобто розрив між компаніями зберігатиметься?

— Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється. Думаю, що за дуже наполегливої праці ми відчуємо суттєву різницю за два-три роки, коли технологічний розрив між компаніями скоротиться. Зараз він працює на користь "Київстару".

— Ви користуєтеся послугами інших операторів?

— У мене є резервна сім-картка одного з операторів для екстреного зв'язку. Це корпоративне рішення. Усім членам антикризового комітету ще до повномасштабної війни ми зробили корпоративне підключення на випадок надзвичайної ситуації. Але я нею не користуюся.

— Чи можна сказати, що розвиток телеком-компаній має такий сценарій: спочатку зростає кількість абонентів, досягається межа, а потім необхідно рухатися у фіксований зв’язок або інші цифрові сервіси?

— Так, у нашому випадку зростання відбувається за двома напрямками: нові бізнеси та ціноутворення. Майже всі абоненти вже підключені, а попит на додаткові сім-картки здебільшого зростає під час кризових ситуацій, наприклад, блекаутів, але потім поступово знижується. Тому оператор має пропонувати щось нове.

Ми перші запустили конвергентну пропозицію і завдяки цьому "Київстар" став лідером фіксованого інтернету в Україні. 81% наших абонентів "Домашнього інтернету" користуються одночасно мобільним і фіксованим зв’язком. Крім того, розвиваємо нові бізнеси, наприклад, "Київстар ТБ", який з 50-80 тисяч активних користувачів у 2018 році зріс до майже двох мільйонів.

— Чи може в Україні з’явитися ще один великий мобільний оператор?

— Це утопія. Є два чинники, які це унеможливлюють. Перший – наявність частот. Телеком-бізнес не можна просто робити на так званій енергії підприємця.

Друге – зараз немає такої технології, яка б дала змогу побудувати бізнес майже з нуля і конкурувати з операторами, які будували свої мережі від 2G до 4G протягом останніх 25 років.

Про нову категорію споживачів інтернету, мету угоди з Uklon та купівлю інтернет-провайдера

— Куди рухається український телеком-ринок?

— Як я вже казав, це конвергенція. "Київстар" задав цей тренд і зараз конкуренти слідують за ним. Я впевнений, що за два-три роки у всіх трьох операторів буде сильна пропозиція з мобільного та фіксованого зв’язку і телебачення. Це три базові послуги, які класно одна одну доповнюють.

Другий важливий тренд – розвиток додаткових послуг. Темпи розвитку, рівень інвестицій та готовність ризикувати визначатимуть, наскільки успішним буде цей процес для кожного гравця на ринку.

Паралельно з цим відбуватиметься технологічний розвиток. У 2024 році відбувся тендер на частоти і ми активно впроваджуємо новий прошарок мережі в діапазонах 2 300 МГц, що дозволяє суттєво покращити швидкість мобільного інтернету. За даними Ookla, Україна посідає 81 місце у світі за цим показником.

— 81-ше, бо в нас немає 5G?

— Так. Якщо ми приберемо країни, у яких працює 5G, то, скоріш за все, будемо в першій двадцятці. Ми вже вийшли за 30 Мб/с. Інвестиції в мережу тривають, модернізація – один з ключових трендів. Зокрема, активно впроваджується агрегація спектрів, що дозволяє збільшити швидкість і ємність мережі.

— Чи принесе це компанії додатковий прибуток?

— І так, і ні. З одного боку, збільшується споживання, з іншого – це пов’язано не лише з попитом. Чим швидший інтернет, тим більше контенту автоматично завантажується у вищій якості, а значить, більше трафіку використовується. Це не приносить миттєвого прибутку, але в довгостроковій перспективі збільшує дохід оператора. У нас зараз один з великих чинників зростання доходу – це зростання споживання, навіть попри зниження загальної бази клієнтів.

— Чи можна сказати, що з впровадженням 5G ця модель вичерпає себе?

— Ні.

— Чому?

