Бізнес у час війни. ДРС змінює правила гри
Інновації в дії
Економічна складова – надважлива у захисті України. Тому у час війни мусимо приділяти прискіпливу увагу економіці, як надзвичайно важливій ділянці фронту.
Зайвим буде пояснювати, що український бізнес повинен далі працювати, розростатися, отримувати прибуток, сплачувати податки та забезпечувати робочі місця.
У відповідь, особливо у час повномасштабної війни, підприємці потребують допомоги від держави.
Центр розвитку інновацій, Офіс розвитку підприємництва та експорту, проєкт Дія Бізнес та Advanter Group на початку лютого провели велике дослідження бізнесу в Україні, де опитали більше 500 власників та СЕО різних підприємств.
Основним було питання, що заважає бізнесу відновлюватися?
Відповіді складні. Більшість говорять про відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів, непрогнозованість ситуації в країні, відсутність капіталу, непередбачуваність держави. Також називалися перешкоди з боку регуляторних та фіскальних органів.
Як Голова Державної регуляторної служби України, хочу зупинитися на останньому пункті.
Президент України Володимир Зеленський в одному з останніх звернень чітко дав зрозуміти, що українському бізнесу конче необхідна дерегуляція. Цього хоче не лише Президент, а все суспільство.
Для ефективної дерегуляції замало лише скасувати архаїчні акти й переглянути інструменти. Потрібно вносити зміни до законодавства щодо актуалізації регуляторної політики під сучасні умови, а також посилювати відповідальність посадових осіб.
Наша Служба підготувала два законопроєкти, які допоможуть навести лад у регуляторній політиці нашої країни.
Перший має довгу назву: "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері державної регуляторної політики та дерегуляції, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності".
Другий: "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням формування та реалізації державної регуляторної політики, політик з питань нагляду (контролю), ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності".
Що пропонує ДРС
Почнемо з першого. Головна мета нашого законопроєкту – посилити відповідальність для контролерів підприємців та посадових осіб-регуляторів.
Хочемо збільшити штрафи для посадовців, які порушують законодавство у сферах регуляторної політики, ліцензування та дозвільної системи у 10 разів.
Зараз фінансові покарання мізерні: перше порушення – це 850-1700 грн, а повторне до 2550 грн.
Пропонуємо дещо інший порядок цифр: перше порушення – 8500-17000 грн. Повторне до 25500 грн.
Також важливо розширити перелік правопорушень для дозвільних органів, щоб відповідати сучасним потребам.
Йдеться про:
– порушення встановлених законом строків розгляду документів;
– дії, які встановлюють, припиняють, змінюють дії дозволів, коли це не передбачено законодавством;
– надання або відмова у наданні документів дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом.
І переходимо до другого законопроєкту. Змушений тут зупинитися більш детально.
Очевидно, що Україні дуже і дуже необхідно привести державну регуляторну політику у відповідність до сьогоднішніх реалій.
Для початку пропонуємо створити інтернет-портал державної регуляторної політики, де знаходитимуться всі чинні регуляторні акти держорганів, проєкти регуляторних актів та інші інструменти. Як мінімум, це буде зручно та відкрито. І головне, все буде зосереджено в одному місці.
Друге: у 2023 році нарешті потрібно ввести поняття онлайн-перевірок. Не треба приїжджати на підприємства й кошмарити бізнес за кожний другий папірець.
Все, що можна перевести в онлайн – потрібно перевести. Це економить ресурс держави й нерви підприємців.
Третє: необхідно запровадити Єдину державну електронну систему дозвільних документів – це інформаційна система, що забезпечуватиме створення, перегляд, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері ліцензування та дозвільної системи.
Четверте: прагнемо активніше залучати бізнес та громадськість до співпраці в царині регуляторної політики. Підприємці самі найкраще знають, що їм потрібно і держава не завжди може навіть здогадуватися про всі їхні потреби.
Тому пропонуємо вдосконалити механізми погодження проєктів регуляторних актів з ДРС та наданням більш широкого права підприємцям на зауваження та пропозиції до проєктів актів.
П’яте: є величезна потреба навести лад з регуляторними органами місцевого самоврядування, щоб уникнути зловживання на місцях.
Треба започаткувати механізм для зупинення дії актів органів місцевого самоврядування, що не відповідають принципам регуляторної політики. З одночасним зверненням до суду з позовом про визнання їх протиправними.
Також пропонуємо розширити функціонал Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при ДРС в частині розгляду скарг підприємців у сфері дозвільної системи, аби бізнес не витрачав зайвий час та гроші на судові тяганини.
І насамкінець найважливіше.
Воєнний час показує очевидність того, що бізнесу справді необхідно, а без чого підприємці можуть обійтися.
Вважаю, що в Україні забагато органів, які наглядають за бізнесом. Їх необхідно скоротити!
Держава повинна навчитися більше довіряти бізнесу.
Ми над цим і працюємо.