Фінансові розслідування: спіймай мене, якщо зможеш

За останній рік почастішали запити від власників середнього та великого бізнесів на проведення службових розслідувань проти топменеджерів компаній. У 90% випадків скарга одна: мій топменеджер робить бізнес у моєму бізнесі.

На моє запитання, що про це свідчить, дають такі відповіді: різке зниження фінансових показників компанії, непрозорість визначення фінансового результату, раптове підвищення витрат компанії, невиконання ключових KPI.

Наступні три кейси, які мені довелося розслідувати, яскраво ілюструють ситуацію в українському бізнесі в частині наявних ризиків недобросовісних дій.

Кейс №1

Власник бізнесу не перебуває в операційному контролі, та від початку великої війни не розподіляв дивіденди. Коли ж він вирішив їх розподілити, то виявилося, що ділити нічого, бо фінансовий результат – збиток.

Більшість компаній з початку великої війни "не заглядали під капот". Деякі не проводили фінансовий аудит, бо законодавство дозволяє не звітувати перед податковими органами до 90 днів після закінчення воєнного стану в країні.

Більшість власників бізнесу вирішили, що компанія слідує єдиному вектору аж до перемоги. Вийшло, що це не зовсім так. Форензик-аудит показав, що сума ризикових операцій сягнула 41% від виручки компанії. Ні, вам не почулося.

Форензик-аудит – незалежне розслідування, яке проводиться для виявлення фінансових порушень та профілактики економічних злочинів у компанії. Один з ефективних інструментів захисту бізнесу.

Виявлені ризики зачепили всі три основні ризики згідно з деревом шахрайства, які в тій чи іншій комбінаціях зустрічаються в 100% компаній.

Ризики

Відсутність обліку необоротних активів (основних засобів) і, відповідно, списання, про які власник не знав. Це доволі поширена схема, згідно з якою активи пришвидшено амортизуються і списуються.

Береться найкоротший термін їх корисного використання, унаслідок чого ринкова вартість списаних активів значно перевищує їх балансову вартість. Після цього вони успішно реалізуються за ринковою ціною, а різниця кладеться в кишеню.

Безнадійна дебіторська заборгованість. Класика жанру: реалізувати продукцію підконтрольній пов’язаній особі і на роки забути про "дебіторку", доки компанія-боржник на буде ліквідована. Де були бухгалтер компанії, комерційний директор, СЕО та юристи? Питання, на яке не була отримана відповідь.

Регулярні виплати круглих сум дружині СЕО, яка номінально числиться в компанії, але насправді там не працює. Схема – списання коштів на мертві душі та пов’язані особи. До речі, по пів мільйона гривень щомісяця, Карле.

Сукупність незрозумілих закупівель продукції (пального та запчастин) у ФОПів за завищеними цінами. Виробник чомусь не сподобався, потрібні були ФОПи.

Позабалансові продажі продукції і надходження, відповідно до яких розподілення було на користь СЕО та його родича, який є головним бухгалтером підприємства. Конфлікт інтересів – родинні зв’язки – також red flag.

Неможливість визначення реального фінансового результату через погану якість бухгалтерського обліку. Це ще одна класична схема незаконного відчуження фінансових потоків, бардак у бухгалтерії – red flag.

Отже, маємо близько 200 млн грн із знаком оклику. Я вже не говорю про низку податкових ризиків. Пам’ятаєте одну з аксіом форензику? Внутрішні ризики породжують зовнішні ризики – виходить double risks & double trouble.

Рекомендації

Відновити облік основних засобів – мінімізація незаконного відчуження активів.

Відновити бухгалтерський облік, звільнити родича бухгалтера. Доки не буде знайдений новий головний бухгалтер, бухгалтерія перебуває на аутсорсі в міжнародній акаунт-компанії під наглядом міжнародної аудиторської компанії – мінімізація ризику незаконного викривлення фінансового результату.

