Податок з обороту. Чи були в держави альтернативи?

Підвищення було невідворотнім. На потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд. 

Це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.

Реалістичних джерел на сьогодні є три. Друк грошей, фінансові репресії та підвищення податків/зменшення видатків. Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). 

Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.

А решта – податки. Що ми бачимо?

Основна ставка зроблена на військовий збір. Загалом би виділив три групи.

1) Дійні корови. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:

- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту)

- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.

Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.

Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.

2) Оподаткування "розкішного споживання"/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.

3) "Справедливість для ФОПів". ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз = 800 грн) для інших груп.

Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на мій погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.

Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.

Ще залишився без групи акциз на солодкі напої. Ідеологічно - складно його не підтримати, особливо щоразу, як бачиш батьків, які купують "живчики"/"фанти" маленьким дітям із очевидно зайвою вагою. Тут просвіта не допоможе, лише бити по гаманцю. Втім, поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.

Але в такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних "ухилянтів".

Я не вірю в те, що можна зібрати "на вчора" істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.

Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає – обов’язок щодо інвентаризації ТМЦ на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.

Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.

Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання. І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.

Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників. Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.

На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.

І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити. Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу.

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал допису