Відновлення енергетики. Шанси є, але потрібні нові виконавці і нові підходи

Недавні атаки росіян призвели до значних руйнувань обʼєктів генерації та передавання. ДТЕК заявила про втрату майже 80% теплової генерації, повністю виведена з роботи ДніпроГЕС, значно постраждала Зміївська ТЕС "Центренерго".

Уже зараз оператор "Укренерго" вимушений вводити графіки аварійних відключень світла, але влітку ситуація очікувано погіршиться через сезонне зростання споживання. Про зиму взагалі складно говорити.

Така енергетична криза вимагає негайних дій з відновлення об’єктів генерації, щоб забезпечити населення та бізнес стабільною електрикою. Однак такі значні руйнування ще є унікальною можливістю кардинальним чином перебудувати енергетику для відповідності вимогам сьогодення.

Свого часу основна генерація централізовано будувалася на сході країни, ближче до основних промислових центрів. Тепер через значну міграцію населення, втрату 20% територій на сході та зупинку частини підприємств значно змінилися структура, обсяги споживання електрики та географічні центри споживання.

Крім того, розвиток переривчастої генерації з ВДЕ потребує більш активного розвитку маневрової генерації та систем накопичення енергії (не тільки батарей).

Нам жити з таким сусідом ще довго, тому будувати генерацію потрібно подалі від російського кордону та максимально розподіллено, щоб збільшити стійкість енергосистеми та мінімізувати одночасні втрати генерації при атаках ворога. Усі ці виклики вимагають негайних дій. Я розбив би роботу на такі напрямки.

1. Перший необхідний крок – повна зміна керівництва галузі. Чинне керівництво Міненерго показало повну некомпетентність і втратило майже два роки на нереальні проєкти атомних станцій та безліч меморандумів. Про нереальні стратегії 2020, проєкти Лугано-Лондона, десятки малих модульних реакторів та водневі хаби взагалі немає бажання писати.

Було зрозуміло, що Росія продовжить атаки на нашу енергосистему, але майже нічого не було зроблено для покращення її захищеності та стійкості. Не були побудовані в достатній кількості нові об’єкти розподіленої генерації. Навіть та газова турбіна на 28 МВт, яку в лютому 2023 року американці передали "Енергоатому", досі не введена в експлуатацію.

Попри гучні заяви про необхідність будівництва нової генерації, Міненерго не подало уряду навіть умови проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності, хоча, відповідно до закону, це відповідальність саме Міненерго.

2. Держава має вирішити, яку генерацію потрібно будувати і відновлювати. Саме це основне завдання для оновленого керівництва Міненерго.

Не бачу сенсу відновлювати всі пошкоджені ТЕС, особливо на прифронтових територіях, бо вони будуть привабливою ціллю для ворога. Крім того, потрібно оцінити можливості з видобутку вугілля, бо імпорт сильно ускладнюється.

Замість знищених об’єктів потрібно будувати нові, які забезпечать споживачів стабільною та доступною електрикою, а також підтримають розвиток енергетики та інтеграції додаткових обсягів ВДЕ, які будуть поступово зростати.

Через обмеженість фінансових ресурсів держави та енергокомпаній потрібно сфокусувати всі ресурси на найбільш пріоритетних проєктах, а не давати це питання на відкуп компаніям. Бо "Енергоатом" продовжить витрачати кошти та час на непріоритетні проєкти будівництва атомних блоків, а "Центренерго" – на відновлення Зміївської ТЕС, розташованої в кілометрах від лінії фронту.

Усі проєкти відновлення та будівництва має координувати Міненерго та постійно контролювати Ставка. Свого часу було створено багато енергетичних стратегій, які передбачали мікс генерації, але я вважаю найбільш професійними, обґрунтованими та реалістичними пропозиції, розроблені фахівцями "Укренерго".

Фокус потрібно робити на керовану маневрову генерацію: ГЕС, ГАЕС, газові електростанції та електростанції на біопаливі. Нові атомні блоки, які активно лобіює міністр Галущенко, – не пріоритет, бо в нас проблема не з базовою генерацією, а саме з маневровою. АЕС достатньо для базової генерації.

3. Потрібно визначити нові локації для об’єктів генерації (крім гідроенергетики). Вони мають бути наближені до нових центрів споживання електрики в центрі та на заході України, куди будуть поступово переміщуватися населення і промисловість з прифронтових регіонів сходу України.

Нова генерація має бути розподіленою та підтримувати розвиток локальних енергомереж за принципом мікромереж (Microgrids). Розподілена – це географічно рознесена та наближена до споживача генерація малої та середньої потужності: генерація на біопаливі – до 40-50 МВт, газова – до 100-150 МВт.

Побудова мікромереж значно посилить автономність від магістральних мереж і дозволить регіональним мережам працювати навіть при пошкодженні магістральних мереж "Укренерго". Такий підхід значно посилить стійкість нашої енергосистеми та значно зменшить шкоду від атак ворога.

Нову генерацію слід захистити від атак ворога системами ППО та іншими методами. Тут важлива комунікація із західними партнерами та Силами оборони.

