Який законопроєкт про обіг віртуальних активів дозволить бізнесу розвиватися

Ще у лютому 2022 року Верховна Рада прийняла, а президент підписав закон №2074-ІХ "Про віртуальні активи", у якому закріплювався статус криптовалюти як власності. Закон досі не набрав чинності, проте нарешті з’явився шанс це питання вирішити. 

На сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроєкти, які мають внести ясність у питання регуляції віртуальних активів. Перший — законопроєкт №10225, зареєстрований на початку листопада. 

Його лобіює Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Другий — законопроєкт №10225-1, переданий в парламент на 10 днів пізніше, відображає концепцію Мінцифри та представників бізнесу.

Зміст обох документів викликає дискусію не тільки серед урядовців, а й серед гравців індустрії, які зацікавлені перспективою легально працювати на ринку України. 

Високі податки та правила авторизації для компаній: що пропонує законопроєкт НКЦПФР

Автори законопроєкту №10225 у 224 сторінках охопили різноманітні аспекти, що стосуються регулювання віртуальних активів: від точного встановлення їх юридичного статусу, правила оподаткування до умов рекламування, норм фінмоніторингу й адаптації законодавства до стандартів МіСА. Я виділив кілька важливих аспектів цього документу:

• Функцію регулятора ринку будуть виконувати Нацкомісія з цінних паперів та фондових ринків і НБУ. 
• Введення чотирьох категорій віртуальних активів. Законопроєкт пропонує поділ на: 1) токени електронних грошей; 2) токени з прив’язкою до активів; 3) токени, які визначені індивідуальними ознаками та 4) віртуальні активи, які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей.
• Надання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, може здійснюватися виключно авторизованими постачальниками. 

Незалежно від походження — чи це український, чи іноземний постачальник — компанія повинна пройти авторизацію на надання відповідних послуг в українського регулятора, після чого її мають внести у відповідний електронний реєстр.

• Останнє, але не менш важливе — питання оподаткування. Законопроєкт НКЦПФР планує для фізосіб ввести на інвестиційний прибуток від операцій із віртуальними активами податок у 18% плюс 1,5% воєнного збору. 

Прибуток від операцій з криптоактивами для юридичних осіб оподатковуватиметься за ставкою 18%. Для підприємств криптовалюта не буде об'єктом оподаткування ПДВ. 

Інноваційна зона та пільгове оподаткування: ключові положення законопроєкту Мінцифри

Пропонований Мінцифрою законопроєкт вирізняється лаконічністю та структурованістю. Суттєвий плюс з точки зору законодавчої "юзабіліті" для бізнесу й звичайних користувачів віртуальними активами. Серед основних його аспектів:

• Регулятором ринку стає Мінцифри та НБУ.
• Передбачено синхронізовану з МіСА класифікацію віртуальних активів та видів діяльності постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, що потребують авторизації.
• Автори законопроєкту пропонують створити інноваційну зону, у якій упродовж 3 років можна працювати без попередньої авторизації. Законопроєкт Мінцифри також дозволить адаптувати рекомендації FATF щодо фінмоніторингу ринку криптоактивів.
• Документ передбачає, що не тільки зареєстровані на території нашої держави постачальники послуг, а й компанії-нерезиденти зможуть надавати послуги громадянам України.
• Проєкт пропонує єдину ставку оподаткування операцій з віртуальними активами: 18% (це стосується і податку на прибуток підприємств, і податку на доходи фізосіб). 

Для фізосіб законопроєкт пропонує зменшити ставку оподаткування і встановити її у розмірі 5% впродовж перших трьох років, і 9% – впродовж наступних 5 років. 

Право на такі пільгові ставки матимуть ті, у кого сума інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами не перевищує 7 млн грн протягом одного звітного року. 

Що ж стосується податку на прибуток для юросіб (якщо вони не є постачальниками послуг), то для них винятків нема: діятиме загальна ставка 18% податку на прибуток.

