Європейський Регламент МiСА — чи на часі його імплементація?

Україна адаптує європейський регламент з регулювання криптоактивів Markets in Crypto Assets (MiCA) до національного законодавства про віртуальні активи. 

Цей намір є правильним кроком у довгостроковій перспективі, адже минулого року Україна отримала статус кандидата в ЄС. У такий спосіб наша країна ще раз підтвердила євроінтеграційний шлях свого розвитку. 

Водночас ЄС не вимагає від України повної імплементації MiCA, що надає нам можливість на сьогодні формувати власну політику у сфері криптоактивів.

Адаптація українського законодавства до європейських стандартів 

Євроінтеграційний процес передбачає адаптацію вітчизняного законодавства до загальноєвропейських стандартів. Тому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила імплементувати європейський регламент MiCA до нової редакції закону "Про віртуальні активи" практично у повному обсязі. 

Головна мета європейського регламенту MiCA — гармонізувати європейське законодавство у сфері криптоактивів, адже його норми будуть діяти на всій території ЄС. 

Імплементація європейських обмежень без європейських переваг

Для європейського крипторинку MiCA може виявитись справжнім проривом. Адже дотепер криптокомпанії, які хотіли вийти на глобальний європейський ринок, були змушені отримувати авторизацію окремо в кожного національного регулятора. 

Така навігація європейським регуляторним ландшафтом дорого обходиться бізнесу та вимагає значних часових ресурсів щодо отримання необхідної ліцензії для роботи.

Відповідно до MiCA, як тільки компанія отримала авторизацію в одній країні, вона зможе "паспортувати" її та пропонувати власні послуги на єдиному європейському ринку, для споживачів усіх 27 країн-членів ЄС. 

Тож "паспортний режим" є значною перевагою європейського регламенту. Водночас, Україна, разом з імплементацією положень MiCA не зможе надати подібні переваги власним криптокомпаніям, оскільки наразі не є повноправним членом ЄС. 

Тож відсутність "паспортного режиму" при запровадженні суворих регуляторних вимог суттєво обмежить привабливість української юрисдикції.

Європейський регламент MiCA встановлює суворі деталізовані вимоги до емітентів токенів та постачальників послуг у сфері криптоактивів. 

Зокрема, встановлюється низка вимог щодо авторизації публічної пропозиції різних видів токенів, розміру капіталу, професійних якостей керівництва, порядку та норм резервування, змісту "білих книг" та маркетингових повідомлень, а також ще багато чого іншого, запозиченого переважно з підходів, притаманних регулюванню ринку цінних паперів. 

Такі вимоги можуть бути зрозумілими та "посильними" для європейських криптогравців, які вже певний час працюють на ринку ЄС, мають багатомільярдну капіталізацію та зможуть покрити витрати на приведення діяльності у відповідність до усіх юридичних вимог та економічних нормативів нового регламенту. 

Перед Україною стоїть інше завдання — запустити легальний ринок криптоактивів. Попри те, що Україна славиться успішними криптопроєктами, в нашій країні досі немає жодної офіційно зареєстрованої криптокомпанії. 

Причина банальна — криптобізнес не може юридично оформити свою діяльність в Україні, тому що відсутній правовий простір, в якому це можна було б зробити.

Українські криптоспоживачі відчують регуляцію власним гаманцем

Європейський Регламент MiCA встановлює достатньо високі кваліфікаційні вимоги до криптобірж та емітентів токенів, які здійснюють публічну пропозицію. 

Згідно з оцінкою впливу MiCA на учасників крипторинку в ЄС, проведеною у 2020 році Єврокомісією, комплаєнс (дотримання регуляторних вимог) для постачальників послуг у сфері криптоактивів призведе до значних витрат. 

Зокрема, одноразові витрати на впровадження комплаєнсу становитимуть від 2,8 до 16,5 євро млн, а витрати на дотримання щорічного комплаєнсу — від €2.2 до €24 млн, залежно від типу постачальника послуг. 

Бізнес спробує перекласти комплаєнс витрати на споживачів — шляхом підвищення вартості користування їхніми сервісами. Отже, споживачі відчують ціну за надмірну регуляцію власним гаманцем. В умовах війни, українські користувачі криптоактивів цього прагнуть найменше.

