Чи можливо створити міністерство, яке поверне українців додому?

У промові до Плану внутрішньої стійкості України Володимир Зеленський анонсував створення Міністерства об’єднання українців, яке "займатиметься справами глобальної української спільноти".

Cхоже, це нова назва для Міністерства єдності / Міністерства повернення українців додому. Деталі про те, як працюватиме нова установа ще невідомі, проте коштів на її створення у 2025-му році не закладали.

***

Через повномасштабне вторгнення Росії мільйони українців були змушені виїхати за кордон. За оцінками ЦЕС, там досі залишаються близько 5 млн українців. Виїзд мільйонів людей за кордон, окупація українських міст та загибель тисяч українців призвели до посилення демографічної кризи. Стратегія демографічного розвитку України прогнозує, що населення України може скоротитись до 28,9 млн до 2040 року.

"Міністерство єдності/об’єднання/повернення українців" – хоча назви для нового органу пропонуються різні, його функції в різних пропозиціях приблизно однакові – розробка демографічної політики, комунікація з українською діаспорою та розробка політик, які сприятимуть поверненню людей, що виїхали після початку повномасштабного вторгнення.

Однак, ці функції уже виконують інші державні органи, тож створення окремого міністерства може призвести до дублювання функцій держави.

Так, наприклад, комунікацією з діаспорою займаються Міністерство закордонних справ та українські дипломатичні установи за кордоном. Демографічна політика та розробка демографічної стратегії — це відповідальність Міністерства соціальної політики, міграцією також може займатись Міністерство соціальної політики та Міністерство внутрішніх справ, тощо.

Дослідження Центру економічної стратегії показує, що, на жаль, простого рецепту повернення українських біженців немає. Згідно з опитуванням українських біженців, проведеного на замовлення ЦЕС найважливіший фактор, який може стимулювати українців повернутись – це безпека.

Так, 54% опитаних зазначили, що остаточне закінчення війни стимулює їх повернутись, для 37% важливим фактором було б відсутність бойових дій та припинення повітряних ударів по місту, в яке вони планують повернутись.

Іншим важливим фактором є економічна ситуація – 40% кажуть, що вищий рівень життя в Україні зробить їх повернення більш імовірним, а для 35% важливою є можливість знайти добре оплачувану роботу в Україні.

Однак, ці проблеми також не є унікальними для біженців та не можуть бути вирішені створенням окремого органа, задачею якого є повернення українців.

Інші рекомендації, які на нашу думку можуть сприяти поверненню біженців, також можуть бути більш ефективно виконані спеціалізованими органами державної влади, а не окремим міністерством.

Так, наприклад, адаптацією дітей до навчання в українських школах після навчання за кордоном має займатись Міністерство освіти, відбудовою інфраструктури та домівок біженців – Міністерство розвитку громад та територій, Державне агентство відновлення та інфраструктури України та органи місцевого самоврядування.

Основні проблеми, які турбують українців, що виїхали за кордон – безпека, економіка, відновлення – турбують і тих українців, що залишились вдома та тих, що були змушені змінити місце проживання всередині країни. Тож замість створення нових органів, які дублюватимуть функції існуючих установ, варто сфокусуватись на покращенні роботи уже існуючих органів та нових ініціативах.

Наприклад, інститут множинного громадянства, який теж згадав президент у своєму виступі, має потенціал для реалізації. З одного боку це допоможе українцям, які виїхали за кордон, зберегти зв’язок із батьківщиною та полегшить їх повернення, якщо вони цього захочуть.

З іншого — може стимулювати приїзд іммігрантів, зокрема представників діаспори, які хочуть жити в Україні, але не готові відмовлятися від іншого громадянства.

Іншими словами, повернення українців залежить не від створення окремого міністерства, а від ефективного вирішення ключових проблем — забезпечення безпеки, економічної стабільності та можливостей для гідного життя як для тих, хто виїхав, так і для тих, хто залишився вдома.