Налаштувати політики закупівель, прозоро проводити тендери – мінімізація корупційних дій. Створити вакансію фінансового контролера та погоджувати найбільші суми з власником. Створити облік строків переукладення договорів оренди з пайовиками – мінімізація ризику відчуження земельного банку.

Створити новий штатний розклад, провести кадрову реструктуризацію. Обов’язково проводити податковий аудит – мінімізація зовнішнього ризику податкових нарахувань. Проводити раптові інвентаризації, налаштувати процес бюджетування, кожні пів року проводити фінаудит міжнародною компанією.

Час війни – це час, коли в людей активізується найсильніший інстинкт – інстинкт виживання та збереження сім’ї. Компанія – не завжди сім’я для вашого топменеджера чи партнера в бізнесі. Це засіб виживання, на жаль, доволі часто ціною багаторічної репутації та здійснення шахрайських схем. Варто пам’ятати про це та про фінансову безпеку своєї компанії – форензик.

Кейс №2

Річна виручка компанії вражає – 6 млрд дол.

Завдання проєкту

Аналіз зовнішніх та внутрішніх загроз; перевірка партнера та підконтрольного партнеру топменеджменту; аналіз рівня системи внутрішніх контролів; виявлення ризикових схем, метою яких є незаконне відчуження активів компанії; надання рекомендацій щодо виправлення помилок в обліку та посилення системи контролю; підвищення прозорості бізнесу; покращення рівня кібербезпеки.

Основні знахідки

Відсутність облікової політики; децентралізація функції бюджетування, що призвело до викривлення фінансового результату; наявність безтоварних операцій; відсутність підписаних із С-level договорів NDA, NCA; недостатня автоматизація обліку та можливість змінювати облікові дані заднім числом.

Конфлікти інтересів між працівниками в частині пов’язаних осіб; схема салямі при укладанні договорів; відсутність обліку основних засобів; непрозоре проведення закупівель; відсутність SHA та партнерського договору. Сума в зоні ризику – 16 млн дол. Сума незначна порівняно з виручкою, але принципова для власника.

Крім об’єктивної користі в частині структурування фінансових потоків та бізнес-процесів, форензик має функцію заспокоєння власника компанії. Після чекапу зрозуміло, що потрібно лікувати, тож більше немає стану невизначеності.

Кейс №3

Мажоритарний акціонер (75%) вийшов з операційного контролю ще до початку війни. За останні чотири роки компанія не показувала операційного прибутку, відповідно, замовник не розподіляв дивіденди.

Оскільки конкуренти в цьому регіоні демонстрували операційний прибуток, у замовника виникло питання щодо реальності фінансового результату. Форензик виявив ризикові операції, сума яких становила близько 10% від виручки компанії.

Ризики

Відсутність облікової політики, що викривило фінансовий результат; неправильне нарахування амортизації; відсутність первинних документів з низки матеріальних операцій з контрагентами; наявність позабалансових активів, не поставлених на баланс; наявність готівкових операцій, що могли бути не відображені в обліку.

Некоректний облік пального; проблемна дебіторська заборгованість, з якою не працює юридичний департамент; неправильне формування собівартості продукції, що призвело до викривлення фінансового результату.

Різне відображення ПДВ в декларації та обліку компанії; штрафи за несвоєчасну сплату податків; ризик безтоварних операцій; ризик продажів продукції за готівку.

Рекомендації

Хоча б раз на рік проводити податковий та фінансовий аудити; прописати облікову політику на підприємстві; контролювати дебіторську заборгованість; регулярно проводити інвентаризацію оборотних та необоротних активів; відновити первинні документи та частково облік; власнику поставити свого фінансового контролера замість родича партнера – очевидний конфлікт інтересів.

Вихід з операційного контролю дорівнює втраті бізнесу. Щоб цього не сталося, потрібно проходити регулярний фінансовий чекап-форензик. За статистикою, кожен з нас витрачає значну частину життєвої енергії на питання-невизначеності. Процедура форензик-аудиту допомагає визначити невизначеність.