Економічна інтеграція з ЄС: чи може Україна досягти планки, необхідної для вступу

У 2022 році Україна суттєво просунулася на шляху європейської інтеграції.

Відповідно, виникає багато питань щодо готовності України стати частиною ЄС, зокрема з точки зору економічної спроможності нашої держави.

Щоб зрозуміти, наскільки країна готова до вступу, необхідно з'ясувати, як вона виконує критерії, встановлені для країн-кандидатів.

Що таке Маастрихтські критерії і чому це важливо знати

Основними критеріями, яким треба відповідати на момент вступу, є Копенгагенські критерії. Утім, вони доволі розмиті. Щодо економічної частини вказується лише те, що держава-кандидат повинна мати "функціонуючу ринкову економіку, що буде конкурентоздатною на ринку ЄС".

Набагато чіткіші Маастрихтські критерії або критерії конвергенції, які чомусь часто вважають критеріями, які необхідно виконати для вступу в ЄС. Це не так.

Маастрихтські критерії складаються з чітких індикаторів, які свідчать про фіскальну і монетарну стабільність, а отже, і про часткове виконання Копенгагенського економічного критерію. Тому є сенс розглядати відповідність Маастрихтським критеріям уже зараз.

Маастрихтські критерії вимагають, щоб:

– середньорічний показник інфляції не перевищував показники трьох найкращих з точки зору цінової стабільності членів ЄС більш як на 1,5%;

– відношення державного боргу до номінального ВВП не перевищувало 60%, а відношення дефіциту державного бюджету до ВВП не перевищувало 3%;

– номінальні відсоткові ставки довгострокових запозичень не мають перевищувати показники трьох найкращих з точки зору цінової стабільності держав-членів Євросоюзу більш як на 2%;

– ціновий курс відносно євро зберігав стабільність, а держава була учасницею Європейського механізму регулювання валютних курсів Європейської монетарної (ERM II) системи протягом щонайменше двох років.

Ці показники оцінюють монетарну та фіскальну стабільність, але не для того, щоб зрозуміти, чи варто приймати країну в ЄС. Вони створені для оцінки того, чи може країна доєднатися до Єврозони, тобто прийняти євро як свою валюту.

До слова, навіть не всі нинішні держави-члени відповідають цим критеріям. Так, досі всім переліченим критеріям не відповідають Польща, Румунія, Угорщина та Чехія, які зберігають свої валюти і не є членами ERM II.

Швеція відповідає всім критеріям, окрім стабільності цінового курсу: вона зберігає плаваючий обмінний курс і не долучається до згаданого механізму. Формально вона зобов’язана це зробити, але змусити її ніяк не можна.

Учасницею ERM II є Болгарія, яка не відповідає решті критеріїв. До січня 2023 року компанію їй складала Хорватія. Вона лише чекала, коли закінчиться період дворічного перебування в ERM II і з січня стала частиною Єврозони.

Косово і Чорногорія використовують євро як свою валюту, хоча не є ні членами Євросоюзу, ні членами Єврозони. Але що це все означає для України?

Для України це означає, що не обов’язково відповідати всім цим критеріям, аби стати членом Європейського Союзу. Вони – складові подальшої інтеграції, яка відбувається вже після вступу. Водночас, ці показники є хорошими маркерами для оцінки макроекономічної стабільності. Тож які показники має Україна?

Відповідність України Маастрихтським критеріям

З 2015 року і до початку пандемії Україна не відхилялася від показника співвідношення дефіциту бюджету до ВВП – воно не перевищувало 3%. Навіть у 2021 році, коли пандемія ще не скінчилася, цей показник становив 3,3%.

Україна дотримувалася і показника співвідношення державного боргу до ВВП: з 2018 року він не перевищував 60,6%. Авжеж, на цей показник суттєво вплинула війна: у 2022 році він зріс до 87,8% і продовжує зростати.

Проте навряд чи могло бути інакше. Крім того, після перемоги України мова точно буде йти про реструктуризацію боргу, як це вже відбулося в 2015 році.

