Українська правда

Як зробити фінансовий безвіз

- 9 червня, 12:30

Україна давно живе в Європі: економічно, технологічно і ментально. Бізнес працює з євросоюзівськими партнерами. Мільйони українців тимчасово перебувають у ЄС. Українські банки воєнного часу показали стійкість, швидкість, цифрову зрілість і здатність тримати систему там, де багато хто очікував би зупинки.

Тепер настав час зробити ще один практичний крок: приєднати Україну до SEPA – єдиної зони платежів у євро. SEPA – це спільний євросоюзівський платіжний простір, у якому перекази в євро здійснюються за єдиними правилами.

Для людини це означає просту логіку платежу: відправити євро в іншу країну ЄС має бути майже так само зрозуміло, як зробити звичайний внутрішній переказ. Це гармонізація електронних платежів у євро: однакові інструменти для переказів, прямого дебетування та карткових платежів у різних країнах Євросоюзу.

Євроінтеграція часто звучить як політична тема. SEPA переводить її в побутову площину: у швидкість платежу, розмір комісії, зручність для малого бізнесу.

Для України це корисна річ. Підприємець зможе простіше розраховуватися з постачальником з ЄС. Компанія – швидше отримувати оплату від партнера. Родина – дешевше переказувати кошти між Україною та ЄС. Банк – працювати в одному стандарті з євросоюзівським ринком. Що зміниться для українців?

Перше – платежі в євро мають стати простішими. Зараз міжнародний переказ для багатьох виглядає як щось складне: незрозумілі реквізити, різні комісії, різні строки, іноді неприємні сюрпризи. SEPA прибирає значну частину цієї хаотичності.

Друге – з'являється більше прогнозованості. Людина має розуміти, скільки коштує переказ, коли він дійде і які правила застосовуються. Це дрібниця лише на перший погляд, насправді з таких речей складається довіра до фінансової системи.

Третє – підтримка українців у Євросоюзі. Мільйони наших громадян мають щоденні фінансові зв'язки з Україною: допомагають родинам, оплачують послуги, підтримують бізнес, донатять, повертаються, інвестують. Чим простіше рухаються легальні кошти, тим сильнішим стає зв'язок України з Євросоюзом.

Четверте – вигода для малого бізнесу. Він найболючіше відчуває зайві платежі та бюрократію. Для корпорації банківська комісія – рядок у бюджеті. Для малого експортера – це конкретна маржа, конкретний клієнт, конкретний контракт.

Чому це важливо для країни? SEPA – це питання економічної інтеграції. Країна, яка входить у платіжний простір Євросоюзу, демонструє готовність працювати за спільними правилами. Для інвесторів, партнерів та ЄС це сигнал, що Україна не чекає завершення війни, а вже зараз будує сумісну фінансову інфраструктуру.

Участь у SEPA не дають просто за бажанням. Треба підтвердити, що правила країни сумісні з вимогами ЄС. Потрібна якісна AML-архітектура, зрозумілі процедури, координація банків, регулятора, держави і професійних асоціацій.

Саме тому тестовий проєкт з підготовки банків до підключення до SEPA має велике значення. Це перехід від красивих заяв до технічної, юридичної та організаційної роботи. Національної асоціації банків України (НАБУ) може виконати важливу координаційну функцію як потенційна NASO – національна організація, яка допомагає ринку пройти шлях до приєднання.

У жовтні 2025 року Єврокомісія привітала офіційне приєднання 40 банків Албанії, Молдови, Чорногорії та Північної Македонії до схем SEPA. Потенційна економія для людей і бізнесу може сягати 500 млн євро. Молдова не стала чекати ідеального моменту. Вона зробила свою частину роботи і почала інтегруватися.

До SEPA входять не лише країни єврозони. У ньому є держави поза ЄС: Велика Британія, Швейцарія, Монако, Сан-Марино, Андорра, Ватикан. SEPA існує для тих, хто вже в Євросоюзі, і для тих, хто готовий виконувати правила.

Навколо SEPA є багато емоцій. Частина дискусії стосується реєстру рахунків, фінансового моніторингу та доступу до інформації. Ці питання не треба замовчувати. Будь-яке посилення фінансової прозорості має супроводжуватися чіткими гарантіями: хто має доступ, до яких даних, за якою процедурою, з якою відповідальністю, з яким контролем і захистом прав людини.

Реєстр рахунків у такій логіці – інструмент для швидкого встановлення факту наявності рахунку у визначених законом випадках. У ньому не має бути інформації про залишки коштів, рух коштів або вміст сейфів. Це принципово.

Українці мають почути, що євроінтеграція у фінансовій сфері передбачає прозорість для боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і корупційними потоками. Вона не повинна створювати бар'єрів для доброчесних людей, малого бізнесу, волонтерів і нормальної економічної активності.

Законодавчі ініціативи в Україні починають рухатися у бік імплементації. Ключовим законодавчим елементом є доопрацьований законопроєкт №14327-д, зареєстрований 6 квітня 2026 року. Профільний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити його за основу. Стан проходження – "очікує розгляду".

У первинному урядовому пакеті – законопроєкти №14326 і №14328, зареєстровані 23 грудня 2025 року. Мінфін описує їх як частину адаптації українського законодавства до міжнародних стандартів та acquis ЄС у сфері AML/CFT. Коротко: №14327-д – ключ до SEPA, №14326 – зміни до Цивільного кодексу, №14328 – зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу (потребує доопрацювання для дотримання принципу правової визначеності).

Підтримувати рух до SEPA треба, але не шляхом мовчазного голосування. Потрібно допомогти зробити закон сильним, збалансованим і зрозумілим.

До ухвалення слід обговорити, хто матиме доступ до інформації з реєстрів; який обсяг даних буде доступний; які запобіжники захищатимуть громадян і бізнес; як не допустити тиску на доброчесних клієнтів банків; як забезпечити технічну готовність установ; як синхронізувати дії НБУ, Мінфіну, парламенту і професійних асоціацій. Правильна комунікація має не менше значення, ніж правильний текст закону.

Банки не повинні чекати останнього дня. SEPA – це не кнопка, яку натиснули в Брюсселі і все запрацювало. Це документи, процедури, технології, стандарти, комплаєнс, ризик-менеджмент, взаємодія з регулятором, готовність персоналу, комунікація з клієнтами. Тестовий проєкт під координацією НАБУ – правильний крок. Він дозволяє ринку пройти підготовчий етап, побачити слабкі місця, уніфікувати підходи. У таких процесах виграє той, хто починає раніше.

Український банківський сектор довів, що може працювати в умовах, які для багатьох євросоюзівських ринків здавалися б екстремальними. Тепер треба довести, що ми здатні не тільки виживати під час війни, а й опановувати найкращі євросоюзівські стандарти швидше, ніж від нас очікують.

SEPA для України – це фінансовий безвіз у найкориснішому сенсі, ще один міст між українською економікою та ринком ЄС. Цей міст треба будувати професійно, з правильними законами, чіткими гарантіями та повагою до людей.