— З’являється новий прошарок споживачів, яких раніше не було – штучний інтелект. У нас буде велика частка нових виробників та споживачів контенту і це будуть не люди.

— Ви маєте на увазі технології IoT?

— Не зовсім. Уявіть: ШІ генерує контент без участі людини та використовує мережу для його розміщення. Зовсім скоро в нас будуть персональні аватари, цифрові помічники, які постійно взаємодіятимуть між собою, оброблятимуть дані, шукатимуть інформацію в інтернеті та генеруватимуть відповіді. Розумієте, у нас іде експоненціальне споживання без залучення людей.

— Чи вичерпала себе бізнес-модель мобільного зв’язку як основного джерела доходу?

— Ні, це ключове джерело доходу і залишатиметься таким ще щонайменше десять років. Проте ми вже бачимо, як змінюється структура прибутків. У нас є корпоративний показник – співвідношення цифрових доходів до телеком-доходів. У середньому по групі цей показник становить 12-13%, а в деяких компаніях уже досягає 25%.

— Як це працює?

— "Київстар" має три основні напрями доходу. Перший – це класичний телеком: мобільний і фіксований зв’язок. Другий – цифрові сервіси, такі як "Київстар ТБ", хмарне сховище, Big Data. Ми обліковуємо їх окремо, щоб відстежувати динаміку зростання. Третій – дохід від інфраструктури, тобто від Ukrainian Tower Company (UTC), яка здає в оренду вежі для інших операторів.

— Чим зараз є "Київстар"?

— Ми часто використовуємо для цього різні терміни, але якщо говорити відверто, то "Київстар" – це вже не просто телеком-компанія (telco), а частково технологічна компанія (techco).

Умовно наша структура має кілька рівнів. На нижньому – інфраструктура: мережеві ресурси, IT-стек, пасивна інфраструктура, тисячі кілометрів оптоволокна по всій країні, великі бізнес-центри і технологічні хаби. Ми навіть розглядаємо можливість виділення мережевого бізнесу в окрему компанію.

Наступний рівень – сервісний бізнес, який надає мобільний зв’язок та додаткові послуги. А ще вище – цифровий сегмент, який включає сервіси, що працюють як у зв’язці з основним бізнесом, так і як окремі компанії зі своєю структурою та фінансовими показниками.

— У який момент "Київстар" перестав бути просто мобільним оператором?

— Він ще не перестав.

— Коли перестане?

— Можливо, у 2025 році, коли ми досягнемо 10% чистого доходу від нетелекомунікаційного бізнесу. У валовому вираженні це 15%.

— Виглядає так, що ви створюєте для своїх користувачів цифровий світ.

— Поки що це окремі елементи, і ми б хотіли, щоб їх кількість зростала. Подивимося, що ми можемо робити у фінтеху чи цифровій освіті.

— Фінтех – це платіжні системи?

— Так.

— Можна купити банк.

— Купити можна все що завгодно. У цьому повинні бути сенс і бачення, що ти хочеш з цим зробити.

— Недавно Антимонопольний комітет погодив "Київстару" купівлю сервісу таксі Uklon. Коли планується остаточне закриття угоди?

— Ми націлені закрити її найближчим часом.

— У медіа називали різні суми угоди, одна з останніх – понад 100 мільйонів доларів. Наскільки вона відповідає дійсності?

— Я не можу прямо назвати суму чи навіть порядок цифр, але після її завершення ми відкрито повідомимо про деталі в рамках звітності.

— За інформацією джерел, поглинання Uklon планувалося ще влітку 2023 року, тобто ідея мала "настоятися". Якщо абстрагуватися від тези про технологічний розвиток компанії, чи можете ви пояснити, для чого "Київстару" сервіс таксі?

— У нас є бачення побудови диджитал-оператора, який об’єднує сервіси з великим рівнем залучення клієнтів. Далі у вас є можливість вибудовувати екосистему таких сервісів, пов’язувати їх між собою різними рівнями синергії.

