Що втрачає Україна без врегульованого ринку криптовалют
Архів
Європейський союз дуже довго йшов до регулювання криптовалют. Так, окремі його країни розробляли нормативні бази і використовували переваги цифрових активів – так, ще 2015 року Естонія вирішила опанувати переваги блокчейну та запустила програму e-Residency для залучення спеціалістів з інших країн з метою цифровізації, що й спричинило бум криптокомпаній. Тоді ж країна визнала BTC платіжним засобом.
Відсутність прозорих правил зумовлювало підвищену невизначеність в роботі криптокомпаній, що обмежувало розвиток інновацій та залучення інвестицій. Але 2023 року Євросоюз схвалив єдиний звід правил для всіх його учасників (27 країн) – неідеальний, громіздкий, але дуже важливий крок на шляху крипторегулювання.
Регуляція в Європі: яким стане ринок із приходом MiCA
Уперше загальний законопроєкт був запропонований восени 2020 року, як частина стратегії регулювання цифрової економіки. Протягом трьох років він пройшов кілька стадій і був схвалений тільки в травні 2023 року. Він застосовується в усьому союзі без необхідності ухвалення законів про інтеграцію.
- MiCA запроваджує визначення "крипто", як активу на основі блокчейну, і розділяє його на три основні види: електронні гроші (e-money), токени управління (utility), токени з прив'язкою до інших активів (asset-referenced).
- - MiCA запроваджує обов'язок для провайдерів послуг, пов'язаних із криптоактивами (CASPs), надавати повну інформацію про операції з криптоактивами. Це означає, що транзакції з криптою будуть ретельно відслідковуватися для запобігання незаконній діяльності.
- Аналогічно до традиційних банківських переказів, операції з криптоактивами повинні супроводжуватися інформацією про відправника та одержувача (імплеметація "Travel Rule"). Такі вимоги націлені на боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
- Платформи повинні перевіряти дані про клієнтів і транзакції, перевіряти особистість і визначати, чи входить людина в санкційні списки. Клієнти некастодіальних сервісів зобов'язані самостійно передавати дані.
Важливе зауваження! MiCA має дуже громіздку структуру, оскільки її створювали так, щоб її правила одночасно працювали в усіх юрисдикціях Євросоюзу. Але навіть попри це, MiCA – поки що найпрозоріший і наймасовіший закон про регуляцію. Уніфікація правил для 27 країн вимагала довгого і важкого опрацювання, але дала змогу спростити роботу для всіх – і користувачів, і бізнесу, і держав.
Регуляція в Україні: два законопроєкти, засновані на MiCA
Важливо зазначити, що спочатку ініціатором регулювання в Україні виступило Міністерство цифрової трансформації – профільний орган, що веде постійний діалог з усіма сторонами індустрії: від бізнесу до криптовалютної спільноти.
За їхньою версією законопроєкту, запропонованого ще 2021 року, регуляторами сектору мав стати новий орган під патронажем самої Мінцифри, а також НКЦПФР і НБУ. Але в жовтні того ж року президент відправив документ на доопрацювання – у підсумку правок від створення нового органу було вирішено відмовитися.
НКЦПФР – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Її ставлення до криптовалют схоже з позицією SEC США – всі активи повинні регулюватися за концептуально, та змістовно схожими правилами, що і цінні папери та фонди.
Регуляторами стали НБУ і НКЦПФР. Закон був підписаний, але так і не набув чинності.
Основна причина одна – очікування поправок до Податкового кодексу, чия розробка затягнулася, а пізніше взагалі ускладнилась з появою необхідності гармонізації національного законодавства з вже прийнятою MiCA.
Це стало необхідно через новий статус країни – кандидата в члени ЄС – і рекомендації Міжнародного Валютного Фонду. Згідно з меморандумом з МВФ нова версія закону і податкових поправок мають бути готові до кінця 2024 року.
На сьогодні – у жовтні 2024 року – існує дві версії законопроєкту. Це №10225 від НКЦПФР та №10225-1 Мінцифри. В основі кожного з них лежить європейський звід криптовалютних положень MiCA, однак, як то кажуть, диявол криється в деталях.
№10225 від НКЦПФР
Основа №10225 від НКЦБФР – звід правил MiCA – особливо в частині FATF (боротьба з відмиванням), податків, авторизації бізнесу в країні. Це безпрецедентно сувора регуляція з широким правом на втручання і контроль учасників ринку.
- Криптовалюти, що мають ознаки класичних фінансових продуктів, можуть бути визначені не як "віртуальні активи", а отже, їхнім регулюванням займеться профільне відомство. Наприклад, на НБУ поклали регуляцію певного типу токенів, таких як токени, що мають ознаки електронних грошей. Це може викликати плутанину як у бізнесі, так і серед регуляторів.
