Що відбувається з реформами в Україні

Напередодні парламентських виборів 2019 року партія "Слуга народу" уклала Меморандум про топ-10 пріоритетів економічних реформ, до якого приєднались понад 100 бізнес-асоціацій, що об’єднують майже 40 тисяч підприємств і компаній, а також підписала коаліція аналітичних центрів Економічна експертна платформа, яка об’єднує 14 провідних think tanks. 

Топ-10 став амбітним комунікаційним документом, що містить 17 ключових напрямків та понад 70 надважливих питань для українського бізнес-середовища.

З того часу проводиться незалежна щорічна оцінка стану виконання Меморандуму, що підсумується традиційним (вже п’ятим за чергою) великим бізнес-форумом. Цього року івент відбувся 9 жовтня в Києві та отримав символічну назву "Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на Відновлення України" (захід відбувся за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва - CIPE), а черговий аналітичний огляд щодо економічних реформ за рік та стану виконання топ-10 пріоритетів українського бізнесу, що охопив 2022-2023 парламентський рік, став важливою темою для обговорення. 

Варто зазначити, що досвід оглядів аналогічних стратегічних документів країни, свідчить про дуже повільний хід їх виконання. Так, за понад 9 років існування Угоди про асоціацію з ЄС наша країна виконала лише 72% своїх міжнародних зобов’язань, економічна стратегія-2030 реалізована лише на 20%, а План відновлення України – на 15%. 

Влада не поспішає, тому бізнесу вкрай потрібна як персональна відповідальність виконавців кожної задачі, так й систематичні публічні звіти про стан виконання стратегічних документів.

Навіть поверховий огляд минулого парламентського року, говорить про те, що саме повномасштабна війна продовжує бути екзистенціальним фактором змін. Вона спричинила вирішальний вплив: 

- по-перше, на формат ухвалення рішень, а саме закритий кулуарний режим прийняття та швидкість, іноді невиправдана; 

- по-друге, сутність/зміст державних рішень - надвисока невизначеність; непослідовність, зокрема через вирішальний зовнішній вплив на рішення з боку окремих країн та міжнародних інституцій. 

Перелічимо найбільші успіхи та невдачі економічних реформ цього року:

Основним трендом звітного періоду (2022-2023 роки) стало поступове згортання "воєнної податкової реформи" весни 2022 року та повернення до звичайних (до початку війни) законодавчих умов ведення бізнесу та адміністрування податків. 

Водночас країни-партнери України та Євросоюз отримали безпрецедентні важелі впливу на політику влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що, на відміну від минулого року, партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування (реформи в обмін на гроші), насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією тощо.

Поряд з цим, на жаль, другій рік поспіль спостерігається певний відкат реформ (негативна річна динаміка) за окремими напрямками - "Інституційна реформа податкових органів та митниці", "Діяльність Бюро економічної безпеки", "Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу" та "Податкова амністія". 

З позитивних моментів треба зазначити відкриття реєстру повернення ПДВ та інших реєстрів. Тимчасове закриття реєстру відшкодування ПДВ призвело до спроб відновлення затримок з відшкодуванням та відповідних хабарів за своєчасне відшкодування. 

У відповідь на численні звернення експертів та бізнесу - реєстр було відкрито. Аналогічно, під тиском суспільства та антикорупційних активістів відкрито електронні декларації державних службовців та депутатів.

Розпочався процес пом’якшення валютних обмежень, який вже призвів до лібералізації валютної політики, і навіть до повернення до контрольованого гнучкого офіційного курсу національної валюти з жовтня 2023 року. Триває поступове зменшення облікової ставки.

Більш комплексно стан виконання владою Топ-10 пріоритетів українського бізнесу у 2022-2023 можна оцінити:  

* розширення сфери фіскалізації виключно на ризикові категорії платників податків

Як бачимо, податкова та регуляторна політика зберігається непослідовною: з одного боку – несистемні зміни для спрощення та покращення ділового клімату, а з іншого – країну з жовтня поточного року повернуто до довоєнної моделі збирання податків, що здійснюється досі нереформованими контролюючими органами. 

Найбільш резонансним прикладом стала минулорічна жовтнева революційна ініціатива Уряду щодо модернізації інституту блокування податкових накладних, яка призвела до того, що під час війни в країні блокування торкнулись кожного п’ятого платника податків. Тому курс на перезавантаження БЕБ та контролюючих органів виглядає правильним та прагматичним рішенням. 

Дія Меморандуму влади, бізнесу та аналітичних центрів ще триватиме у часі. Більш того - у цей нелегкий воєнний час у бізнесу з’явились нові виклики та проблеми, тож ключові пріоритети було оновлено, зокрема щодо швидкого відновлення економіки, появи прозорих механізмів відшкодування збитків від війни, страхування воєнних ризиків, створення прозорого механізму для розподілу міжнародної допомоги. 

Реформи в Україні все ж таки тривають, а якісна комунікація між владою та бізнесом залишається можливою та може бути сенситивною та продуктивною.