Перша очевидна синергія для клієнтів – програма лояльності: взаємодія з будь-яким сервісом екосистеми приносить бонуси. Далі – можливість комбінувати послуги, наприклад, після десяти доставок мобільний зв’язок безкоштовний. Це формує унікальну ціннісну пропозицію поза межами прямої конкуренції.

Також є організаційні синергії: хмарні сховища, офіси, канали передавання даних, аналітика великих даних (де дозволяє закон). "Київстар" має масштабну інфраструктуру: сотні магазинів, один з найбільших колцентрів країни та потужний механізм автоматичних пропозицій для клієнтів, що дає значний потенціал для масштабування.

Крім того, такі бізнеси можна масштабувати через вихід на нові ринки. У нас є можливості для агресивного розвитку, наприклад, в Узбекистані, Казахстані чи інших країнах. Це справді надихає, адже було б цікаво запустити Helsi або інші сервіси в кількох нових країнах, де присутній Veon.

— Але зробити це буде непросто.

— Ми це розуміємо. Це не тривіальне завдання. Така стратегія реалізовувалася у світі кілька разів і половина з них неуспішна.

— Крім Uklon, "Київстар" подавав заявку на купівлю онлайн-сервісу бронювання ліків Tabletki.ua, але отримав відмову. Інтерес компанії до Tabletki.ua зберігається?

— Не коментуємо це питання.

— "Київстар" активно шукає інтернет-провайдера для придбання, але поки безрезультатно. Чому на ринку так складно знайти готову до продажу компанію?

— Причини різні. По-перше, багато компаній не готові до продажу і завищена ціна часто свідчить саме про це. По-друге, рівень фінансової звітності є важливим фактором. "Київстар" як публічна компанія дотримується високих стандартів прозорості та комплаєнсу, тому перед будь-якою угодою необхідно ретельно оцінювати ризики. Деякі компанії не відповідають цим вимогам і для укладення угоди рівень відповідності має бути максимально близьким.

У 2024 році ми придбали невеликого інтернет-провайдера в Борисполі з базою близько 20 тисяч абонентів, щоб протестувати всі етапи інтеграції телеком- або інфраструктурного бізнесу.

— Ви начебто шукаєте інтернет-провайдера з більшою абонентською базою.

— Так, наразі розглядаємо кілька фіксованих операторів і тримаємо їх у фокусі.

Про перспективу IPO, угоду з OneWeb та арешт корпоративних прав

— У лютому ви заявляли, що розміщення частини акцій "Київстару" на біржі Nasdaq, імовірно, відбудеться в третьому кварталі 2025 року. На якому етапі зараз підготовка до непрямого IPO?

— Я не можу детально коментувати, але підготовка активна. Є кілька проміжних точок, які потрібно пройти. Зараз ми на етапі підписання Business Combination Agreement (угода про об'єднання бізнесу – ЕП) між нами та Cohen Circle. Угода перебуває на фіналі.

Далі відбуватиметься підготовка проспекту, роад-шоу, тренування, а також вирішення низки важливих питань: як структурувати компанію, яка юрисдикція буде оптимальною, як оцінити активи, хто потенційні інвестори та як організувати зустрічі з ними. Це масштабний і складний процес, що включає, зокрема, отримання погоджень. Наприклад, ми вже отримали схвалення від власників наших облігацій.

— Чи правильно я розумію, що перед виходом вам важливо розширити портфель немобільних компаній і сервісів, аби підвищити свою вартість?

— Ні, такої прямої залежності немає.

— Ідея виходу на біржу прийшла від вашої материнської компанії чи ви самі запропонували це Veon?

— Вона в повітрі три-чотири роки.

— Хто ініціатор?

— Це питання більше стосується бачення наглядової ради, яка представляє інтереси акціонерів. Вона оцінює варіанти з точки зору максимальної вигоди для них, враховуючи структуру та географію активів. Значним каталізатором цього процесу став відкритий лист від міноритарного акціонера Shah Capital, який активізував дискусію. Спочатку ми розглядали варіант виходу на локальні біржі.

