Як Україна каратиме за порушення санкцій
Архів
Нещодавно Рада ЄС ухвалила Директиву щодо криміналізації порушення санкцій. Країни мають запровадити документ до травня 2025 року.
Україна вже декілька років намагається криміналізувати такі дії. З 2020 зареєстровано три законопроєкти щодо доповнення Кримінального кодексу відповідними статтями. Однак, за чотири роки жодні зміни не ухвалено. Криміналізація порушення та обходу санкцій залишається відкритим питанням.
Цього року Мін’юст спільно з Інститутом законодавчих ідей розробили черговий законопроєкт.
Передбачаються комплексні зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, закону про санкції.
Основні пропозиції:
- Пряма заборона порушувати та обходити санкції (зараз такої немає).
- Визнання порушення та обходу санкцій злочинами.
- Обов’язок задекларувати заблоковані активи.
- Видача офіційних дозволів на вчинення дій підсанкційним особам.
З чого почали?
Відповідальності без заборони не буває. Тому в законі про санкції пропонується закріпити заборону порушувати та обходити санкції.
Під обходом санкцій розумітимуть такі умисні дії:
- Діяльність, яка обмежена санкціями, без спеціального дозволу.
- Ненадання або надання неправдивої інформації про активи, які підлягають блокуванню.
- Неоновлення інформації про бенефіціара заблокованих активів.
- Дії із заблокованими активами, в тому числі їх перетворення, маскування, будь-яке приховування.
За що та як покарають?
Головна мета законопроєкту – закріпити кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій. Законопроєкт пропонує включити до Кримінального кодексу дві статті:
Умисні порушення та обхід санкцій.
Кримінальна відповідальність передбачена за:
- Дії з активами на суму понад 151 400 грн (на 2024).
- Дії з товарами військового призначення чи подвійного використання незалежно від вартості.
- Обхід санкцій.
Відповідальність – від штрафу у 34 000 грн до позбавлення волі на 6 років, залежно від характеру дій.
Обтяжуватиме відповідальність знищення доказів та залякування свідків, вчинення злочину службовою особою, групою осіб або щодо активів на суму понад 1 514 000 грн.
В такому разі загрожує штраф від 170 000 грн або позбавлення волі до 8 років.
Ще більш сувора відповідальність передбачена за вчинення злочину організованою групою, службовою особою, яка займає відповідальне становище або щодо активів на суму понад 15 140 000 грн.
Зокрема, позбавлення волі до 10 років з можливою конфіскацією майна.
Необережне порушення санкцій.
Обхід санкцій з необережності не передбачено. Це пояснюється тим, що обхід можливий лише шляхом активних та усвідомлених дій.
Поріг для притягнення до кримінальної відповідальності – вартість активів понад 757 000 грн. Відповідальність – штраф від 34 000 грн.
Обтяжуватиме відповідальність вчинення злочину службовою особою або щодо активів на суму понад 1 514 000 грн.
В такому разі, передбачена відповідальність від штрафу у 85 000 грн. до позбавлення волі на 6 років.
За необережне порушення санкцій щодо активів на суму понад 15 140 000 грн. можливе позбавлення волі до 8 років.
Відповідальності підлягатимуть як підсанкційні особи, так і ті, хто вступає у відносини з ними – банки, фінансові установи, контрагенти.
Розслідувати злочини має Служба безпеки. Щодо підозрюваних, які переховуються від слідства, пропонується здійснювати заочне досудове розслідування (in absentia).
Заблокували активи – задекларуй
Вимога звітувати про "заморожені" активи існує у законодавстві ЄС з 2014. В Україні осіб, до яких застосовується санкція блокування активів, також хочуть зобов’язати задекларувати свої активи.
Крім того, інформацію потрібно буде надати навіть не підсанкційним особам, якщо їх активами володіє чи користується третя особа, до якої санкції застосовано.
Декларуванню підлягатиме все нерухоме майно та рухоме, вартістю понад 151 400 грн, цінні папери, корпоративні права, нематеріальні активи, криптовалюти, видача фінансової допомоги та інше.
Особи, до яких вже застосовано санкції, зобов’язані будуть надати таку інформацію після врегулювання питання постановою Кабміну.