4. Не вірю в те, що зараз в Україну можуть прийти значні приватні інвестиції в спорудження потужних об’єктів генерації. Можливі невеликі проєкти, які буде фінансувати бізнес з метою самозабезпечення електрикою.

Тому саме держава на цьому етапі має взяти на себе відповідальність за фінансування (залучення фінансування) та, можливо, за реалізацію проєктів будівництва об’єктів нової генерації. Після війни такі об’єкти можна буде приватизувати, щоб повернути державі витрачені кошти.

Наприклад, Оператора ГТС можна залучити для будівництва високоманеврової газової генерації, бо закон дозволяє ОГТС виробляти електрику. У компанії є відповідні фахівці, майданчики для будівництва і навіть кошти для реалізації.

Однак компанія в березні сплатила майже 5,4 млрд грн дивідендів, хоча за ці кошти можна було б побудувати мінімум 200 МВт газової генерації, а із залученням додаткового зовнішнього фінансування чи допомоги – до 1 ГВт. ОГТС міг би створити для такого проєкту дочірню компанію, яку після війни можна було б продати і повернути кошти кредиторам та державі.

5. Зараз фокус має бути на керованій генерації, а не переривчастій, тому я не бачу сенсу державі фінансово підтримувати спорудження СЕС або ВЕС. Інвестори можуть на власний розсуд інвестувати в такі проєкти, але вони мають працювати на загальних умовах ринку, без субсидій у вигляді "зеленого" тарифу.

Новий закон про активних споживачів створив привабливі ринкові умови для таких виробників електроенергії. Варто також скасувати оплату при примусовому обмеженні потужності ВДЕ-генерації, щоб стимулювати власників СЕС самостійно встановлювати системи збереження та накопичення енергії.

6. Системи накопичення енергії. Для середньострокового періоду зберігання енергії потрібно приділити особливу увагу подальшому розвитку та захисту ГАЕС. Це найбільш дешева та потужна система збереження енергії.

Не бачу ні економічних підстав, ні технічних можливостей для спорудження систем батарей збереження електричної енергії (BESS) у промисловому масштабі, поки не запрацює механізм допоміжних послуг "Укренерго".

Населення та промислові споживачі з власною генерацією встановлюють BESS для автономного енергозабезпечення. Потрібно створювати фінансові механізми, щоб їх власники були зацікавлені інтегруватися із загальною мережею. Для власників промислових СЕС системи накопичення (на 4 год) мають стати обов’язковими, щоб зменшити потребу в балансуванні системи.

7. Потрібно активно збільшувати кількість інтерконекторів з країнами ЄС, будувати нові та розширювати чинні для імпорту та експорту. Саме тут потрібно активно співпрацювати з відповідними інституціями Європейського Союзу. Балансування нашої енергосистеми завдяки можливостям європейської енергосистеми – це доволі дорогий, але гарантований та потужний інструмент.

8. Про регулювання ринку (прайс-кепи та інше) я не можу дати конкретної відповіді, бо для регулювання ринку має бути сам ринок. Те, що є в Україні, складно назвати ринком, це більше олігополія із значним ручним керуванням.

Наприклад, дії "Енергоатома" на ринку часто складно пояснити ринковими законами. Ці дії вимагають уваги як мінімум НКРЕКП, а краще – ДБР. Конкуренція ж існує в основному тільки між імпортерами ресурсу.

9. Відповідальність за об’єкти ТКЕ, наприклад, за Харківську ТЕЦ, потрібно покласти на місцеву владу, а центральна влада має забезпечити фінансування.

Рекомендації щодо відновлення теплозабезпечення міста мають дати фахівці. Зважаючи на постійну загрозу атак ворога, потрібно робити фокус на географічно рознесені об’єкти: модульні квартальні або будинкові котельні на газі чи біопаливі.

Держава могла б надати гранти або дешеві кредити місцевим ОСББ на встановлення такого обладнання. Крім того, слід розглянути можливість впровадження системи індивідуального опалення.

Багато міст уже відмовилися від центрального теплопостачання: Нікополь, Покров, Марганець, Калуш, Трускавець. Зараз держава могла б запропонувати гранти або дешеві кредити для встановлення систем індивідуального опалення для населення, а також значно спростити дозвільну систему в цій сфері.

"Нафтогаз" через структури облгазів міг би організувати встановлення таких індивідуальних систем опалення та підігріву води. До наступної зими ще є час.

Раджу кожному самостійно готуватись до зими і не покладатися на державу. Зважаючи на можливі проблемами з електрикою та газом, рекомендую всім придбати собі автономні джерела електрики й тепла, а також утеплювати оселі.

Для приватних будинків можна розглядати широкий спектр доступних рішень: від теплових насосів, котлів на пелетах та LPG до "буржуйок" на місцевому біопаливі (вугілля, торф, дрова). Гарно утеплена оселя вимагає значно менших витрат на опалення, тому уряд має посилити програми з енергозбереження.

Ця криза – можливість ухватити правильні рішення. Війна чи загроза війни з боку рф буде існувати наступні десятиліття і ми маємо адаптуватися до цього.