- Авторизація бізнесу займає сорок днів і вимагає чималого внеску, що сягатиме 1,36 млн.грн.. При цьому ліцензію потрібно оплачувати щорічно. Також документ передбачає карколомні штрафи створюючи передумови для корупції – до 12,5% з обороту сервісу або до 200 млн.грн..
- НКЦПФР пропонує оподатковувати будь-які операції, що призводять до зростання капіталу, зокрема звичайні перекази та обмін, наприклад, конвертацію BTC на ETH. Такий підхід не просто ускладнює адміністрування податкових зборів, а за фактом робить його майже неможливим.
- Проєкт запроваджує безпрецендентні можливості прямого втручання в роботу компанії та її управління.
Документ НКЦПФР заснований на базі MiCA яка багато в чому не враховує юрисдикції . І якщо в контексті ЄС, він є робочим інструментом, зобов'язаним враховувати тонкощі 27 законодавств, то в контексті України ця складність може не підійти у звʼязку з цілком іншою законодавчою специфікою нашого ринку.
№10225-1 від Мінцифри
Водночас Мінцифри, також ґрунтуючись на правилах MiCA, зробила проєкт за "мотивами". Регулятор узяв із закону найпрогресивніші частини, які підходять під умови українського ринку цифрових активів, полегшивши їх із погляду структури – прибрав усе зайве, що може завадити або сповільнити розвиток індустрії.
- Законопроєкт ґрунтується на положеннях MiCA і FATF, але робить наголос на більш чіткому визначенні криптоактивів, зрозуміліших та більш передбачуваних правилах для учасників, а це як ми знаємо сприяє розвитку сфери. Регулятори тут вже інші – Міницифри та НБУ.
- Єдиний критерій визначення криптоактивів – наявність або відсутність технології розподіленого реєстру в його основі, що виключає будь-яку невизначеність у зоні регулювання. У цій частині проєкт відходить від класифікації MiCA і представляє значно зручніший підхід, раніше не запропонований ніде.
- Документ пропонує безстрокову авторизацію криптопровайдерів упродовж 30 днів за збалансовану плату. Майнінг не потребуватиме авторизації взагалі. У перспективі правила авторизації можуть бути повністю автоматизовані.
- Мінцифри пропонує оподатковувати тільки операції "виходу" – продаж активів за гривню та інші фіатні валюти, товари або послуги. У частині податків вони пропонують пільгову ставку залежно від часу роботи на ринку. Процедури максимально спрощені й націлені на залучення криптобізнесу для ведення діяльності в Україні.
Також варто зауважити, що після набуття членства в ЄС, криптопровайдери в Україні отримають доступ до всього Європейського ринку цифрових активів, що також є хорошим стимулом для бізнесу при виборі майбутньої юрисдикції.
Яким може бути крипторинок в Україні
У цій статті хотілося б відзначити найважливіший момент, головну відмінність двох проєктів – документ від НКЦПФР, націлений на створення безпрецедентно суворих рамок для всієї індустрії, що в результаті може призвести до негативних наслідків для розвитку крипторинку. Часто йде врозріз з його суттю та не враховує динамічного розвитку сфери.
Колеги криптоексперти з MNBC створили інфографіку, яка максимально точно і стисло передає суть законопроєкту 10225-1. Не можу не поділитись нею з вами:
Намагаючись створити максимально адаптоване регулювання, він все ж несе системні ризики для індустрії, запозичуючи правила, що звичні для цінних паперів і фондового ринку. Важливо розуміти, що криптовалюта – це зовсім інший клас активів. Саме з цієї причини у світі вводяться спеціальні, відмінні від фондового ринку, правові режими.
I поки ми будемо витратити час на адаптацію старих практик, світ піде вперед…
З іншого боку, це Мінцифри, яка постійно перебуває в щільному контакті з бізнесом, команда якої ще з 2017-го активно долучається до різних зустрічей і подій криптоспільноти, відверто намагаючись розібратися у всіх тонкощах.
Не можна сказати, що редакція закону від Мінцифри саме те, що потрібно для швидкого розвитку – він не ідеальний, але значно більш адаптований під реалії ринку на даний момент. І пропонує – прості правила і процедури, стимули для зростання і залучення інвестицій з-за кордону. На даний момент це найкраща альтернатива, що виглядає найбільш адекватною. Якщо відхилити і її, то ринок просто не працюватиме, тоді як її прийняття дає хоч якісь надії.
Прагнення реалізувати ліберальне ставлення є правильним, а запропонований у документі законопроєкту підхід являється кращим варіантом. Ми раді, що розробка регулювання знову стоїть на порядку денному і в її реалізації є значні просування. Нам би хотілося, що фінальний документ врахував саме ті положення, що запустять не просто "контроль", а "прозорі, стимулюючі правила справедливі для кожного учасника крипторинку".