Обтяжливі регуляторні правила обмежать конкуренцію на ринку України

Гравців, що зможуть виконати усі ці нові вимоги будуть лише одиниці. Зазвичай такий ринок називають "ринком постачальника" на відміну від більш конкурентних "ринків користувачів". Певною мірою це можна побачити на прикладі класичного фінансового ринку, де банки, за відсутності конкуренції, часто нав’язують роздрібним клієнтам невигідні, а іноді явно здирницькі умови обслуговування. 

Суворі вимоги до технічних документів не тільки збільшать фінансові витрати. Також збільшиться ймовірність випадків судового переслідування постачальників послуг криптоактивів. Наразі не має чіткої впевненості, що в усіх таких випадках судова система України в її поточному стані зможе забезпечити належний рівень захисту права власності, зокрема з підвищеною складністю для них у застосуванні цілком нового правового поля.

Регуляторний вакуум для криптоактивів, які залишились поза MiCA

На території ЄС емітенти криптоактивів, які відповідатимуть ознакам фінансових інструментів, фінансових інструментів, вкладів "депозитів", страхових продуктів, пенсійних виплат підпадатимуть під регулювання чинного законодавства про фінансові ринки.

В Україні ж пропонується той самий підхід, водночас не пропонується внесення необхідних змін у національне законодавство про класичні фінансові ринки. У зв'язку з цим емітенти криптоактивів, які матимуть ознаки фінансових інструментів, опиняться у правовому вакуумі, тобто взагалі не зможуть отримати авторизацію в Україні. 

Запозиченням жорстких регуляторних новацій з МiСА український регулятор не обмежується — законопроєкт містить абсолютно надлишкову систему "заходів правозастосування" таких як "коригувальні заходи", "заходи втручання", "заходи впливу контрольного характеру", "контрольована послуга". 

Порядок розгляду справ про порушення криптоіндустрії є безпідставно жорстким, а розмір фінансових санкцій невиправдано великим. Наприклад, 101 стаття законопроєкту передбачає 72 види можливих порушень, 66 з яких передбачає можливість застосування штрафів для юридичних осіб у розмірі до 200 млн грн. 

Це один з незчисленних прикладів неспівмірності регуляторних підходів ринковим потребам сьогодення.

Законопроєкт "Про віртуальні активи" у редакції Нацкомісії також передбачає впровадження окремої процедури допуску до обігу на території України токенів, які були емітовані раніше або за межами території України (Стаття 116 законопроєкту). 

У більшості випадків регулятор закріплює за собою одноособове право приймати рішення з питань допускати ці токени до обороту в Україні чи ні. 

Це може призвести до того, що авторизовані в Україні постачальники послуг матимуть складнощі з вільним оперуванням певними криптоактивами. Адже на кожен окремий криптоактив доведеться отримувати окремий дозвіл регулятора.

Україна може формувати власну політику у криптосфері 

Чи зможе МІСА простимулювати подальший розвиток європейської криптоіндустрії ми зрозуміємо тільки з часом, коли побачимо цю регуляторну механіку в роботі. Україні було б цікаво звідти запозичити лише реально працюючі та корисні норми з європейського регламенту. 

З повним впровадженням європейського регуляторного фреймворку, ми ризикуємо потрапити в ситуацію, коли наша юрисдикція формально матиме законодавство європейського зразка, але без жодної зареєстрованої криптокомпанії. 

Криптопроєкти з українськими засновниками не захочуть реєструвати свій бізнес в Україні, натомість нададуть перевагу іншим юрисдикціям. 

Зі спливом часу ми вже не зможемо повернути в нашу країну українські таланти, для того, щоб вже в себе стимулювати розвиток блокчейн-інновацій, не впораємось з детінізацією навіть частини криптосектору, послугами сумнівної якості якого продовжують користуватись українські користувачі. 

Тож вважаю, що для запуску крипторинку в нашій країні зараз доцільно впроваджувати лише найбільш актуальні для України положення MiCA. У такий спосіб уникнемо надмірної зарегульованості нового ринку, криптокомпанії зможуть розвинути свій бізнес та поступово адаптуватись до нових регуляторних правил. Адже Європарламент не вимагає від України рухатись швидше, ніж потрібно.

Наше "домашнє завдання" — не просто "скопіпастити" європейське законодавство, а створити конкурентоспроможну юрисдикцію, щоб запустити новий сектор цифрової економіки, який працюватиме на відновлення нашої країни.

Коли ж Україна стане повноправним членом ЄС, ми не тільки будемо зобов'язані адаптувати наше національне законодавство до європейських стандартів, ми зможемо також активно впливати на формування європейської політики щодо регулювання у сфері криптоактивів.