• Законопроєкт Мінцифри для підприємств передбачає звільнення від сплати ПДВ за будь-які послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів (це не стосуватиметься службових токенів, якими токенізуються товари та послуги).

Регулювання цифрових активів: яким воно має бути в Україні?

Сучасний бізнес у сфері віртуальних активів має можливість зайти на ринок будь-якої країни, в умовні Сінгапур чи Гонконг, де привабливіші умови для роботи індустрії, то й перед державою стоять завдання:

— запровадити такі ставки податків, які зможуть задовольнити інтереси держави та будуть прийнятними для зацікавлених працювати на крипторинку України;

— надати вигідні можливості використання криптоактивів як платіжного засобу та вільного використання стейблкоїнів;

— забезпечити бізнесу доступну авторизацію своєї діяльності;

— загалом зробити державне регулювання простим і зрозумілим.

Якщо і локальні, і міжнародні компанії зі сфери віртуальних активів будуть прагнути працювати саме під юрисдикцією України, ми отримаємо потужний приплив іноземних інвестицій, так необхідних для розвитку та відбудови економіки. А крім того, наші фахівці зможуть реалізувати потенціал у своїй країні.

Чи почули законотворці бізнес?

Держава у першу чергу зацікавлена у високих податках: через війну економіка України переживає складні часи, бюджет не наповнюється, а витрати на потреби фронту – величезні. 

Тому в законопроєкті НКЦПФР логічною здається висока ставка оподаткування. Проте з точки зору бізнесу, податок у 18% +1,5% для нової галузі – це шлях в нікуди. Є ризик, що за таких умов бізнес просто не прийде реєструватись в Україні. Відповідно, залучити значну кількість криптоінвестицій не вийде. 

Законопроєкт Мінцифри хоча й так само передбачає єдину базову ставку оподаткування у 18%, але все ж встановлює для фізосіб пільгову ставку на три роки. Пільговий період дійсно потрібен для того, аби користувачі криптоактивів повернули в Україну свої криптонакопичення. 

Важливо зробити Україну більш привабливою для іноземних криптокомпаній, аби вони хотіли прийти на наш ринок і працювати саме у нашому правовому полі. 

З цього всього роблю висновок, що Мінцифри все ж намагається зберегти баланс інтересів держави, яка прагне отримати якнайбільше коштів до бюджету, і бізнесом, для якого високі податки невигідні. І це я вважаю основною його перевагою. 

Це демонструє, що автори законопроєкту №10225-1 не просто мали на меті прописати правила гри для українського ринку віртуальних активів та наповнити бюджет. Але й розглядають криптоіндустрію як певний проєкт, тоді як у законопроєкті окреслено стратегію його реалізації.

Підтримки заслуговують також ідеї в законопроєкті №10225-1 щодо запровадження інноваційної зони та залучення в Україну іноземних суб’єктів крипторинку. Так само як і ідея покласти обов’язок визначення загального фінансового результату від операцій з віртуальними активами, декларування доходів, обчислення і сплату податків безпосередньо на платника податків. 

Доречним є пункт щодо зобов’язання здійснювати облік всіх операцій своїх клієнтів з віртуальними активами та зберігати інформацію про доходи та витрати за такими операціями протягом трьох років.

Проте навіть законопроєкт від Мінцифри потребує змін та уточнень. Наприклад, я б звернув увагу на доцільність норми про заборону віртуальним активам бути вкладом до статутного капіталу. Віртуальні активи мають активніше впроваджуватись в життя. 

Загалом, слід більш ретельного підійти до питання критеріїв відбору компаній для запуску на український ринок: не слід забувати про національні інтереси й захист свого ринку, своїх гравців.

Проте навіть прийняття законопроєкту Мінцифри з необхідними правками не стане крапкою в питанні формування регуляторного поля. Бо крипторегуляція – не єдина умова швидкого розвитку індустрії блокчейну та цифрових активів. Що потрібно ще, так це криптоосвіта та прозора судова система. І звісно, перемога, без якої решта не матиме сенсу.