(Shah Capital двічі висловлювала пропозицію щодо проведення IPO: у квітні 2023 року та в жовтні 2024 року – ЕП.)

— Куди саме?

— Розглядали варіанти локальних бірж у Казахстані, Пакистані та Україні. В Україні ситуація з біржами не найкраща. Ми аналізували цей варіант обережно, оскільки основна ідея полягала в поєднанні глобального лістингу Veon з локальним лістингом активів.

У цьому є певна логіка: на глобальному рівні ми невеликий актив, тоді як для локального ринку, де добре знають наш бізнес і бренд, компанія з доходом 30-40 мільярдів гривень вважається значним активом.

— Для американців ви маловідомі.

— Так. Більше того, ми напередодні повномасштабної війни зробили оцінку компанії.

— Яка це була сума?

— Не можу сказати, але 2022 рік поставив це все на паузу.

— За однією з версій, непряме IPO відбувається через те, що акціонери Veon не можуть отримати свої дивіденди, які залишилися в Україні. Наскільки це відповідає дійсності?

— Це не відповідає дійсності, оскільки акціонери нічого з цього не отримують. Насправді це спосіб залучити певну ліквідність, яка наразі заморожена в Україні, для подальшого розвитку – і в Україні, і в інших країнах, де працює група.

— Наразі фондовий ринок США різко реагує на політику Трампа, існують побоювання щодо рецесії американської економіки. Це вплинуло на індекс Nasdaq 100, який впав на 3,8%. Якщо негативні тенденції на фондовому ринку США збережуться, чи можливе відтермінування виходу на біржу або його скасування?

— Це не питання мого рівня. Чи буде ця тема обговорюватися? Упевнений, що так. Чи ухвалять рішення про відтермінування? Це складне питання. Процес виходу на біржу складний і містить багато взаємопов’язаних факторів.

Наприклад, для лістингу нам потрібен річний аудит, і його термін не може перевищувати шість місяців з моменту, коли міжнародний аудитор затвердив звітність. Це означає, що навіть місячне відтермінування може перетворитися на затримку на пів року або навіть на рік.

— У квітні 2024 року "Київстар" оголосив, що стане офіційним представником британської OneWeb в Україні та надаватиме послуги високошвидкісного супутникового інтернету як альтернативу Starlink. Запуск сервісу планувався на кінець року, але цього не сталося. Натомість 30 грудня "Київстар" повідомив про партнерство із Starlink. Чому не вдалося домовитися з OneWeb?

— Ми підписали з OneWeb меморандум про взаєморозуміння, що означало готовність до співпраці. Проте він так і не перетворився на комерційну угоду. Поки що ми не закриваємо ці двері, але є ключові фактори, які вплинули на ситуацію. Перш за все, це доступна ємність мережі OneWeb для України. Виявилося, що значна її частка вже продана.

— Комусь в Україні?

— Так.

— Знаєте кому?

— У мене є лише припущення, але я не хотів би їх коментувати.

— Зараз ця ємність не використовується?

— Так, повністю вона точно не реалізована. Можливо, частково, оскільки термінали є, ми їх завозили, але масового розгортання поки що немає.

— Усі дії, пов’язані з виходом на біржу, придбанням нових компаній та укладенням партнерств, стали можливими після зняття арешту з корпоративних прав "Київстару". Як, попри низку програних судових процесів, вдалося скасувати арешт? Що змінилося у вашій юридичній стратегії чи в позиції суду?

— Моя позиція незмінна: не було жодних підстав для арешту корпоративних прав "Київстару". Думаю, нам вдалося це чітко пояснити, довести та підтвердити конкретними діями. Важливу роль відіграла щоденна діяльність компанії, адже незалежно від офіційних документів та заяв, саме наші дії є визначальними. На мою думку, вони стали найкращим підтвердженням цілей "Київстару" та його патріотичної позиції для всіх стейкхолдерів країни.

