"Бартер за свободу": як макрофінансова допомога впливає на банківський сектор

До кінця березня ситуація з отриманням міжнародної фіндопомоги стане більш-менш осяжною, відтак є всі шанси, що надходження від партнерів будуть своєчасними та в необхідному обсязі, що позитивно вплине не лише на економіку, національну валюту, це також дасть змогу комерційним банкам активно розвивати кредитні та депозитні програми.

Січень і лютий виявилися досить "нервовими" не лише з огляду на недоотримані кошти від міжнародних партнерів, які заздалегідь "вписані" в бюджет, а ще й тому, що відсутність системи зовнішнього фінансування посилює тиск на національну валюту, що своєю чергою позначається на валютному ринку, на депозитних та кредитних програмах.

У перші місяці року Україна мала б отримати до 6 млрд дол., які були б спрямовані на покриття дефіциту бюджету. Однак за цей період отримано близько 1,2 млрд дол., з яких 390 млн дол. від Японії та 760 млн дол. в рамках проєкту Світового банку PEACE in Ukraine (гранти від уряду Японії на 465 млн та уряду Норвегії на 295 млн).

Вочевидь, жодна валюта не здатна "втриматися" чи залишатися тривалий час стабільною, якщо дефіцит бюджету країни перевищує 30-40%. Нагадаю, що згідно з головним кошторисом України на 2024 рік видаткова частина передбачена на рівні 3,35 трлн грн, а очікувані доходи складуть більш як 1,57 трлн грн. Тобто, дефіцит бюджету у 2024 році складе майже 100%.

Обсяг макрофіну у 2024 році

З огляду на вже оприлюднену інформацію станом на початок березня очікуваний обсяг макрофіну у 2024 році може досягти 36 млрд дол. (у держбюджеті враховані 37 млрд міжнародної фінансової допомоги). 

Зокрема це понад 5 млрд дол. від Японії, гранти Світового банку на 760 млн дол., 18 млрд євро (еквівалент 19,4 млрд дол.), передбачених 4-річною програмою підтримки від ЄС, а також новий транш від МВФ на 900 млн дол.. 

Крім того, очікується, що в програмі фінансування від США на 61 млрд дол. фінансова підтримка економіки України складе 9,6 млрд дол. (7,9 млрд дол. — пряме фінансування бюджету України). 

Економічна частина пакету допомоги від США може скласти в середньому 800 млн дол. на місяць. Без цієї допомоги українському уряду довелося б скоротити річні видатки держбюджету на понад 380 млрд грн (13,4% від загальної видаткової частини). 

Відразу постало б питання додаткових джерел отримання допомоги, або ж деякі статті бюджету потрапили б "під ніж", адже скорочування "воєнних" видатків, а це рекордні 1,7 трлн грн — вкрай небажано і досить небезпечно для країни, що воює. 

Україна може поповнити бюджет замороженими активами держави-агресора. Проте це питання ще далеке від свого розв’язання, це скоріше теоретична можливість, яку поки що зарано враховувати, як реальну.

Конспірологія "безгрошів’я"

Окремо варто розказати, що б могло чекати країну у випадку суттєвого скорочення макрофіну у 2024 році.

1) Секвестр бюджету та вимушене зниження видаткової частини: корекція соціальних, інфраструктурних видатків, можливе скорочення фінансування державних кредитних програм (щоб уникнути зрізання воєнних і оборонних видатків). 

Разом з тим податкове навантаження на бізнес могло б значно посилитися. Не виключено також ввімкнення "друкарського верстата", як механізму покриття видатків, однак це відразу б позначилося на рівні інфляції.

2) Збільшення облікової ставки, як засобу для стримування знецінення національної валюти.

3) Збільшення курсів валют щодо гривні через інфляцію, зменшення довіри громадян до національної валюти, як надійної валюти для заощаджень, переорієнтація вкладників на іноземну валюту; а неконтрольоване збільшення попиту на валюту фактично б змусило б регулятора повернути фіксований курс.

4) Збільшення відсотків за банківськими кредитними та депозитними програмами (у найгіршому випадку - призупинення чи заморожування основних банківських продуктів).

5) В зоні "ризику" могла б опинитися вся банківська сфера: рівень стабільності частини банків міг би значно знизитися (головним чином через зростання відсотка проблемних кредитів).

Проте, на мій погляд, у 2024 році такий "апокаліптичний" розвиток подій майже неможливий. Хоча, на мій погляд, конспірологія про те, "що було б", є цілком доречною. 

"Гойдалки" з макрофіном починаючи з грудня 2023 та до лютого 2024 мають спонукати до більш активного впровадження реформ, що стосуються насамперед розвитку малого та середнього бізнесу, розвитку експорту, залучення необхідних інвестицій в розвиток стратегічних галузей економіки тощо. 

Адже у 2025 році, порівняно з 2024 роком, рівень міжнародної фінансової допомоги може скоротитися орієнтовно в 1,5 раза - до 25 млрд дол., а у 2026 році міжнародна допомога складе до 12,6 млрд дол.. Відтак внутрішні надходження до бюджету мають суттєво зрости.

З грошима, а що далі? 

Хоч макрофінансова підтримка лише опосередковано впливає на банківський сектор, проте вона вкрай важлива для стабільності національної валюти, а відтак і для розвитку депозитних і кредитних програм. 

Саме тому розвиток банківської системи у 2024 році можливий лише за умов системної та достатньої макрофінансової допомоги, яка фактично покриє більшу частину видатків державного бюджету.

Почасти "маркером" стабільної економіки, особливо в банківському секторі, можна вважати розмір облікової ставки, бо саме за умов її подальшого зниження, наприклад, з наявних 15% до 14-12% комбанки зможуть покращити умови майже за всіма кредитними програмами в середньому на 2-3%. Однак це може статися не раніше травня-червня. 

Ринок очікує, що покращена облікова ставка позитивно вплине на розвиток кредитування. Адже залучення ресурсів під реалізацію кредитних програм стане ще більш вигідним — як для банків, так і для позичальників. 

Тому цілком можливо, що вже з другого півріччя ставки за автокредитами, спільними іпотечними програмами банків і девелоперів, а також цільовими кредитами для малого та середнього бізнесу (обсяг яких за підсумками року може скласти до 60% від усіх виданих банківських кредитів) знизяться в середньому на 2-3%.

Щодо розвитку гривневих депозитів, то розмір дохідності залежатиме насамперед від ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами, які дають змогу банкам "зв’язувати" вільну гривню, спрямовуючи її надлишок в економіку країни. Наразі ставка за депсертифікатами складає 19% і за позитивної економічної кон'юнктури регулятор може вдатися до її зниження щонайменше на 1-2 в.п.

Зауважу, що з початку лютого на ринку спостерігається досить "жорстка" конкуренція банків за нових вкладників, що проявляється в появі на ринку різноманітних акційних депозитів за покращеними умовами, які залежно від терміну вкладу можуть дати до 17% річних, що на 3-4% вище за середньоринкові ставки дохідності. 

Саме тому ми припускаємо, що глобального зниження ставок за гривневими вкладами, навіть попри зниження ставки за депсертифікатами, не станеться: коригування залежно від строковості не перевищить 1-1,5%. 

За великим рахунком, як би це не прозвучало цинічно, Україні ніхто нічого не винен, макрофін — це добровільне зобов’язання західних партнерів не лише задля свободи України, а й такою є ціна за майбутню свободу Європи та світу.