Забудовникам все, громадянам — нічого

Інновації в дії

Верховна Рада може найближчим часом розглянути законопроєкт №5655. Цей документ передбачає, що забудовники будуть контролювати самі себе, а громада, як і органи місцевого самоврядування, не зможе впливати на те, що і де будують.

Цю ініціативу просували у парламенті ще до повномасштабної війни без належних обговорень із громадськістю та архітекторами. 

Фінального тексту на сайті ВРУ станом на 8 вересня не було. Це вже доволі стала негативна практика для парламенту, коли оприлюднюють текст майже перед самим голосуванням. 

Рух ЧЕСНО отримав документ від членкині Комітету з питань державного будівництва Ганни Бондар ("Слуга народу"). Ми підготували аналіз цього законопроєкту, щоб і громадяни, і парламентарі знали про його ризики і те, які позитивні зміни він може принести суспільству і чи багато таких змін є.

Рай для забудовників

Законотворці пропонують встановити для забудовників приватний контроль. Що це означає на практиці? Забудовник може створити собі свою фірму, яка і буде "контролювати" його діяльність. Ні прокуратура, ні органи місцевого самоврядування не будуть брати у цьому участь.

Саме цей приватний нагляд вирішує, чи подавати скарги на забудовника, чи ні. Але все, що може приватна компанія, це виписати припис про порушення. Якщо його не виконують — то можуть звернутися до суду, а можуть і не звернутися. 

Збувається ще одна заповітна мрія забудовників — узаконення самочинного будівництва. Законопроєкт суттєво обмежує перелік підстав, які дозволяють знести самобуд. 

Випадки, коли громада відвойовує у самобуду ділянки, трапляються, але, якщо приймуть цей законопроєкт — це стане неможливо.

Окрім того, забудовники тепер можуть не чекати на будь-які погодження органів охорони культурної спадщини. Якщо раптом впродовж 14 днів їм не надійшла відповідь — законотворці пропонують застосувати правило мовчазної згоди.

Рух ЧЕСНО неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування щодо надання публічної інформації. І низка рад прикриваються ковідом та війною. 

Відповідно в умовах війни і за наявності багатьох запитів, органи культурної спадщини можуть не встигнути написати заперечення. Додатково, будь-яке погодження з ЮНЕСКО в такі строки здійснити неможливо.

Більше того, тепер пропонують нівелювати значення авторського нагляду архітекторів, оскільки зобов'язали всі договори на розробку проектної документації одночасно робити авторськими договорами, тобто визначати власника майнових авторських прав ще на етапі, де предмет авторського права просто не існує!

Якщо раніше один архітектор робив проєкт і відповідав за його нагляд, то тепер ніщо не заважає забудовнику, маючи авторські права, замінити архітектора на будь-якому етапі. 

Тобто якщо архітектор під тиском забудовника не погодиться внести потрібні йому зміни у проєкт — з ним попрощаються. І у результаті буде те, що хоче забудовник. Це може спричинити появу потворних архітектурних форм, але що ще гірше — об’єкти можуть стати аварійними.

Роль громадськості

Саме на етапі громадських слухань місцевим мешканцям часто вдавалося включатись у боротьбу за свої зелені зони чи заплави. Тепер цей інструмент по суті думають знищити. 

Також вони можуть звертатися до контролюючих органів щодо порушення містобудівної документації. 

Тепер позиції громади цей законопроєкт суттєво погіршує. Перелік осіб, які зможуть звернутися до контролюючих органів, обмежений.

Це можуть бути забудовники, проєктувальники, чиновники, але не громадськість. Навіть правоохоронці не зможуть ініціювати перевірку, якщо законодавчу ініціативу ухвалять в такому вигляді. 

"Громадянському суспільству законопроєктом відведено роль глядача — його представники можуть запастися попкорном і через публічну Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) спостерігати за реаліті-шоу з незаконного будівництва та корупції. Достукатися до світу "за склом" і захистити права можна лише одним шляхом — через найчесніші українські суди, бо доступ до державних контролюючих органів громадянам буде закритий"? - наголошує експерт з питань містобудування Георгій Могильний.

Рух ЧЕСНО писав у березні під час першого місяця повномасштабного наступу, що забудовники мають вже свої плани на "після війни". 

Тоді обговорювали скасування громадських слухань як таких, бо для забудовників, виявляється, це створює "конфліктні ситуації" і вони сподіваються на розуміння суспільства.

Законотворець нічого не змінює на краще. Він не просто консервує систему, а позбавляє громадськість останньої закладеної в законі можливості захистити свій інтерес.

Зараз, якщо громадськість натисне на владу, то влада створить передбачену законом погоджувальну комісію, від 50 до 70% складу якої становлять уповноважені представники, обрані саме громадськістю під час слухань.

