Вплив війни на фінанси українців: результати нової хвилі опитування

Предметом нового дослідження, проведеного НАБУ спільно з Міжнародним бюро кредитних історій (МБКІ) та CBR, стали такі аспекти, як добробут і зайнятість, користування фінансовими послугами, потреби в кредитуванні тощо.

Дослідження проводили серед українців у віці 18-60 років, які проживають в містах 50+ тис.

Основним методом дослідження стало проведення онлайн-опитувань. Також було проведено 1021 інтерв’ю та 152 інтерв’ю серед зовнішніх переселенців. Дослідження проводили у червні-липні поточного року.

У яких сферах працюють українці?

Топ-3 сфери зайнятості серед людей, які взяли участь в опитуванні – оптова та роздрібна торгівля, освіта, будівництво. Серед зовнішніх переселенців – легка та харчова промисловості, громадське харчування та оптова / роздрібна торгівля (офлайн).

Доходи та зайнятість українців

Серед аудиторії частка зайнятих, порівняно з попереднім нашим дослідженням у березні поточного року, залишається без значимих змін – на рівні 76%, проте дещо впав середній розмір доходу. Нині зафіксоване зменшення особистого доходу на 1 394 гривні, до рівня 16 783 гривні на місяць.

На тлі цього факту відбулося певне зростання частки тих, хто змушений економити на харчуванні; а також дещо зросла частка витрат опитаних на виплати за боргами та кредитами (з 6% до 8%). 

Зовнішні ж переселенці активно влаштовуються на роботу, і частка зайнятих на цей момент становить 65%. Також серед цієї категорії є певне покращення суб'єктивного рівня добробуту. Окремо варто відзначити, що поміж цієї групи продовжує зростати як основне джерело доходу заробіток в іноземних компаніях (52% опитаних). 

Серед внутрішніх переселенців, навпаки, є тенденція до падіння частки зайнятих (до 52%). Разом із цим відзначається погіршення як середнього рівня доходу, так і суб'єктивного сприйняття свого добробуту.

Які очікування щодо добробуту?

На запитання про очікуване матеріальне становище сім’ї 24% проти 20% у березні відповіли, що, найімовірніше, воно покращиться. Водночас частка песимістично налаштованих зменшилася з 29% у березні до 27%.

Водночас що стосується очікувань зміни цін на основні споживчі товари та послуги, то 37% опитаних влітку вважають, що ціни зростатимуть швидше, аніж зараз. У березні ж таких налаштованих респондентів було на 10% менше.

Як ми користуємося фінансовими послугами?

Серед українців зросла частка тих, хто користується кредитною та соціальною картками (з 50% до 54% і з 14% до 17%, відповідно).

Зовнішні переселенці почали більше користуватися ощадними рахунками (з 11% до 17%) і менше – строковими депозитами (з 15% до 7%). Також серед цієї групи спостерігається тенденція до зростання частки тих, хто має кредит (із 11% до 15%).

Серед внутрішніх переселенців поменшало тих, хто має строковий депозит (із 27% до 12%); натомість зросла частка тих, у кого відкритий кредит на товар (із 1% до 8%), загалом же кількість користувачів кредитами в цій категорії зросла з 16 до 23%.

Кому бракує коштів?

Ситуації нестачі коштів залишаються більш характерними для внутрішніх переселенців, і вони мають тенденцію до зростання. Зокрема, 25% опитаних забракло грошей на купівлю їжі. 

Натомість, зовнішні переселенці за останні три місяці відзначили, що частіше почали відчувати нестачу коштів на оплату відпустки (зростання з 2% до 6%, порівняно з березнем 2023-го).

Як інвестують?

Інвестування як спосіб заощадження та накопичення коштів використовують 7% опитаних.

41% використовує для купівлі-продажу цінних паперів "Дію", 40% – вебсайти та мобільні додатки банку, 17% – відділення банку, 15% – мобільний додаток небанківського торговця, інші 4 – відділення торговця цінними паперами.

Що з кредитами?

Частка тих, хто має невиплачені позики, повернулася до показника листопада 2022 року і становить 37% (зростання за рахунок тих, хто має кредит у банку). Також наразі 41% планує протягом наступних трьох місяців звернутися до тих чи інших способів фінансування своїх витрат. 

Серед зовнішніх переселенців, як і попередні хвилі, лишається значно менша частка тих, хто має невиплачені позики, і тих, хто планує звертатися до різних способів фінансування своїх витрат. 

Утім, варто зазначити, що наразі серед зовнішніх переселенців відзначається незначна тенденція до зростання частки зацікавлених у найближчі три місяці в позиці від знайомих/ рідних, позиці на роботі під % та у кредиті в банку.

Плани користувачів фінансовими послугами

Зросла частка тих, хто планує відкрити кредитну картку, ощадний рахунок і кредит; серед зовнішніх переселенців – тих, хто планує відкрити картку "єПідтримка"; серед внутрішніх переселенців – скористатися оплатою частинами; здійснити переказ коштів за кордон. 

Цікавим є те, що порівняно з березнем 2023 року серед зовнішніх переселенців значно зросла частка тих, хто планує звернутися по кредит до банку за кордоном (із 7% до 13%).

Загалом серед усіх трьох аудиторій відзначається зростання або тенденція до зростання частки тих, хто планує також звернутися по кредит до банку в Україні (масова аудиторія – 15%; зовнішні переселенці – 19%; внутрішні переселенці – 17%).

Сподіваюся, цифри й розуміння тенденцій сьогодення будуть корисними і використовуватимуться не лише фінсектором, але й тими людьми, які сьогодні працюють над стратегіями повернення зовнішніх переселенців додому та рішеннями щодо сприяння розвитку нашої економіки.