Як змінилися фінансові звички українців під час війни (частина друга)

У попередній колонці я почала розповідати про результати дослідження, проведеного Міжнародним бюро кредитних історій спільно з CBR. 

Його предмет – фінансове становище та фінансова поведінка українців, зокрема, в питанні кредитування. 

Минула колонка стосувалася того, як переміщувалися, як заробляли та на чому економили українці, сьогодні ж розповідаю, як вони користуються фінансовими послугами.

Платіжні картки

Отже, порівняно з попереднім періодом (нагадаю, що опитування відбувалося двома хвилями: перша – травень, друга – кінець літа), значно зростає частка користувачів зарплатної картки – з 66% до 71%, валютної карти – з 17% до 21%. 

Також спостерігається незначна тенденція до збільшення частки користувачів кредитної картки – з 49% до 53%.

Загалом частка користувачів платіжних карток залишається без змін – 97%.

Цікаво зазначити, що серед зовнішніх переселенців, порівняно з усіма опитаними, більша частка тих, хто має картку "єПідтримка" та іншу дебетову картку.

Депозити 

Частка користувачів депозитів наразі суттєво не змінилася, тримається на рівні 50%. Найпопулярнішим залишається ощадний рахунок – 33%, строковий депозит на другому місці – 25%.

На тлі всіх опитаних серед зовнішніх переселенців значно менше користувачів депозитів, зокрема, їх частка значно впала, порівняно з травнем цього року – з 49% до 34%. 

Онлайн-банкінг

Якщо порівнювати з травнем цього року, то відзначається незначна тенденція до збільшення частки користувачів мобільного додатка банку, їх кількість зросла з 61% до 65%. У свою чергу, частка користувачів вебверсії інтернет-банкінгу зросла з 32% до 38%. 

Зокрема, частка користувачів мобільного додатка банку значно вища серед зовнішніх переселенців – із 53% до 71%. Тоді як серед внутрішніх переселенців значно зросла частка користувачів вебверсії інтернет-банкінгу – з 26% до 38%.

Такі показники, звісно ж, видаються логічними з двох причин. Перша – ще за часів пандемії онлайн-банкінг значно вдосконалився. 

Друга – коли до відділень навідуватися не дуже безпечно, люди надають перевагу онлайн-сервісам, що я закликаю і вас робити. Сьогодні фактично всі банківські послуги можна отримати не виходячи з дому.

Нестача коштів, кредити та позики

Найбільш поширеними випадками, коли українці брали кредити впродовж останніх трьох місяців, була купівля одягу та взуття, потреба дожити кілька днів до заробітної плати і придбання техніки. 

Водночас зросла частка осіб, яким бракувало коштів на споживчі товари або на непередбачувані ситуації в житті. Однак у той же час зменшилася частка виникнення особливо гострих ситуацій нестачі коштів.

Серед зовнішніх переселенців значно більша частка тих, хто упродовж останніх трьох місяців не опинявся в ситуаціях нестачі коштів. Таких 70%, що, зокрема, значно більше, порівняно з травнем цього року. 

Для внутрішніх переселенців більш характерні ситуації, коли бракувало грошей на купівлю одягу, на евакуацію та на відновлення майна, пошкодженого через війну. 

До кого звертаються українці у випадку нестачі грошей?

У випадку нестачі грошей на купівлю одягу чи взуття частіше звертаються до кредитної картки банку, таких 33% опитаних, або ж позичають кошти у знайомих чи рідних, таких осіб налічується 15% серед опитаних. 

Також, порівняно з попереднім періодом, зменшилася частка тих, хто звертається в такій ситуації до позик у ломбарді.

У ситуації нестачі коштів "дожити до зарплати" переважно звертаються до позик від знайомих або рідних – таких 40%, це значно більше, ніж у попередній період. 

Також у випадку нестачі коштів до зарплати в поточному періоді частіше почали звертатися до кредиту в небанківських кредитних організаціях – 17%. 

Окрім цього, цієї хвилі відзначено зростання й частки тих, хто звертається до знайомих або родичів і в ситуації браку коштів на їжу – 42% опитаних. 

Поточна заборгованість і плани на майбутнє

Серед зовнішніх переселенців значно менша частка тих, хто зараз має невиплачені позики, і тих, хто планує в майбутньому звернутися до будь-яких джерел фінансування. Тоді як серед внутрішніх переселенців на момент опитування 40% зазначили, що мають невиплачені позики. 

Зокрема, серед цієї групи також значно популярніші плани щодо звернення до таких джерел фінансування, як кредит у банку, небанківські кредитні організації, позики від знайомих чи рідних під відсотки та позики в ломбарді. 

Складнощі з кредитними продуктами за останні три місяці 

Здебільшого аудиторія поставала перед такими складнощами, як закінчення кредитних канікул із боку банку – 10%, зняття високої комісії за переказ кредитних коштів – 8%, зменшення кредитного ліміту з боку банку – 7%. Остання ситуація, зокрема, почала виникати в респондентів рідше, ніж у травні. 

Протягом останніх трьох місяців телефонували кредитори або колектори та вимагали сплати за кредитом 16% опитаних. Водночас 44% опитаних кредитори пропонували кредитні канікули.

Паралельно варто зазначити, що зменшується частка тих, хто хвилюється, що його кредитна історія погіршиться – з 23% до 16%. Водночас зростає частка тих, хто готовий давати згоду, щоб інформація про рівень зарплати була доступна банку в разі запиту кредиту.

До речі, свідомість наших громадян щодо важливості кредитної історії варто підсилювати й надалі, адже зараз у багатьох країнах треба продемонструвати свою кредитну історію, навіть аби орендувати житло. Вважаю, важливість кредитної історії в Україні також зростатиме, тому про неї варто дбати.

Замість висновку додам: значна частка українців, звісно ж, відчуває негативний вплив війни на свій фінансовий стан, однак наразі ми можемо почати виокремлювати й окремі позитивні тренди. 

Я особисто вірю, що невдовзі буде наша Перемога, і ми такі ж об'єднані, як і зараз, будемо відбудовувати нашу Україну та спостерігати за тим, як наш добробут покращуватиметься! Над цим і працюємо!