У статті 21 Закону України  "Про регулювання містобудівної діяльності" зараз вказано, що "до складу погоджувальної комісії входять:

1) посадові особи замовника містобудівної документації;

2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;

3) представники професійних об’єднань та спілок, архітектори, науковці;

4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії".

Запропонована редакція законопроєкту пропонує прибрати таке залучення громадськості, а замість цього долучати до Комісії на власний розсуд влади нічим не регламентовану кількість представників ОСН, діяльність яких поширюється на відповідну територію, та представників ГО осіб з інвалідністю. Ось як виглядає запропонована редакція пункту 4:

"4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію, а також громадських об’єднань осіб з інвалідністю".

Завдяки лише цьому, ключову роль в комісії вже починають грати чиновники, які затвердять будь-яке рішення всупереч інтересам громади.

Не треба забувати, що створені ОСН охоплюють далеко не всі території. Так, якщо не забудовану житлом територію (наприклад, ділянку лісу) переводять під житлову забудову, то на цій території апріорі нема ОСНів, тож влада може взагалі не залучати представників територіальної громади в погоджувальну комісію.

На якому ж етапі може включитися громада, згідно з новими пропозиціями парламентарів? 

Лише на етапі розгляду вже розробленої містобудівної документації. Але підключитися зможуть не всі охочі, а лише представники ОСН (органи самоорганізації населення). 

І знову таки тут є обмеження. Якщо, наприклад, ти з одного району Києва, з Оболоні, і тобі щось раптом не сподобалося у твоєму місті на Печерську, то тут виникають проблеми, бо у світогляді законотворців тобі має бути все одно, що роблять на Печерську.

Саме через те, що цей законопроєкт суттєво шкодить інтересам будь-якої громади, під заявою Руху ЧЕСНО, коли документ готували до другого читання, підписався нині покійний розвідник і захисник зелених зон столиці Роман Ратушний від ГО "Захистимо Протасів Яр".

Рух ЧЕСНО вже фіксував факти неналежного проведення громадських слухань, де містян не пустили через COVID-19. 

Відповідно цей законопроєкт посилює локдаун демократії.

Потоки переходять до Мінрегіону

Забудовники не єдині вигодонабувачі у цьому законопроєкті. Нардепи не забули і про Мінрегіон. Цьому міністерству виділили дуже важливу роль — фактично передали повноваження корупційної ДАБІ, яку усунули для того, щоб побороти корупцію.

Таким чином цей законопроєкт просто перенаправив корупційний потік на Мінрегіон. Але умови для формування потоків будуть ще кращими, ніж за часів ДАБІ.

Так, Мінрегіон, згідно з цією ініціативою, має створити Містобудівну палату. І для цього навіть не треба окремий закон. 

Вони самі вирішать, за якими критеріями будуть прийматися рішення та хто буде такі рішення приймати. У цій палаті, за винятком урядовців, будуть працювати волонтери і їхні рішення прирівняють до судових.

Саме Мінрегіон буде накладати штрафи і притягувати до відповідальності всіх, крім забудовників. Пам’ятаємо про те, що їх можуть контролювати лише їхні фірми. 

Мінрегіон отримує дуже демократичні можливості — може звертатися, а може і не звертатися до профільних саморегулівних організацій, щоб отримувати висновки щодо відповідальних виконавців. Це право, а не обов'язок.

Щоправда, Після того, як Рух ЧЕСНО ініціював спільну заяву з громадськими організаціями, до другого читання в законопроєкт внесли деякі незначні позитивні зміни. 

А так головно були враховані поправки авторки законопроєкту Олени Шуляк ("Слуга народу"). Загалом у неї було 434 правок, які по суті так і не врахували вимоги громадського сектору та спільноти архітекторів. З майже пів тисячі правок відхилили лише 22. 

Наприклад, у закон "Про основи містобудування" повернули визначення "містобудування", а також головні визначення і права та обов’язки архітекторів в закон "Про архітектурну діяльність". 

Окрім цього не всі майнові права на об’єкти за бюджетні кошти тепер будуть належати забудовнику. На цьому позитивні зміни завершилися. 

Для розуміння, претензії до законопроєкту є не лише в громадських організацій, які підписали колективну заяву чи в архітекторів, які виходили на акції протесту. 

Свої зауваження є також у НАЗК. А Головне науково-експертне управління ВРУ, яке дає висновки до кожного законопроєкту, виписало свої застереження аж на 18 сторінках. 

У вигляді, який зараз має законопроєкт, Рух ЧЕСНО категорично не рекомендує голосувати за нього народним депутатам, оскільки він позбавляє громадян впливати на планування і забудову територій громади, натомість забудовників по суті ніхто не контролює, а Мінрегіон перебирає на себе корумповану систему, яка існувала в ДАБІ.

Голосування за цей законопроєкт Рух ЧЕСНО оголошує маркерним і інформація про те, як голосував кожен народний депутат, буде відображена у його профілі у базі Політхаб, на основі якої потім виборці будуть робити поінформований вибір.