Кому війна… Як нові ринки і зменшення конкуренції впливають на залізничні закупівлі

Вторгнення росії, знищення частини підприємств та припинення співпраці з агресором змінює економіку та життя будь-якої великої компанії.

За вісім місяців війни ми побачили підприємства, які почали працювати за правилами ЄС, і ті, що використовують війну для швидкого збагачення.

Регулювання закупівель під час війни – надскладне завдання, за помилки доведеться дорого платити. Як вирішити цей виклик?

На початку війни ми спостерігали, як змінюється ситуація на ринку пального. Повна зупинка поставок морем і з росії та білорусі, звідки ми отримували 80% пального, спричинила кризу, яку вдалося порівняно швидко подолати.

"Укрзалізниця" допомагала налагоджувати ланцюжки постачань і здійснила нечуваний прорив. Ми підписали прямі контракти з компаніями Orlen та ExxonMobil й отримали найменшу можливу ціну. Тепер електроенергію та пальне ми купуємо без посередників, повністю вичистивши корупційні ризики.

Влітку стало зрозуміло, що системні зміни чекають і на величезний ринок, який створює сама "Укрзалізниця" своїми закупівлями. У 2021 році він перевищив 19 млрд грн без урахування пального та електроенергії. Ми бачимо, наскільки війна та рішення про швидку інтеграцію з ЄС змінюють правила на ньому.

Бачимо не тільки ми. Завдяки принциповому рішенню "Укрзалізниці" здійснювати закупівлі на платформі "Прозорро" за цим стежать журналісти та антикорупційні активісти, наводячи різкість і для покупців, і для громадськості.

Фокус на конкуренції

Активна та постійна робота з європейськими партнерами, яку ми проводили весь рік, "пробиваючи" дорогу в Євросоюз для експорту, дала свої плоди. Тільки під час останньої виставки "Іннотранс" у Берліні команда провела десятки зустрічей та налагодила нові контакти замість втрачених під час війни.

Ми готові купувати в ЄС не тільки пальне, на наші тендери тепер приходять і європейські виробники. Наприклад, під час купівлі рейкових кріплень ми абсолютно свідомо відмовилися від визначення специфічного типу кріплень, даючи можливість приходити на тендер будь-яким виробникам.

Раніше умовами тендерів маніпулювали в інтересах конкретних виробників в Україні. Зараз повинні конкурувати всі. Усі мусять постачати продукцію, яка відповідає стандартам ЄС. В окремих випадках це особливо важливо.

Наприклад, рейкові кріплення мають працювати 30 років, тобто і в умовах, коли Україна буде членом ЄС, а інфраструктура використовуватиметься відповідно.

Не всі раді такій нашій позиції, усім хочеться отримати "особливі умови", зважаючи на війну. Але ми вважаємо, що це і є особливі умови – конкуренція за ціною та якістю. Виробники, які її витримають, витримають і ринки ЄС.

Нові зловживання

Прозорі закупівлі показали й компанії, які використовують воєнну ситуацію у своїх інтересах. Переважно це підприємства, які через тимчасову окупацію частини країни опинилися в ситуації "єдиного постачальника".

Їхні конкуренти або постраждали від російської агресії, або мали російських партнерів, яким вхід на ринок закупівель закритий на покоління наперед. Уже є дві схеми використання такого несподіваного монопольного становища.

Перша – підвищення цін. Наприклад, нам треба дуже багато болтів та шайб, остання невелика закупівля вартувала 70 млн грн. Коли виробник цієї продукції зрозумів, що російський конкурент уже не конкурент, то прийшов на торги з ціною, яка лише трохи нижча за європейські аналоги.

Друга – шантаж вимогами. Один завод, який перетворився на монополіста, бо конкурента розтягують на частини мародери в Маріуполі, кілька місяців не приходив на тендер, на якому ми купували важливі конструкції для вагонів. Вимога заводу була проста: передоплата під час війни, на що ми піти не могли.

Висновки для бізнесу та влади

Як очистити закупівлі під час війни, коли ЗСУ проводять успішну деокупацію, а європейські постачальники інколи бояться навіть перетинати кордон?

Є неправильна відповідь: закрити закупки і просити уряд застосувати адміністративні важелі контролю. Змусити тих, хто зловживає, знизити ціну чи, не дай боже, напустити на них правоохоронців. Це поверне нас у минуле і покаже нашим союзникам, що ми нічим не відрізняємося від росіян.

З іншого боку, навіть ліберальні економісти розуміють: "невидима рука ринку" не вирішить усі проблеми, особливо якщо нею користуються диктатори.

Потрібен баланс економіки та регулювання. Особливо у випадку з "Укрзалізницею", яка виконує функцію соціального захисту (евакуація), забезпечує роботою тисячі фахівців і створює нові шляхи для експорту.

Потрібно зважати на те, що інтеграція з ЄС – це не побудова комунізму. Коли ми працюємо в спільному економічному просторі, на нас теж впливає великий ринок. А ціни на будь-яку промислову продукцію в ЄС зростають через енергетичний шантаж росії. Це не може не позначатися на цінах.

Більш того, на український ринок починають уважно дивитися постачальники, які раніше працювали з росіянами. Санкції вдарили і по них, а Україна є ринком, який буде рости. Прихід сюди іноземних виробників – в інтересах усієї держави.

Пошук балансу між можливостями та ризиками – завдання всього ринку. "Укрзалізниця" закликає економістів та підприємців долучитися до фахової дискусії, щоб разом зрозуміти, як захистити і виробників, і державні гроші.