— Ви відчули, що ці стейкхолдери зрозуміли це?

— Так.

— Коли це сталося?

— Це був поступовий процес. Складно було в четвертому кварталі 2023 року. Перший квартал 2024-го також виявився непростим. Здається, саме тоді ситуація почала змінюватися на нашу користь. (У 2023 році суд заморозив 47,85% корпоративних прав "Київстару" через присутність у структурі власності підсанкційних олігархів Міхаіла Фрідмана та Пьотра Авена через компанію LetterOne Holdings – ЕП.)

Про тарифи, підготовку мережі до блекаутів та штрафи

— Наприкінці року "Київстар" підвищив вартість тарифів у середньому на 25%. За вашими звітами, компанія отримує значний чистий прибуток. Чи був варіант зменшити прибутковість, але зберегти тарифи незмінними?

— Прибутковість мобільних операторів суттєво зменшується з початку великої війни. Якщо взяти "Київстар", то з початку повномасштабної війни інвестиції компанії в мережу зростають щороку. Ми рахуємо їх як в абсолютних значеннях, так і у співвідношенні до доходу. Останні два роки цей показник становив близько 26%. Тобто, умовно, із 100 копійок доходу 7,5 копійки йдуть на податки, ще 26 – на інвестиції. Понад 50% витрачаються на операційні витрати. І тільки після цього ми отримуємо суму, яку можна назвати чистим грошовим потоком (net cash) – трохи більше 20 копійок з кожної гривні.

Далі йде особливість роботи в Україні порівняно з ЄС. Ми отримуємо дохід у гривні, але при цьому витрачаємо 25-30% операційних витрат і 50-60% інвестицій у валюті. Тобто ми постійно стикаємося не лише з інфляцією, а й з девальвацією.

Середнє співвідношення інвестицій до доходу на ринку України становить близько 25%, тоді як у Східній Європі – 18-19%. Девальвація щороку посилює цей тиск.

Найбільша частина операційних витрат – це електроенергія. Вона нас просто душить, адже інфляція електроенергії понад 60% за рік, а середнє споживання однієї базової станції становить 7-8 кВт за годину.

— Яка у вас тоді маржинальність?

— До 2022 року рекорд був 65%, зараз – близько 55%.

— А який потрібний, щоб залишатися на плаву?

— В Україні, за моїм розрахунком, – понад 50%. Якщо буде нижче, ви не зможете самі себе фінансувати.

— Велика частина ваших витрат у 2024 році пішла на підготовку мережі до можливих блекаутів. Держава встановила для вас доволі жорсткі вимоги. З огляду на зиму, яка минула без масових відключень, чи були такі терміни виправданими?

— Так, були.

— Але ви все одно не вкладаєтеся в дедлайни.

— По-перше, і ми, і держава мали спільну мету. Це як у команді: усі розуміють, що потрібно робити, просто хтось ставить амбітніші цілі. У цьому випадку це була держава. Чи були до цього претензії в мене? Так, наприклад, мені не подобається, коли нас перевіряють. Якщо нам випишуть штраф, ми підемо в суд.

— Я так розумію, штраф вам ще не виписували?

— Ні, але були приписи. Якщо не усунути зауваження, то далі будуть штрафи. Якщо підходити формально, можна сказати: "Я все виконав". Наприклад, вимикаю всі стандарти зв’язку, залишаю один, енергоспоживання падає, базова станція працює.

Але якщо дивитися глобальніше: якщо блекаут стався вночі, навантаження на мережу мінімальне, отже, базова станція працюватиме довше. А якщо це пік навантаження вдень, коли до нас переходять користувачі від конкурентів, ресурс може вичерпатися за пʼять годин, а не за 12. Енергоспоживання – це динамічний показник.

— Чи почули ці аргументи у владі?

— Так, цей діалог іде. Дуже сподіваюся, що буде нормалізація цих вимог.

— Тобто вимоги до операторів можуть переглянути?

— Я сподіваюся, що так.