Потенціал та гроші є. Чого Україні не вистачає, щоб залучити інвестиції? Лондонські рефлексії

20 червня напередодні Ukraine Recovery Conference в Лондоні ми в Razom We Stand разом з Лондонською торгово-промисловою палатою провели дві паралельні дискусії на тему стратегічного розгортання ВДЕ в Україні та залучення інвестицій в енергетичну безпеку. 

У цих дискусіях взяли участь лідери у сфері фінансування, прогнозування та регулювання ринків відновлюваних джерел енергії - Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародне енергетичне агентство, Секретаріат Енергетичного Співтовариства, а також українські бізнес-асоціації, представники українського уряду та експерти відомих аналітичних центрів Ember та Carbon Tracker. 

На цю тему ми теж презентували окрему доповідь, яка презентує потенціал відновлюваної енергетики в Україні та його роль у післявоєнній відбудові, де окремо розглядається роль біометану, сонячної генерації, вітрогенерації; законодавчі ініціативи в Україні щодо сприяння відновлюваній енергетиці та ін.

Теза про самодостатність України у відновлюваних джерелах енергії знаходить підтвердження і в інших звітах на базі моделювань, де мені пощастило брати участь, до прикладу, нещодавній звіт Європейської економічної комісії ООН, який стверджує те, що масштабна електрифікація та заходи з енергозбереження можуть позбавити нас залежності від викопного палива. 

Реалізація цих амбітних цілей потребуватиме збільшення щорічних інвестицій на 30 мільярдів євро на рік, або приблизно 15% ВВП до 2050 року в різних секторах, включаючи транспорт, житлові будинки, промисловість, виробництво електроенергії та відновлювані джерела енергії. 

Інвестиції в енергетику повинні досягати 9,5 мільярдів євро на рік, а додаткові інвестиції потрібні в енергетичну інфраструктуру (наприклад, електромережі, теплові мережі, газопроводи).

Важливим є те, що у довгостроковій перспективі витрати домогосподарств на енергію можуть знизитись нижче рівня референтного сценарію завдяки позитивному впливу заходів з підвищення енергоефективності та електрифікації. Задля досягнення вуглецевої нейтральності, необхідно потроїти інвестиції у виробництво електроенергії та цей сектор можливо декарбонізувати першим. 

Від теорії до практики

Насправді усі цілі, які Україна ставить перед собою щодо нарощення ВДЕ повинні бути підкріплені надійними механізмами фінансування та законодавчого регулювання. 

Перші кроки у сфері законодавчого регулювання здійснені - нещодавно ухвалений законопроєкт 9011-Д передбачає революційні новели в українському законодавстві, зокрема: механізми самоспоживання net billing, сертифікати походження, прямі договори, контракти на різницю. Що вони означають - я писала в квітні цього року. 

Наступним кроком має бути імплементація цього законодавства. І дуже важливо його імплементувати прозоро, щоб це викликало довіру і визнання міжнародної сторони - за допомогою програмного забезпечення щодо відстеження (tracing and traking) походження та споживання енергії у сфері генерації та розподілу енергетики в приватному та державному секторах. 

Цей підхід дасть змогу врахувати вплив на навколишнє середовище, виявити перевантаження (надлишки) чи втрати на окремих частинах мережі, щоб створити суміжні ринки фінансових механізмів для декарбонізації, як ось вуглецеві кредити та оптимізувати наявні мережі передачі електроенергії. 

Гроші дають тим, кому довіряють

Після спілкування з міжнародними інвесторами в Лондоні можу чітко сказати, що ніхто не ризикуватиме коштами доти, поки український бізнес, державні механізми та публічні фінанси (оподаткування вуглецю та інших парникових газів та забруднюючих речовин) не будуть для них цілком прозорими та зрозумілими. 

Також я вбачаю проблему в тому, що в українських закупівлях поки немає розуміння таксономії, яка діє в ЄС, це робить ризикованим використання державних та міжнародних коштів на відбудову. 

