Авторське право проти штучного інтелекту. Хто переможе?
Фінтех
Нещодавно світ облетіла новина: Джон Ґрішем, Джоді Піколт, Джордж Мартін і ще 14 американських літераторів зі світовими іменами, а також Гільдія авторів подали колективний позов до суду в США на розробника штучного інтелекту ChatGPT – компанію OpenAI, через порушення авторських прав.
Як відомо, ChatGPT за запитом користувача аналізує доступну в інтернеті інформацію та генерує текст – починаючи від відповідей на прості чи складні питання і закінчуючи продукуванням літератури різного жанру.
17 письменників і Гільдія авторів, які ініціювали судовий процес, вважають незаконним використання їхніх творів без дозволу, зокрема відтворення для навчання ChatGPT, а також узагальнення текстів цих творів. На їхню думку, це призводить до появи незаконно згенерованих "похідних творів".
Тож поки американські фантасти, романісти, есеїсти та сценаристи ініціювали створення ще одного бестселеру, який без сумніву вивчатимуть на уроках авторського права, проаналізуймо проблему врегулювання штучного інтелекту (ШІ) з точки зору авторського права.
За що креатори не люблять ChatGPT
Деякі креатори оцінюють цю проблему як загрозу творчій індустрії, адже популярність засобів для генерування текстів чи зображень за допомогою ШІ зростає. Це може призвести до втрати роботи працівниками творчих професій, чиї твори (в кіно, літературі, музичній сфері) можуть бути замінені об’єктами, згенерованими "машиною".
У передчутті того, що ринок заполонять такі об’єкти, лунають заклики щодо необхідності встановлення обов’язкових ідентифікаторів про те, що об’єкт згенеровано штучним інтелектом. У деяких творчих проєктах це правило вже реалізується.
Наприклад, соціальну мережу Deviant Art (у якій поширюються результати візуальної творчості) звинувачували у тому, що вона розміщує візуальний арт, згенерований ШІ, у надмірній кількості. В Deviant Art урок засвоїли і зараз, при завантаженні зображення онлайн, творцю пропонується зазначити чи використовувався ШІ при створенні зображення.
Інший приклад: літературний журнал у жанрі фантастики Clarkesworld на початку 2023 року відмовився приймати для публікації нові твори, оскільки велика частина нових заявок мала ознаки об’єктів, згенерованих за допомогою ШІ.
Авторське право і штучний інтелект
У сфері авторського права існують певні винятки та обмеження. Йдеться про дозволені випадки використання творів без дозволу і/або виплати винагороди. Оскільки кожен конкретний випадок застосування ШІ щодо творів має свою специфіку – триває дискусія про можливість або неможливість поширення існуючих винятків та обмежень, зокрема щодо можливості автоматичної обробки та аналізу даних.
Декілька слів про правове регулювання. Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року передбачені винятки щодо відтворення творів та витягування даних з баз даних, здійснених науково-дослідними організаціями та установами зі збереження культурної спадщини для проведення глибинного аналізу тексту та даних творів чи інших об’єктів, до яких вони мають законний доступ, з метою наукових досліджень.
Ціна помилки штучного інтелекту для бізнесу
За цим документом, держави-члени ЄС передбачають виняток чи обмеження прав, щодо відтворення та витягування даних із творів та інших об’єктів, до яких вони мають законний доступ, з метою проведення глибинного аналізу тексту та даних. При цьому, зазначений виняток чи обмеження, застосовуються за умови, що використання творів чи інших об'єктів не було чітко обмежене їх правовласниками у належний спосіб, такий як за допомогою засобів машинного зчитування у випадку контенту, доведеного до загального відома публіки онлайн.
Цікавий момент. У згаданій соціальній мережі Deviant Art доступна також опція заборонити включення завантажуваного користувачем зображення до наборів даних для тренування ШІ.
Ймовірно така опція буде все активніше застосовуватися для створення метаданих на різних майданчиках із цифровим контентом, де правовласник заздалегідь вирішуватиме чи дозволяти використання його контенту для тренування ШІ.
Національне законодавство
Україна нещодавно концептуально оновила законодавство у сфері авторського права. Закон "Про авторське право і суміжні права" передбачає, що у разі, якщо неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, є результатом використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, відповідний суб’єкт користується правом особливого роду (sui generis) на такий неоригінальний об’єкт, за умови дотримання ним прав суб’єкта авторського права або суміжних прав, твір або об’єкт суміжних прав якого зазнав використання у процесі генерування такого неоригінального об’єкта.
Цей же закон передбачає, що без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається, зокрема, виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі Інтернет.