Ба більше, цього критерію не дотримуються багато країн Єврозони включно з такими європейськими гігантами як Італія та Франція.

На додаток, на тлі європейської боргової кризи 2010-2012 років та коронакризи багато країн Єврозони мають за цим показником негативну динаміку.

Щодо цінової стабільності, то після економічних потрясінь 2014-2015 років інфляція стабільно знижувалася і навіть досягла 2,7% у 2020 році. Утім, постковідне відновлення і війна спричинили різкий стрибок цін, і 2022 рік Україна завершує з рівнем інфляції понад 26%.

Схожа ситуація – з довготерміновими відсотковими ставками. Для їх оцінки була розглянута дохідність десятирічних євробондів України, найнижча доходність яких становила 6,9% у 2021 році і все ще суттєво перевищувала середньоєвропейську облікову ставку.

Разом з тим, слід розуміти, що цей показник доволі складний через різну природу боргових зобов'язань різних країн ЄС, тому методологію розрахунку показника кожної окремої країни адаптують відповідно до її реалій.

Для відносного порівняння показника України можна обрати дохідність десятирічних євробондів України. Утім, варто розуміти, що євробонди не є ідеальним маркером, оскільки містять елемент політичної підтримки України.

Щодо стабільності курсу. Україна також застосовує плаваючий курс, тож цьому критерію формально не відповідає, особливо враховуючи стрибок обмінного курсу, спричинений повномасштабним вторгненням Росії.

Про що ж говорять показники України? Вони неідеальні, але не набагато гірші за ті, які мають деякі країни ЄС, які не відповідають Маастрихтським критеріям.

Показники України також свідчать про те, що основні причини падінь – зовнішні. За відсутності зовнішніх факторів тиску – глобальних фінансових криз, пандемій, війн, незаконних анексій територій – Україна рухається в правильному напрямку і її макроекономічна стабільність зміцнюється.

Навіть війну наша економіка переживає набагато краще, ніж очікувалося. Це не лише реальність, у якій ми живемо, а й розуміння взаємозв’язку безпеки та європейської інтеграції, викликів виробничої та експортної структури України (з критичною залежністю від глобальних цін на аграрну продукцію та метали).

Досвід інших кандидатів у члени ЄС

Крім України, ще є низка кандидатів на вступ до Євросоюзу: Молдова, Албанія, Боснія та Герцеговина, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія.

Формально кандидатом є Туреччина, але вона надто довго не робить кроків для наближення членства, аби вважати, що країна продовжує прагнути цього членства. Тож як справи в інших кандидатів за згаданими показниками?

Молдова за рівнем інфляції (понад 30%) переганяє Україну, хоча війна триває саме в нас, а не в них. Чорногорія, до прикладу, має не дуже добрі показники бюджетного дефіциту (4,98%) та урядового боргу (74,4%). У Північній Македонії інфляція перевищує 10%, а бюджетний дефіцит – 8,2%.

Висновки

Хоча Маастрихтські критерії і не є критеріями вступу, нам рано чи пізно доведеться їх виконувати, адже з вступом до ЄС інтеграція не закінчується.

Крім того, Маастрихтські критерії допомагають оцінювати макроекономічну стабільність, а отже, і частково відповідність Копенгагенським критеріям, які вимагають наявності сильної, здорової та ринкової економіки.

Україну часто розглядають як країну, яка категорично не відповідає європейським вимогам і є "найслабшим верблюдом у каравані", але це не так. Навіть порівняно з державами, які значно довше перебувають у статусі кандидата і не мають руйнівної війни, яка супроводжується окупацією територій.

Попереду – довга робота для інтеграції з Європейським Союзом. І вона має виконуватися незалежно від війни і попри неї.

Співавтор – Олександр Костриба, керівник проєктів євроінтеграційного напрямку EasyBusiness

Колонка підготовлена в рамках дослідження, проведеного ГО "Легкий бізнес" за підтримки WNISEF