14-й пакет санкцій ЄС. Чи подолають їх обхід та що слід зробити Україні?

Черговий, уже 14 пакет санкцій ЄС проти РФ, спрямований на обмеження російського впливу на Європу та захист інтересів України, погодили 24 червня 2024 року.

Ключовим елементом пакету є заборона надання на території ЄС послуг з перевалки російського зрідженого природного газу, призначеного для транспортування до третіх країн. 

Заборона поширюється також на допоміжні послуги. Такий крок має суттєво обмежити РФ у доступі до світових ринків, зменшити її прибутки від продажу енергоносіїв та позбавити джерел фінансування війни проти України.

Пакет також включає заборону на продаж або передачу українських культурних цінностей, спрямовану на збереження культурної спадщини України та запобігання незаконному обігу історичних артефактів, зокрема й викрадених на окупованих територіях.

З нового – встановлюється повна заборона на отримання фінансування з РФ для широкого кола організацій, включаючи політичні партії, фонди, альянси, неурядові організації, у тому числі аналітичні центри, та постачальників медіа-послуг в ЄС. 

Ця заборона охоплює як прямі, так і опосередковані форми фінансової підтримки з боку РФ з метою перекрити фінансування "маріонеткових організацій", які розповсюджують проросійські наративи в ЄС.

Як і очікувалось, значна увага в новому пакеті санкцій ЄС приділена посиленню контролю за дотриманням санкцій та запобігання їх обходу. Особливо це стосується питання реекспорту підсанкційних товарів до РФ через треті країни. 

Проблема обходу санкцій ЄС через треті країни

Серйозним викликом для ефективності санкційної політики ЄС став систематичний обхід обмежень через треті держави. Як наслідок, торік в російських ракетах, виготовлених вже після накладення ембарго на технології та військові товари, було знайдено близько 30 іноземних мікросхем, зокрема з країн, які ці санкції наклали. Таким чином, обхід цих заборон не лише фігурально, а й реально призводить до смертей українців. 

Більше того, впродовж січня-жовтня 2023 року РФ імпортувала товарів військового призначення на суму $8,77 млрд, тоді як імпорт критично важливих компонентів сягнув $22,23 млрд, незважаючи на санкційні заборони. 

Це свідчить про існування складних схем обходу обмежень, зазвичай через треті країни - сусідів рф, які готові наживатись на війні. 

Уже з початку повномасштабного вторгнення та перших санкційних пакетів ЄС, спостерігається аномальне зростання експорту з країн ЄС до держав, що не підтримують обмеження та не накладали санкцій на росію, такі як Казахстан, Узбекистан, Грузія, Вірменія, Туреччина та ін. 

Наприклад, поставки з Великобританії до Киргизстану зросли більш ніж 4000%, що свідчить про використання цих країн як транзитних пунктів для подальшого реекспорту до РФ.

Це підкреслює нагальну потребу в посиленні контролю за міжнародними угодами та усуненні існуючих прогалин у санкційній політиці ЄС для забезпечення її ефективності.

Які рішення пропонує 14 пакет санкцій ЄС?

Важливою складовою нового пакету санкцій є розширення так званого "no Russia clause", закріплену у статті 12g Регламенту. Згадане положення спрямоване на протидію обходу санкцій через треті країни.

Вперше таке застереження введено 12-м пакетом санкцій. Воно зобов’язує постачальників та експортерів ЄС включати у договори положення, які встановлюють заборону реекспорту товарів та передбачають "адекватні засоби правового захисту" у разі порушення. 

Це стосується товарів подвійного призначення, передових технологій, товарів, які використовуються в російських військових системах, знайдених на полі бою в Україні, або є критично важливими для їх розробки, авіаційних товарів та озброєння. 

У 14 пакеті встановлена заборона й на права інтелектуальної власності та комерційну таємницю, яка буде введена в дію з кінця 2024 року.

Тепер оператори ЄС зобов’язані впровадити механізми належної обачності, спрямовані на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків реекспорту товарів до РФ. Паралельно держави-члени ЄС впроваджують комплексну систему контролю за виконанням нових вимог, здійснюючи нагляд за дотриманням правил та зобов’язань щодо запобігання реекспорту. 

Важливо зазначити, що відповідальність компаній ЄС тепер поширюється і на їхні дочірні підприємства в третіх країнах. 

Наведені санкційні обмеження підсилюють ухвалену у квітні Директиву, яка криміналізує ухилення від санкцій (детальний огляд положень Директиви та рекомендаціями для України за покликанням).

Тому заборона реекспорту певних небезпечних товарів до РФ є частиною системного підходу ЄС до перекриття шляхів порушення санкційних обмежень. 

Належний контроль уповноважених органів за виконанням застережень щодо реекспорту має значний потенціал, особливо зважаючи на реальну загрозу отримати багатомільйонний штраф чи взагалі ув'язнення на декілька років. 

А що в Україні?

На 10 році російської агресії та 3 році повномасштабної війни в Україні досі не криміналізовано порушення санкцій, що створює серйозний розрив між українським та європейським законодавством. 

Враховуючи статус кандидата на вступ до ЄС та початок переговорів про вступ, Україні необхідно гармонізувати вітчизняне законодавство до європейських норм, зокрема й згаданої Директиви ЄС. 

Імплементація положень Директиви не лише посилить позицію України в переговорах про вступ до ЄС, але й продемонструє нашим партнерам та суспільству зацікавленість в ефективному застосуванні санкційних обмежень, що є критичним для протидії російській агресії.

Співавторка: Оксана Гузій, юристка аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей"