ДІЯ на експорт. Чим український GovTech приваблює закордонних партнерів

Україну називають європейським тигром цифрової трансформації. Західні країни з кожним роком все більше цікавляться співпрацею з нашим урядом та державними ІТ-компаніями. 

Така тенденція виникла як результат єдиного бачення українського уряду та бізнесу розвивати цифрову державу. У 2021 році Україна стала першою країною у світі, у якій на законодавчому рівні цифрові документи мають таку ж юридичну силу, як паперові. 

Така розвинена країна як Японія підписала з Україною Меморандум про співпрацю у сфері кіберзахисту. Також домовилися обмінюватися найкращими ІТ-практиками та цифровими рішеннями. 

Японія ділитиметься з нами експертизою у сфері протидії кібератакам, а ми - досвідом швидкого запуску онлайн-послуг та підходом mobile first. У Японії заснували Міністерство цифровізації лише близько двох років тому. 

Вони тільки-но провели модернізацію держреєстрів та запустили пластиковий документ, за допомогою якого японці можуть швидко отримати держпослуги і оплатити податки. У цьому плані ми виявилися швидшими. 

Український GovTech розвивається у міру того, наскільки громадянське суспільство диктує нові стандарти якості державних послуг. Коли виникає попит - з'являється і пропозиція. 

Наразі у фокусі - модернізація державних послуг та послуг для бізнесу. Так, у Києві відкриють другий у світі GovTech-центр, який об’єднає науковців, бізнесменів, технологічні компанії, держсектор, а також глобальні спільноти у сфері урядових технологій. Під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі підписали відповідну угоду. Перший GovTech-центр відкриється у Берліні.

І ще один важливий факт на підтвердження стрімкої цифровізації. Україна - єдина країна, не член ЄС, яка увійшла до GovTech-інкубатора Європейського Союзу Govtech4all. Одна з цілей Govtech4all — підвищити ефективність державних процесів завдяки цифровізації. 

Це промовисті факти, що вказують на передові позиції України у напрямку цифровізації державного сектору. "Дані бігають за людьми, а не люди - за даними" - це ціль українського GovTech. 

Свого часу українські продукти були представлені на міжнародній платформі – Обсерваторії інновацій у державному секторі (OPSI), розробником якої є Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСD). 

Там інженери з усіх країн можуть демонструвати свої продукти GovTech і вчитися у конкурентів. До того ж платформа дозволяє знайти партнера для спільного впровадження рішень GovTech. 

На платформі понад 600 прикладів із понад 80 країн. У 2018 році ДП "Електронне здоров'я" презентувало там модель державно-приватного партнерства у розбудові української ЕСОЗ. 

Європейські експерти з ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) визнали український кейс eHealth одним із найперспективніших у державному секторі в світі. 

Кооперація "держава-бізнес" здатна трансформувати систему на горизонтальну площину, створювати новий простір для інновацій, нові конкурентні ринки та головне — надавати найякісніші сервіси для громадськості.

У фокусі - людина: як запити суспільства впливають на формування екосистеми GovTech?

У публічному просторі доводилося зіштовхуватися із різним трактуванням домену GovTech. Одне із поширених уявлень - у цьому домені працюють лише державні компанії. Але насправді це не так. 

Таке розуміння радше випливає із значення самого домену. GovTech - це ІТ-напрям, спрямований на створення електронних сервісів для держави. Важливо зауважити, що ці сервіси можуть створювати як державні, так і приватні компанії. 

Ще одне поширене трактування, яке особисто для мене видається більш ідеологічно коректним. Govtech - це загальнонаціональний підхід до модернізації державного сектору, сфокусований на покращенні якості життя громадян і спрощенні адміністративних і бюрократичних процесів за допомогою передових технологічних рішень. Держава - це люди, тому все, що створюється в державі, у першу чергу ставить на перше місце людину і її потреби. 

GovTech-рішення є відповіддю на численні запити суспільства. По-перше, за їх допомогою можна оптимізувати бюджет і заощадити кошти, не зменшуючи при цьому кількість і якість наданих послуг. 

Наприклад, в Ізраїлі автобусні компанії заощаджують $3 млн щорічно, користуючись додатком для планування маршрутів. У Данії завдяки застосунку для управління документами працівники в державних структурах мають змогу економити свій час на завдання, пов'язані з упорядкуванням документації - відтак, витрачають на це лише 10% свого робочого часу. 

По-друге, Govtech-рішення допомагають оптимізувати витрати природних ресурсів. По-третє, автоматизація управління інформацією та процесами за допомогою діджитал-інструментів знімає значний обсяг роботи з державних службовців, що дає можливість підвищити якість своєї роботи. Своєю чергою висока якість державних послуг підвищує довіру громадян до державних інституцій.

Силу цифровізації українці змогли по-особливому відчути у воєнний час, коли завдяки додатку "Дія" ми змогли отримувати державні послуги, які просто були б недоступними офлайн. Цей додаток дозволяє українцям отримати доступ до 14 цифрових документів і понад 30 популярних публічних послуг на своїх смартфонах. 

В аналітичному огляді глобального ринку GovTech-рішень від Kreston Ukraine йдеться про те, що у кінці 2022 року кількість українців, які завантажили "Дію", становила 18,5 млн, у лютому 2023 року - 18,7 млн, у 2024 році - понад 19,8 млн. 

Завдяки порталу "Дія" стали доступними понад 100 онлайн-послуг, зокрема, тепер зареєструвати власний бізнес онлайн можна за рекордно малу кількість часу - менше, ніж за 10 хвилин. 

Загалом GovTech-рішення залежно від цільової аудиторії можна поділити за кількома категоріями: 

• Держава-Держава (коли електронні сервіси допомагають налагодити процеси між державними структурами)
• Держава-Громадяни (коли держава користується електронними рішеннями у наданні послуг населенню)
• Держава-Бізнес (GovTech-рішення пов'язані із покриттям потреб бізнесу у відносинах з державою)
• Держава-Працівники (електронні сервіси, які державні структури впроваджують для покращення продуктивності і ефективності державних службовців) 

Спочатку пандемія, а потім війна дала значний поштовх сектору GovTech. Саме у цей період з'явилося понад 20 нових сервісів, таких, як: єВорог (чат-бот, що дозволяє українцям повідомляти про вторгнення військової техніки ворожих сил), Пошкоджене майно (можливість для тих, чиї домівки пошкоджені під час війни, звітувати про це онлайн), єДокумент (тимчасовий документ, дійсний впродовж воєнного стану, який містить основні відомості про особу), Довідка переселенця, Доступ до українського телебачення і радіо через "Дію" на окупованих територіях тощо. 

Додам, що за останні три-чотири роки повністю змінилася філософія держпослуг. Україна готова ділитися експертизою з європейськими партнерами, щоб разом розробляти інноваційні рішення та досягати топових результатів. 

Хочеться згадати про Естонію, яка вивчала український досвід "Дії". Також за підтримки USAID ведеться співпраця з Еквадором та йдуть перемовини із ще +4-ма країнами. А нещодавно "Дія" анонсувала, що відкриває код застосунку для країн, які цікавляться українським треком цифровізації - вони зможуть вивчити логіку додатку, імпортувати код і створити власні державні сервіси. Український продукт цікавить інших і виходить за межі України. 

Розвиток GovTech нерозривно пов'язаний із розвитком ІТ-ринку загалом, який почав набирати активних обертів ще понад 10 років тому. Іноземні замовники наймали команди наших фахівців. 

Українська експертиза виявилася затребуваною і порівняно недорогою. Цей колосальний досвід і потенціал поступово перетік в GovTech. Вже впродовж останніх 5-6 років Україна демонструє значний поступ у цій сфері. 

Поступово ми стаємо глобальним лідером цифрової трансформації урядів і держав. У нас є запит і є готовність, при цьому готовність у різних сферах - освіті, бізнесі, транспортних технологіях, логістиці, банкінгу тощо. 

Еволюція українського HealthTech і його перспективи

Починаючи з часів медичної реформи, розпочався курс на цифрову трансформацію медицини. Так, зокрема, ми, ДП "Електронне здоров'я", разом з усією командою eHealth на чолі з МОЗ та НСЗУ займаємося цим напрямом. 

Відтоді почала формуватися eHealth, яка складається з низки електронних інформаційних та програмних продуктів, серед яких ЕСОЗ (електронна система охорони здоров'я) є ключовою інформаційно-комунікаційною системою, яка містить медичні дані про здоровʼя 35 мільйонів українців та обʼєднує більшість медичних закладів та аптек в країні в єдиний медичний простір. 

Завдяки ЕСОЗ пацієнти користуються такими цифровими сервісами як єМалятко, е-лікарняні, е-рецепти, е-направлення та інші.

Можна однозначно стверджувати, що український HealthTech активно еволюціонував з впровадженням eHealth, розвиток якої робить систему охорони здоров’я прозорою та перешкоджає корупції. 

eHealth – це цифровий простір, який обʼєднує всіх учасників медичного процесу в країні: від держави до кожного пацієнта. Ця екосистема об'єднує величезні масиви інформації про пацієнтів, медичні установи, ІТ-системи, реєстри та діджитал-сервіси. 

Вона створює прості та зрозумілі цифрові умови та рішення як для людей, які користуються медичними послугами, так і для працівників медичних установ, а також держави.

Також до eHealth входить е-Stock - система обліку лікарських засобів та медичних виробів, закуплених за кошти державного бюджету. Ще одна важлива інформаційно-аналітична система MedData, функціонал якої дозволяє відображати рух вакцини між складами та закладами різних рівнів, а також вести управлінський облік залишків вакцини від COVID-19. 

Є ще такі системи, як: електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ), інформаційна система "Моніторинг соціально значущих хвороб" (ІС СЗХ), єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ). 

Це все діючі системи, а є такі, які на етапі розробки. Наприклад, е-Кров – єдина система для суб’єктів системи крові, Національного трансфузіологічного центру крові та Уповноваженого органу та електронна система безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я (БПР). 

За 5 років ми пройшли шлях, які інші країни долають за 10-15. Працюємо в умовах викликів та ризиків, але це все одно не стримує нас, а навпаки, драйвить.

Зараз електронна система охорони здоров'я — найбільша національна ІТ-система, яка забезпечує цифровізацію ведення та обліку медичних даних в єдиному інформаційному просторі. 

Її поява стала можливою завдяки партнерству між державою та бізнесом. Відповідно побудована і структура - з однієї сторони Центральна бази даних (ЦБД), що належить державі, з іншої - приватні медичні інформаційні системи (МІС), завдяки яким медичні заклади та аптеки мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами з ЦБД ЕСОЗ. 

Інакше кажучи, медичні заклади працюють з ЦБД лише через медичні інформаційні системи, які своєю чергою також підключені до ЦБД ЕСОЗ. 

Умова приєднання до ЦБД є важливою як для медзакладів, так і для МІС, адже Центральна база даних містить основні програмні модулі та реєстри, які забезпечують можливість управління, збереження та обмін інформацією та документами у сфері охорони здоров’я. 

МОЗ формує політику у галузі охорони здоров’я і відповідає за реалізацію реформ. Власником центральної бази даних, у тому числі майнових прав на програмне забезпечення ЦБД, є держава у особі Національної служби здоров’я України (НСЗУ). 

Електронна система охорони здоров’я стрімко розвивається і постійно доповнюється інноваційними електронними інструментами. На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад 2,7 млрд електронних медичних записів для понад 35 млн пацієнтів. У ній зареєстровані понад 400 тис медичних та фармацевтичних працівників і більш як 17 тис медичних закладів. Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. 

Діджиталізація медицини допомагає вирішити низку проблемних питань – від моніторингу і запобігання нераціональному вживанню антибіотиків за допомогою е-рецепту до можливості зберігати всю медичну історію пацієнта в єдиному місці - електронній медичній картці пацієнта. Тепер не потрібно бігати по різних клініках і збирати довідки та медичні картки. Особливо це зможуть оцінити пацієнти, які проходять реабілітацію. 

Цифровізація об'єднує країни і робить життя простішим. В євроінтеграційних процесах вона є інструментом, який знімає будь-які кордони, зокрема й медичні і дозволяє обмінюватися електронними медичними документами на рівні європейських країн. 

Ще два роки тому Україна приєдналася до Довірчої мережі ЄС і стала однією з перших країн світу, чиї COVID-сертифікати ЄС офіційно визнав. Загалом українці згенерували понад 12,2 млн COVID-сертифікатів у Дії. Це досить успішний проєкт з точки зору використання медичних даних за кордоном. 

Як бачимо, є запит і потенціал, єдине - в умовах війни бракує ресурсів. Але в умовах обмежених ресурсів народжуються круті ідеї. Думаю, в Україні з'явиться багато перспективних стартапів, які допоможуть виграти війну з технологічної точки зору і які стануть революційним проривом майбутнього. 

Найбільш популярні напрямки GovTech

У глобальному вимірі екосистема GovTech поділяється на кілька субсекторів таких, як: кіберзахист, електронне урядування, медичні е-сервіси, громадська безпека, діджитал-послуги, цифрові рішення у сфері освіти, культури та науки, інформаційні технології, управління робочими процесами, а також транспорт і "розумні міста". 

Філософія "розумних міст", або smart cities передбачає появу державних чи приватних онлайн-сервісів, які з'являються на запит окремої місцевої громади. Так, в Києві є "Київ Цифровий", в окремих містах - також є свої, зокрема і транспортні додатки. 

В огляді від GovTech Analytics за перший квартал 2024 року подається деталізована класифікація субсекторів індустрії GovTech відповідно до трьох основних секторів - "розумні міста", або урбанізація, діджитал-сервіси, кібербезпека і технології (на схемі нижче): 

У глобальній індустрії найбільшу частку у сфері GovTech займають компанії за такими ключовими субсекторами, як: RegTech (21.4% у порівнянні з іншими), сфера охорони здоров'я (12.3%) та електронне урядування (10.8%). 

Цікаво, що ще два роки тому в огляді глобальної індустрії Govtech за 2-й квартал 2022 року від Deep Knowledge Analytics принаймні за кількістю інвестицій лідирували охорона здоров'я ($5,7 млн), кібербезпека ($3 млн) та урядова цифровізація ($2,9 млн). 

Дані в огляді за 2024 рік свідчать про те, що домен Healthcare поступився RegTech, що є сукупністю технологій, які оптимізують комплаєнс банку, тобто його систему контролю над виконанням нормативних вимог. Таке зміщення продиктоване умовами глобальної економіки. 

Неабияку роль зіграла і війна в Україні, яка вплинула на світову економіку загалом. Повномасштабна війна додала ще один важливий домен - miltech, який особливо потужно буде розвиватися, думаю, не лише в Україні. 

До повномасштабного вторгнення у нас було до 10 проєктів, які займалися дронами. Зараз це вже понад 200 компаній. Не складно передбачити, що світові інвестиції великою мірою будуть спрямовані саме у військові проєкти та оборонну сферу. 

Серед важливих напрямів GovTech, які будуть удосконалюватися у майбутньому як в Україні, так і світі - це однозначно модернізація державної ІТ-інфраструктури у сенсі переходу на хмарні технології, що є більш дешевими та надійними з точки зору захисту даних; цифрова ідентифікація громадян у сенсі використання цифрових ID-карт, які рівносильні фізичним документам; поява онлайн-валюти (криптовалюта та NFTs); застосування штучного інтелекту у взаємодії із громадянами (автоматизація державних послуг за допомогою використання чат-ботів на основі AI); гіперавтоматизація як впровадження наскрізних ініціатив, які оптимізують державні процеси в цілому; кіберзахист у поєднанні із технологіями штучного інтелекту. 

Як один із представників української команди ehealth, звичайно, я переконаний, що домен HealthCare буде успішно розвиватися і займатиме перші позиції у рейтингу популярних субдоменів GovTech. Майже кожний українець зміг відчути ефективність медичних е-сервісів. Вже багато зроблено і ще багато планується. 

Національний офіс координації розвитку електронної охорони здоров’я схвалив дорожню карту проєктів eHealth на 2024 рік. У планах – 142 проєкти, серед яких проєкти у сфері громадського здоровʼя, кібербезпеки, євроінтеграційного та антикорупційного напрямів, інтеграції з іншими державними системами та реєстрами та інші. ДП "Електронне здоровʼя" візьме участь у впровадженні понад 40 цифрових проєктів. 

Наразі працюємо над такими проєктами, як: "Кабінет пацієнта", облік проведення щеплень в аптеках, медичні висновки для кандидатів у водії та водіїв, електронні медичні записи стаціонарної медичної допомоги в ЕСОЗ, також у планах - розробка медвисновків для процесів усиновлення та інші. 

Також наразі триває підготовка кількох важливих проєктів з обміну медичними даними на міжнародному рівні. Один із них - це приєднання України до європейської мережі MyHealth@EU - спеціалізованої системи, яка дозволяє обмінюватися медичними даними між різними європейськими країнами. Оскільки Україна поки не є членом ЄС, цей процес трішки ускладнений. Тим не менше тривають роботи з налаштування обміну зведеними даними по пацієнту між Україною та Польщею. 

Швидкий темп росту українського GovTech і нова технологічна культура свідчать про те, що ми вже готові до євроінтеграції. Нам, є чим поділитися зі світом і настане час, коли українські стартапи стануть відповіддю на глобальні виклики часу. У нас є досвід, є потенціал і достатня експертиза.