Не платиш податки під час війни — поясни податковій причину

Війна внесла корективи не тільки в життя кожного в нас, але й в найстійкіші системи, які забезпечують життєдіяльність України. Не стала винятком і система оподаткування. 

Так після початку великої війни законодавці внесли зміни у Податковий кодекс, які дозволили відтермінувати звітність та сплату податків на період воєнного стану і 6 місяців після його припинення чи скасування. 

Єдиною складністю застосування цієї норми була відсутність самого процесу подачі відповідних документів до податкових органів, їх переліку та власне підстав, які повинні підтвердити, що можливості звітувати і платити податки немає.

Незважаючи на те що Наказ Мінфіну №225 був прийнятий ще 29 липня 2022 року, як виявилося на практиці, більшість платників податків про нього не знають, а відповідно можуть і пропустити строк для подання документів, який спливає вже 30 вересня.

Отже, давайте розберемося які підстави для зняття платником з себе обов’язку щодо сплати податків і подання звітності, а також, як цей факт узгодити з податковою.

Розпочнемо з підстав, які дають право не виконувати свої податкові зобов’язання:

• втрата первинних документів та комп’ютерного обладнання (вочевидь якщо первинні документи були в цифровій формі) внаслідок війни;
• неможливість використання документів та обладнання внаслідок війни;
• вивезення таких документів та обладнання пов’язане з ризиком для життя і здоров’я або через встановлені заборони та обмеження;
• ризик витоку інформації про місця зберігання пального та спирту етилового та їх подальшого знищення;
• відсутність уповноваженої посадової особи та неможливість призначити іншу;
• юридична або фактична адреса компанії в населеному пункті на окупованій території, зоні бойових дій або в оточенні. Нагадуємо, що перелік регулярно оновлюється Мінреінтеграції;
• інші обставини непереборної сили (форс-мажор) підтверджені документально. Не зайвими будуть фото, довідки ДСНС або поліції, сертифікат ТПП та будь-які інші офіційні документи, що підтверджують такий факт.

Також Наказ передбачає низку додаткових підстав для платників фізичних осіб, таких як перебування в лікувальних закладах, у складі правоохоронних чи в лавах Збройних Сил і таке інше.

Як же узгодити звільнення від відповідальності?

З цією метою необхідно до 30.09.22 р. подати до податкового органу заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів) та інформації, що підтверджують таку неможливість.

Заява складається у довільній формі, але повинна містити певні реквізити, як то назву компанії, адресу, перелік обов’язків, які не можуть бути виконані та інші, з якими можна ознайомитися в самому Наказі. 

Тут варто звернути увагу, що податкові зобов’язання компанії в якості податкового агента також входять в цей перелік. Не варто забувати, що навіть у випадку відсутності сплати заробітної плати, або орендної плати за землю, орендовану у фізичної особи, компанія повинна нарахувати відповідний дохід такій особі та сплатити відповідні податки до бюджету.

Якщо у платника немає можливості у зазначений строк подати таку заяву через вище зазначені підстави, то строк її подання переноситься на дату, коли у платника з’являється можливість виконати будь-які податкові обов’язки, але в будь якому випадку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Заяву та копії документів можна подати як через Електронний кабінет, так і в письмовому вигляді до самого органу або поштою.

Окрему увагу звернемо на документи, які мають підтверджувати неможливість виконання податкового обов’язку. 

Положення Податкового кодексу України передбачають, що такий перелік повинен бути встановлений Мінфіном, однак згаданий наказ такого переліку не містить. Натомість зазначається, що платником повинні бути подані будь-які документи, які підтверджують зазначені ним факти.

У зв’язку із цим звертаємо увагу на той факт, що найбільшу доказову силою будуть мати саме офіційні документи, наприклад довідки видані ДСНС, поліцією, закладами лікування, військовими адміністраціями тощо. 

Звісно, що у випадку втрати документів чи комп’ютерної техніки жоден орган не підтвердить саме цей факт, а лише те, що відбулося влучання снаряду, пожежа, затоплення. 

Тому для конкретизації такого переліку документів наприклад, варто скласти відповідний акт компанії про знищення. Якщо працівників та посадових осіб в компаній не лишилось, також варто додатково обґрунтувати, чому такий акт складений лише однією особою. 

Тобто ваші приватні документи можуть конкретизувати отримані від державних органів, однак без останніх навряд чи будуть мати силу. 

Також, якщо підставою є заборона відвідування певних територій або знаходження компаній на тимчасово окупованих територіях, я би радив зробити в заяві посилання на відповідний офіційний документ державної влади, а не очікувати, що співробітники податкового органу самі будуть їх вишукувати, особливо коли це стосується нормативних актів місцевого значення, наприклад наказів військових адміністрацій.

Також варто пам’ятати, що до заяви додаються копії таких документів, але оригінали повинні бути збереженні, так як податкова може запросити їх надання.

Після подання заяви податковий орган протягом 20 днів розглядає заяву та може прийняти попереднє рішення і запросити у платника більше документів. 

В такому випадку платник матиме 10 днів для їх надання, а податковий орган ще 20 днів на винесення остаточного рішення. Таке рішення, позитивне воно чи ні, повинно бути надіслане платнику та може бути ним оскаржене до суду.

Таким чином тим платникам, які мають можливість подати заяву, але досі не зробили цього, до 30 вересня можливо доведеться зібрати докази того, що вони дійсно не мають можливості сплачувати податки та подавати звітність, а отже і не повинні нести відповідальність.