Середньострокові рамки програми МВФ: виклики для бізнесу і держави
Архів
У процесі пʼятого перегляду програми EFF українська влада взяла на себе нові зобов'язання, а фахівці МВФ виклали своє бачення параметрів макроекономічного розвитку України до кінця дії програми та на період до 2033 року.
Рамки макроекономічної політики України та політичні заходи, прописані в меморандумі, потребують комплексного аналізу та експертного обговорення.
Передусім варто звернути увагу на те, що програма EFF визначає фіскальну консолідацію з акцентом на доходах бюджету як ключовий інструмент покриття видатків держави та відновлення боргової стійкості.
Саме тому влада зобов’язалася збільшувати доходи: і через підвищення ставок та введення нових податків, і через покращення податкового адміністрування. З огляду на це суб'єкти економіки та населення мають готуватися до зростання податкових зобов'язань під час війни і після її завершення.
З одного боку, підвищення податків матиме об'єктивне підґрунтя (гігантські витрати на відбудову економіки і соціальну допомогу постраждалим від війни). З іншого боку, воно потребуватиме застосування економіко-політичних запобіжників для недопущення низьких темпів економічного зростання та нової хвилі еміграції населення.
У період воєнного стану передбачається несуттєве збільшення податків. Зокрема, на четвертий квартал 2024 року і 2025 рік заплановане підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, його поширення на спрощену систему, запровадження попереднього оподаткування АЗС, підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінустанов до 25% і, можливо, для банків до 50%. За оцінками МВФ, такі заходи забезпечать надходження до бюджету-2025 127 млрд грн або 1,5% ВВП.
У меморандумі йдеться, що влада ухвалила закон про поступове узгодження ставок акцизу на пальне з відповідною директивою ЄС. Закон, покликаний вирівняти акцизи на тютюнові вироби з мінімальними в ЄС, має бути ухвалений до кінця 2024 року.
При виникненні неочікуваних потреб у видатках або недостатності доходів влада зобов’язалася вживати додаткові заходи для стримування дефіциту бюджету. Перш за все, мова йде про підвищення основної ставки ПДВ як найбільш дієвого кроку, що охоплюватиме оподаткування тіньового сектору та матиме значний фіскальний ефект. Вказується і можливість відходу від пільгових ставок ПДВ згідно з директивами ЄС.
Програма EFF і Національна стратегія доходів передбачають комплексне реформування спрощеної системи з орієнтацією на мінімізацію можливостей для середнього та великого бізнесу легально ухилятися від сплати податків, зокрема під час продажу товарів, незаконно ввезених в Україну. Реформа повинна унеможливити перенесення правових аспектів трудових відносин до системи цивільного права.
У програмі EFF стверджується, що влада підійде і до введення прогресивного податку на доходи фізичних осіб, що зробить податкову систему України справедливішою.
На пост-воєнний період заплановане напрацювання пакета заходів з реформування податків на викиди вуглецю з урахуванням концепції захисту довкілля і визначення принципів оподаткування віртуальних активів, узгоджених з правилами ЄС.
Таким чином, наближення України до членства в Євросоюзі спиратиметься на євросоюзівські правила оподаткування та вимагатиме відходу бізнесу від тотальної податкової "мінімізації". Тобто український бізнес повинен буде навчитися працювати в правовому полі цивілізованих податкових відносин з державою.
При цьому підвищення рівня податкових вилучень може негативно впливати на темпи економічного відновлення і рівень добробуту населення. Це потребуватиме застосування державою компенсаційних механізмів у вигляді розбудови сучасної інфраструктури, нової промислової політики, впровадження програм технічної та фінансової допомоги ЄС, покращення якості освіти та адміністративних послуг.
Введення нових податків чи підвищення ставок чинних, вірогідно, тиснутиме на ціни. У таких умовах важливо уникати наджорсткої монетарної політики центрального банку.
Нинішній курс і мотиви діяльності НБУ дають підстави очікувати, що він стримуватиме зростання цін, спричинене збільшенням податків, необґрунтованим стисненням внутрішнього попиту і перманентним підвищенням облікової ставки. Такі дії душитимуть паростки відновлення і стискатимуть кредитну діяльність банків.
На період структурної адаптації та післявоєнного відновлення слід відмовитися від сліпого слідування ідеології інфляційного таргетування з досягненням цільового показника інфляції 5%. Необхідно скасувати положення останнього меморандуму з МВФ, за яким НБУ зобов'язується повернути інфляцію до 5% найпізніше у 2027 році.
Параметри бюджетного дефіциту, визначені програмою EFF на 2026-2027 роки і прогнозовані МВФ до 2033 року, суперечать перспективам повноцінної відбудови через інвестування коштів бюджету та іноземних донорів. Меморандум з МВФ передбачає, що фіскальний баланс України без урахування грантів змінюватиметься від -26,1% ВВП у 2023 році до -24,5% у 2024 році і до 20% ВВП у 2025 році. Однак у 2026 році він має різко "покращитися" до -9,8% ВВП, а у 2027 році – до -3,8% ВВП.
Сумарні потреби на відновлення й відбудову на кінець 2023 року Світовий банк, Єврокомісія та уряд України визначили в обсязі 486 млрд дол. (звіт RDNA3). Якщо відкоригувати цю величину на втрати 2024 року, то отримаємо оновлену суму потреб на рівні близько 600 млрд дол. Далі, оцінюючи середньорічні потреби України як 1/10 загальної суми, підходимо до суми 60 млрд дол. річних витрат.