Голлівуд страйкує п'ятий місяць. Як це вплине на кінопрокат і чи буде більше українських фільмів
При вирішенні спорів щодо порушення авторського права слід враховувати також те, що охорона не поширюється на технології створення та вираження твору, на ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони у творі виражені, описані, пояснені, проілюстровані. Подібна норма є і в міжнародних договорах.
Тому, наприклад, генерування зображень за допомогою ШІ як "картин у стилі" якогось художника не буде вважатися використанням творів цього художника до тих пір, поки не буде доведено, що використано форму вираження конкретних його картин.
До речі, ШІ інколи випадково включає у згенеровані об’єкти елементи форми вираження конкретних творів (зокрема, фрагменти фотографій). У цьому випадку аргумент про використання чужого твору є цілком обґрунтованим.
Були навіть курйозні випадки з "плагіатом навпаки": включенням до візуальних об’єктів, згенерованих ШІ, фрагментів з випадковими автографами авторів та випадковими цифровими водяними знаками правовласників, тому цілком ймовірні судові позови, наприклад, про завдання шкоди чужій репутації при використанні таких згенерованих об’єктів.
Автори та штучний інтелект
Отже, з урахуванням законодавчих норм, можна припустити, що в судових спорах "автори проти штучного інтелекту" будуть враховуватися такі фактори:
- чи отримали розробники ШІ законний доступ до твору, якщо так – на яких умовах забезпечувався цей доступ;
- чи використовувався ШІ з метою наукових досліджень, чи з комерційною метою (наприклад, ChatGPT має безкоштовну і платну версії); чи використовувалися об’єкти, згенеровані ШІ, з комерційною метою;
- чи використано в об’єктах, згенерованих ШІ, форму вираження конкретних творів; якщо так, якими способами (відтворення, переробка тощо);
- якщо використовувалася форма вираження конкретних творів, чи підпадало таке використання під винятки, чи обмеження у сфері авторського права, з урахуванням вимог так званого триступеневого тесту (або чи вважалося це добросовісним використанням за законодавством країн загального права, таких як США);
- чи висловлювали автори свою незгоду включати твір в набори даних, які аналізує ШІ і чи було відомо розробнику ШІ про цю незгоду;
До останньої тези треба додати, що використання ШІ також пов’язане з проблемами етичного плану, починаючи від можливості генерування ШІ непристойних текстів та зображень, закінчуючи потенційними загрозами ШІ для розвитку людства в цілому. Тому певні заборони проти використання творів для навчання ШІ можуть також стосуватися реалізації особистих немайнових (моральних) прав автора.
У світі штучного інтелекту все дуже просто. Чи може він витіснити людські стосунки?
Хоча для автора може виникнути й інша дилема: чи не зашкодить заборона навчання ШІ на сучасних "людських" творах загальному розвитку ШІ і не перетворить його на "річ у собі"? Наприклад, музична індустрія уже сьогодні продукує хіти, створені ШІ і можна спрогнозувати, що колись вони будуть вважатися частиною суспільного надбання всього людства.
Замість висновків
Багато творців бачать у розвиткові ШІ цікаві можливості. Навіть "творчість" ШІ вже розвивається як самостійне явище, в якому так звані "ШІ-галюцинації" можна переосмислювати і пародіювати (наприклад, згенеровані ШІ зображення людей з 6 пальцями на руці або трьома ногами).
Тому й частина літератури, згенерованої ChatGPT, лише за виражені у ній "несподівані" висловлювання та висновки, заслуговує принаймні на своє місце у жанрі "треш". Згадаймо популярний мем "бавовна" – він би не виник без Google Translate – одного із найпопулярніших перекладачів з ШІ.
Тому поряд з удосконаленням законодавства щодо ШІ, спрямованим на забезпечення балансу інтересів людей-творців, компаній, що представляють креативні індустрії, та суспільства в цілому, може розвинутися спільнота прихильників та ентузіастів творчості, заснованої на ШІ – з ліцензіями типу copyleft для поширення контенту – за аналогією зі спільнотами розробників програмного забезпечення Open Source чи дописувачів вільної енциклопедії Wikipedia.
Загроза рівня пандемії та ядерної війни: держави намагаються приборкати штучний інтелект
А судова справа авторів проти OpenAI чимось нагадує інший юридичний блокбастер 15-річної давнини, який почався з колективного позову щодо законності масового оцифрування книжок в межах проєкту Google Books, і де на боці правовласників також була Гільдія авторів, а відповідачем – корпорація Google.
Можливо, у справі щодо штучного інтелекту ІТ-компанія OpenAI також запропонує правовласникам укласти мирову угоду. Наразі можемо спостерігати, що Google Books продовжує своє існування, тому проєкти, які застосовують ШІ у творчому секторі, також мають усі шанси на успіх.
Звичайно, якщо шукатимуть компроміси з творцями та іншими правовласниками, чий контент вони використовують.