Зокрема, Юлія Свириденко зазначила, що навіть спеціалізовані страховики воєнних ризиків, такі як Lloyd’s of London, не мають достатньо даних про рівень ризиків в Україні, щоб оцінити ситуацію та вийти на ринок. Без оцінки ризиків створення механізмів кредитування, прямих інвестицій, лізингу, гарантій, факторингу тощо - є малореальними. 

Щороку український бізнес недовикористовує кредитний портфель, який доступний через ЄБРР, а українська влада недовикористовує кредитний потенціал для публічних фінансів, який доступний через систему Світового Банку. Тобто кошти є, не вистачає саме проєктів, які були б зрозумілими інвесторам та пройшли всі етапи due diligence. 

Рекомендації для бізнесу

Кліматичні політики постійно удосконалюються та стають суворішими. 26 червня 2023 року Міжнародна рада зі стандартів сталого розвитку (ISSB) випустила стандарти — IFRS S1 та IFRS S2 — створюючи нову еру розкриття інформації щодо сталого розвитку і клімату на ринках капіталу в усьому світі. 

Стандарти допоможуть підвищити довіру та впевненість та створюють спільну мову про вплив кліматичних ризиків між інвесторами та бізнесами. Тому перша порада для бізнесу - вивчати цей стандарт і готувати звітність саме по ньому. 

Наступна порада стосується запровадження GHG-протоколу – методики та платформи корпоративного обліку та звітності щодо викидів парникових газів у світі. Це стосується державних компаній також, зокрема учасники з НАК "Нафтогаз" та НЕК "Укренерго" після минулорічного Climate Ambition Accelerator, який я координувала, оголосили згоду щодо його впровадження. 

Для таких компаній, як НАК "Нафтогаз" це важливо для того, щоб скорочувати витоки також і метану, який має більшу парникову потужність за вуглець і відповідно до нового Регламенту по метану ЄС буде підпадати під оподаткування, схоже до CBAM від імпортних енергоносіїв (в т.ч. трубопровідного газу, LNG) до ЄС з 2026 року.

Облік згідно з GHG-протоколом важливий і для розробки карти декарбонізації відповідно до секторальних рекомендацій та сценарію 1,5 градуса згідно з Паризькою угодою. Для цього варто звернутися до ініціативи SBTi, яка заохочує компанії заповнити лист-зобов’язання щодо встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей, за 24 місяці встановити їх і безоплатно пройти валідацію.

Як і навіщо це робити я описала в попередній колонці щодо підготовки українського бізнесу до нового регулювання CBAM. 

Кліматична зброя ЄС проти викопного палива Кремля

Європейський Союз довів, що у відповідь на зброю масового ураження Кремля - викопне паливо слід використовувати саме кліматичні політики. Очікується, що з 2021 по 2023 ЄС заощадить близько 100 мільярдів євро, оскільки нові недорогі вітрові та сонячні фотоелектричні станції замістять 230 терават-годин дорогого викопного палива; без цього середня оптова ціна на електроенергію в ЄС у 2022 році була б на 8% вищою. 

Ось як ВДЕ сприяють енергетичній безпеці ЄС. Прогнозується, що додаткове постачання ВДЕ в ЄС витіснить майже 25 млрд кубометрів прямого та непрямого споживання газу в будівлях, кумулятивно протягом 2023 та 2024 років. 

Це не лише економія коштів, але й еквівалент понад 50 мільйонів тонн викидів CO2, яких вдасться уникнути. Про це на наших панельних дискусіях заявила Таля Ватман - програмна менеджерка Міжнародного енергетичного агентства. 

Я дуже очікую, що поствоєнне відновлення України ми зможемо теж виміряти категоріями заміщення викопного палива саме ВДЕ. Це дасть змогу вперше з часів незалежності застосувати принцип декаплінгу, коли зростання економіки супроводжується зменшенням викидів парникових газів та забруднюючих речовин.