Авторські оцінки свідчать, що зазначені потреби у відновленні з урахуванням частки їх публічного фінансування транспонуватимуться в додаткові видатки бюджету (з урахуванням внесених до бюджету коштів донорів) на рівні 12,3% ВВП у 2025 році, 15,5% у 2026 році, 13,8% у 2027 році і 12,7% ВВП у 2028 році.
Таким чином, сумарні видатки зведеного бюджету мають становити 68% ВВП у 2025 році, 59,5% у 2026 році, 54,3% у 2027 році та 51,4% ВВП у 2028 році.
Дефіцит зведеного бюджету, що забезпечуватиме покриття щорічних потреб на відновлення й відбудову, за оцінками, становитиме 26,5% ВВП у 2025 році, 21,9% у 2026 році, 17,4% у 2027 році і 15,3% ВВП у 2026 році. Ці показники кратно перевищують граничні обсяги бюджетного дефіциту, встановлені програмою EFF.
Бюджетний дефіцит України: прогноз МВФ та оцінки автора, % до ВВП
Фіскальні агрегати |
2025 |
2026 |
2027 |
2028 |
Прогноз МВФ: фіскальний баланс без іноземних грантів |
-20,0 |
-9,8 |
-3,8 |
-2,9 |
Оцінка автора: фіскальний баланс без іноземних грантів з урахуванням потреб на відновлення та відбудову |
-26,5 |
-21,9 |
-17,4 |
-15,3 |
Джерело: МВФ, оцінки автора
Ці показники свідчать, що програма EFF не передбачає дієвих механізмів для покриття всіх витрат на відновлення. Тривожним симптомом є і недостатність зобов'язань міжнародних донорів з підтримки України після першого кварталу 2027 року.
МВФ прогнозує, що після завершення програми EFF бюджетна підтримка від донорів надходитиме в обсягах від 5 млрд дол. до 12 млрд дол. на рік. Такі суми погано узгоджуються з попередніми оцінками Світового банку та Єврокомісії щодо потреб у фінансуванні відбудови України на рівні 49 млрд дол. на рік (RDNA3).
Зовнішнє офіційне фінансування України (параметри програми EFF), млрд дол.
Донори / інструменти фінансування |
2024 |
2025 |
2026 |
2027, 1 кв. |
ЄС |
17,5 |
13,7 |
7,9 |
0,6 |
ERA |
0,0 |
19,1 |
9,2 |
4,9 |
CША |
6,2 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
Японія |
4,3 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
Канада |
1,8 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
Великобританія |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
0,0 |
Світовий банк |
4,8 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
МВФ |
5,3 |
2,7 |
1,9 |
1,1 |
Інші донори |
0,5 |
2,0 |
1,0 |
0,0 |
Потік коштів від реструктуризації боргу |
4,4 |
3,0 |
3,2 |
0,2 |
Сумарне зовнішнє фінансування |
45,8 |
41,5 |
24,2 |
6,7 |
Джерело: МВФ
До завершення програми EFF основними каналами зовнішньої підтримки України будуть Ukraine Facility від Євросоюзу та позика ERA від країн "великої сімки", узгоджена на італійському саміті в червні 2024 року.
Ініціатива ERA передбачає, що кожен донор розробляє власний механізм фінансування України в сумі 50 млрд дол. Канада, Японія, ЄС, Великобританія та США пропонуватимуть свої розміри, терміни та умови позики. При цьому відповідні кошти мають бути доступні до кінця 2024 року та повністю виплачені до 2027 року.
22 жовтня Європарламент затвердив надання Україні надзвичайного кредиту макрофінансової допомоги в сумі до 35 млрд євро в рамках ERA із забезпеченням доходами від російських активів. Максимальний термін погашення – 45 років.
Безперервне обслуговування позики ERA Україні гарантуватиметься доходами від знерухомлених російських активів. Вартість таких активів (173 млрд дол. у червні 2024 року) досягне 217 млрд дол. до 2027 року і буде набагато більшою від фінансування ERA, що убезпечить Україну та її донорів від фінансових ускладнень.
Регуляцією ЄС від жовтня 2024 року сформовані засади Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), який пропонуватиме безповоротну фінансову допомогу Україні на погашення позик ERA. ULCM має отримувати та акумулювати надзвичайні доходи від знерухомлених російських активів, утримуваних здебільшого Euroclear.
95% надходжень, отриманих центральними депозитаріями ЄС від російських активів, мають іти в бюджет ЄС до ULCM. Передбачається, що ULCM використовуватиметься лише на покриття виплат за позиками ERA, включаючи основну суму й відсотки.
Отже, авторські оцінки свідчать, що планування ресурсного забезпечення відновлення й відбудови України потребує перегляду середньострокових бюджетних показників України в бік суттєвого збільшення видатків і дефіциту бюджету із залученням додаткового міжнародного фінансування на їх покриття.
Джерелами такого фінансування могли б стати конфіскація російських суверенних активів, використання ресурсів фондів солідарності Євросоюзу, продовження фінансової підтримки від США, членів ЄС, Японії, Великобританії, Канади та започаткування нових програм співпраці України з МФО.