Росія заплатить за вкрадене в Криму

"Нафтогаз" запустив механізм примусового стягнення компенсації з росії за активи в Криму згідно з рішенням Гаазького арбітражу.

Успіх у цій справі створить прецедент, який може допомогти іншим українським компаніям, що понесли втрати через російську агресію.

Від 12 квітня, коли Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі постановив сплатити "Нафтогазу" 5 мільярдів доларів компенсації за втрачені нами активи в Криму, росія мала достатньо часу, щоб заявити намір добровільно виконати рішення суду. Однак цього не сталося. 

В принципі, ми і не очікували цього від держави, яка зробила своїм кредо порушення будь-яких цивілізованих норм. Тому наша команда разом з іноземними радниками, не чекаючи, коли висохнуть чорнила під Гаазьким рішенням, почала розробляти та впроваджувати стратегію щодо його примусового виконання.

23 червня Нафтогаз та ще п’ять компаній Групи подали до Федерального окружного суду США в окрузі Колумбія клопотання про визнання арбітражного рішення і допуск до його примусового виконання. Представництво інтересів Групи здійснює мультинаціональна юридична фірма Covington & Burling LLP.

Так починається великий процес відновлення справедливості, який охопить весь світ.

Іменем закону 

У 2014 році росія окупувала Крим, захопивши, серед іншого, активи "Групи Компаній "Нафтогаз" на мільярди доларів. Йдеться як про фундаментальні речі – наприклад, родовища – так і про інфраструктуру, техніку, обладнання й будівлі.

У 2016 "Нафтогаз" та інші компанії Групи ініціювали арбітражне провадження проти російської федерації, вимагаючи компенсацію за експропрійовані кримські активи.

Підставою провадження стала Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом російської федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій, також відомої як українсько-російська Угода про захист інвестицій від 15 грудня 1999 року. 

росія може ігнорувати її на двосторонньому рівні, але для міжнародного права це – документ, за порушення якого передбачена відповідальність. 

Так за нашим позовом росія опинилися в Гаазькому трибуналі. Поки що, арбітражному.

"Нафтогаз" просив арбітражний трибунал зобов’язати російську федерацію виплатити компенсацію за порушення угоди про захист інвестицій, зокрема за незаконну експропріацію стратегічно важливих енергетичних інвестицій "Нафтогазу", що стали однією з основних мішеней російської федерації у Криму у 2014 році.

"Нафтогаз" перемагає росію в Гаазі

У світі існує декілька авторитетних арбітражних судів, рішення яких визнає більшість цивілізованих держав. Це, наприклад, відомий багатьом українцям Стокгольмський арбітраж, де "Нафтогаз" вперше виграв позов проти "газпрому". Також до них належить Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду у Гаазі.

Усні слухання з питань юрисдикції та відповідальності відбулися в Гаазі у травні 2018 року. У лютому 2019 року трибунал прийняв рішення на користь "Нафтогазу". 

Він підтвердив свою юрисдикцію на розгляд справи та визнав, що російська федерація в порушення своїх зобов’язань за Угодою про захист інвестицій незаконно експропріювала інвестиції "Нафтогазу". І після цього перейшов до другої стадії провадження, квантуму, тобто визначення розміру компенсації.

У липні 2022 року Гаазький апеляційний суд підтвердив юрисдикцію Арбітражного трибуналу у справі. 

Суд встановив, що сума такої компенсації повинна дорівнювати справедливій ринковій вартості активів Нафтогазу до моменту їхньої експропріації. Попри наполягання росії на тому, що "Нафтогаз" не має права на будь-яку компенсацію за експропріацію його активів, Арбітражний трибунал не погодився з таким твердженням. 

12 квітня 2023 року Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі ухвалив своє історичне рішення що росія має відшкодувати Нафтогазу збитки. 

На момент винесення рішення сума компенсації склала близько 5 млрд доларів – і вона буде зростати до повного виконання росією своїх зобов’язань. Це найбільша сума, присуджена міжнародним арбітражним трибуналом в якості компенсації за експропріацію росією активів у Криму. 

Перший крок глобальної стратегії

Від оголошення рішення Гаазьким судом ми знали, що воно не стане крапкою у справі. І що нам потрібно готуватися до наступного раунду, в якому доведеться задіяти всі доступні механізми для примусового стягнення компенсації з росії.

Стратегію щодо стягнення розробила команда "Нафтогазу" разом з радниками Компанії, американською мультинаціональною юридичною фірмою Covington & Burling LLP. 

Арбітражні рішення можна виконувати через механізм примусового виконання. Відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року "Нафтогаз" має право розпочати процес визнання та допуску до примусового виконання рішення на території тих держав, де знаходяться активи російської федерації. 

Це ми і зробили 23 червня, коли НАК "Нафтогаз України" та ще п’ять компаній Групи подали клопотання до Окружного суду США Округу Колумбія про підтвердження рішення Арбітражного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі. 

Округ Колумбія є федеральною адміністративною одиницею, яка не підпорядковується жодному штату і саме там розташовані федеральні органи влади. 

Висновок Федерального окружного суду у Вашингтоні не є автоматично обов’язковим для всіх 50 штатів, утім забезпечує суперсильну позицію в інших судах Америки для процедури визнання і примусового виконання рішення Гаазького трибуналу на території Сполучених Штатів. 

США не випадково вибрані для старту цього глобального процесу. По-перше, це одна з найбільших світових юрисдикцій. По-друге, це держава, для якої rule of law є одним із фундаментальних принципів. 

По-третє, США разом із союзниками вже заморозили російські активи на суму близько 360 мільярдів доларів. І американська влада розробляє механізми, які дозволять передати їх Україні як компенсацію за російську агресію. 

Здійснити таку передачу на виконання рішення міжнародного арбітражу є одним із найдієвіших способів, бездоганних з точку зору rule of law.

Також необхідно зазначити, що приклад США сприятиме глобальному зрушенню у справах щодо заморожених російських активів, даючи юридичний фундамент для передачі їх на користь України в якості компенсації за збитки, нанесені війною. 

Знервована реакція голови газпрому олексія міллера, який 6 липня пригрозив "Нафтогазу" російськими санкціями, якщо не буде припинено запуск виконання арбітражних проваджень, є об’єктивним підтвердженням цього. 

США – це лише початок. На черзі інші країни, які в цій колонці не можна назвати – як і військові не можуть розкрити напрямки своїх маневрів. Але наша позиція, відображена у стратегії, полягає в тому, що Україна має отримати повну суму компенсації, передбачену арбітражним рішенням. А також відсотки, що будуть нараховуватися весь час до остаточного погашення росією боргу.

Крім того, успішний кейс "Нафтогазу" створить прецедент для інших українських компаній, які втратили своє майно внаслідок агресії росії. Дозволяючи Україні відшкодувати втрати, що їх принесла ця несправедлива війна.