Косметика стала об’єктом державного ринкового нагляду. Що зміниться?

Попри воєнні виклики, загрози обстрілів, блекаути, значне здорожчання імпортованої сировини і труднощі з її доставкою, а також глибоку кадрову кризу, оператори косметичного ринку знайшли можливості налагодити виробництво. 

Станом на кінець 2023 року галузь принесла до державної казни 1 807.06 млн грн податкових платежів та єдиного внеску. Офіційно було зареєстровано 1 159 операторів.

Частина працює не лише на внутрішній ринок, великі гравці успішно експортують товари за кордон. Лідером у споживанні є Польща. 

Туди експортували 18% всієї продукції української косметики за минулий рік. Звісно, одна з причин такої популярності – українські мігранти, які формують прихильну закордонну аудиторію.

Так чи інакше, виробники оптимістично оцінюють стан галузі: ринок продовжує функціонувати, є попит на продукцію серед споживачів та конкуренція між компаніями.

Проте галузь, яка успішно пройшла 2,5 роки війни, зараз на порозі нової революції. Когось вона зробить краще, для інших - стане екзистенційним викликом і ще одним екзаменом на виживання. 

Причина – з серпня набрав чинності новий Технічний регламент. Таким чином Україна переходить на європейські стандарти регулювання обігу косметичної продукції, має усунути бар’єри для торгівлі з ЄС. Це ще один крок до євроінтеграції. 

Водночас для компаній косметичної індустрії регламент вводить ряд жорстких вимог до виконання: вони стосуватимуться як інгредієнтів продукції, так і умов виробництва та маркетингу.

Оновлення формул 

1. Згідно з новим регламентом, перелік заборонених речовин збільшується майже в 4 рази в порівнянні з вимогою ДСаНПіН. 
2. Вводяться переліки дозволених барвників, консервантів та УФ-фільтрів, з’являються вимоги до CMR речовин, наноматеріалів та слідів заборонених речовин. 
3. Працюватиме обов’язкова дворівнева система оцінки безпечності продукту: кожного окремого інгредієнта та готового продукту в цілому, яка здійснюватиметься кваліфікованим експертом. 

Нові вимоги виробництва 

Стають обов’язковими стандарти косметичного GMP (CGMP). Ці принципи мають запобігти зниженню якості продукту в процесі його виготовлення. А тому GMP встановлює жорсткі вимоги до системи управління виробництвом. Кожен його етап повинен бути описаний, валідований та прослідковуваний в ретроспективі. 

Нові норми регламентуватимуть мікробіологічну чистоту приміщень, аж до правил обробки взуття, в якому персонал перебуває у виробничих приміщеннях. Вимоги стосуються не лише самого продукту, а і матеріалів, з яких виготовляють пакування для косметичної продукції, а також умов транспортування і зберігання готових косметичних засобів.

Для більшості українських виробників, які націлені на внутрішнього споживача, такі стандарти роботи є абсолютно новими, а тому потребують значних інвестицій в інфраструктуру виробництва і документацію системи управління якістю. 

Повністю перебудувати процеси може бути надто затратно для невеликих бізнесів, які існують в умовах воєнного часу. 

Вже зараз гравці ринку бачать труднощі з постачанням закордонного обладнання, яке відповідатиме нормам, а також відсутність українських аналогів на ринку. Устаткування технічних та складських приміщень стає ще одним викликом. Адже відчувається брак площ відповідного рівня, а наявні пропозиції вимагають суттєвих грошових вкладень. 

Ні – брехні на упаковці 

Косметична галузь роками потопає у неправдивих рекламних заявах. "Збільшення вій у 10 разів" і "зникнення зморшок за ніч" – нереальні твердження, якими годують українського споживача. 

Новий регламент забороняє викривляти, перебільшувати, будь-яким чином "прикрашати" дію косметичних засобів. Наприклад, опис продуктів, текст на упаковці чи маркуванні за новим регламентом має бути підтвердженим надійними, доречними та чіткими доказами. 

При цьому докази мають формуватися на результатах проведених лабораторних досліджень продукту, вивченні наукових статей, огляді наукової літератури, випробуваннях. 

Тобто не можна пообіцяти споживачу ефект омолодження на 10 років за 2 тижні, якщо немає досліджень, які б доводили подібне твердження. Ба більше – не можна навіть вказати на упаковці, що "косметика – бореться зі старінням". Це вже вважатиметься маніпуляцією.

Хто перевірятиме?

Органом нагляду призначається Державна служба України з лікарських засобів і контролю за наркотиками. Вона матиме право проводити планові та позапланові перевірки, керуючись принципами державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією. 

Наразі сертифікація GMP не вимагається. Проте виробник має подати заяву про відповідність виробництва стандартам, це надаватиме презумпцію, допоки орган нагляду не виявить інакше. 

У випадку порушення регламенту передбачені штрафні санкції: від 51 тис. грн, до 302 тис грн, залежно від ризиків, які може заподіяти продукція та кількості повторів порушення. 

Розповсюджувачі долучаються до контролю

Ритейлери та продавці, як і виробники стають відповідальними за продукцію в реалізації. Вони мають самостійно перевіряти товар на відповідність новому регламенту та наявність всієї необхідної документації, відповідність маркування, строк придатності продукту та забезпечувати належні умови зберігання.
У разі виявлення порушень, кожен з учасників ланцюга постачання має право повідомити Держлікслужбу. 

Сертифікація для виведення продукту на іноземні ринки завжди була викликом для українських споживачів. Зі слів операторів ринку, їм не вистачало повної інформації про документацію, чіткого гайду. Багато питань стосувалося формул, адже деякі речовини, які заборонені до використання у США, можуть бути дозволені в ЄС, і навпаки – заборонені в ЄС, є у вільному продажу в США. 

Технічно нові правила оптимізують вимоги до європейських стандартів. В перспективі це спрощене і пришвидшене масштабування і збільшення прибутків операторів галузі.

А боротися є за що! Адже за прогнозами аналітиків світовий ринок косметики зросте до 417,24 мільярдів доларів до 2030 року. І, якщо українські виробники косметики належним чином підготуються – зможуть отримати частину цього ринку.

Новий регламент безперечно буде корисним і для самих українських споживачів, адже вони в свою чергу отримають доступ до європейського рівня якості і етики промоції. 

Ще є час

Уряд запровадив перехідний період для виробників – 2 роки. Косметика, яка надійшла на ринок до 3.08. 2026 року не може бути заборонена через невідповідність вимогам регламенту. 

Проте, зважаючи на постійні воєнні загрози, в тому числі загрози руйнування та кризу кадрів, яка поглиблюється з кожним днем – є причини вважати, що далеко не всі виробники зможуть привести процеси у відповідність новим нормам навіть за 2 роки.

 А це значить, що частина бізнесів – переважно невеликі виробники можуть припинити існування. В той час, як нинішні лідери ринку зможуть наростити вплив, продовжити масштабуватися та зайняти звільнені ніші від конкурентів.