Як держава може допомогти бізнесу
Інновації в дії
Втриматись та віднайти нову точку рівноваги – головне завдання для бізнесу в Україні у 2022 році.
Більшість підприємців вже звиклись з думкою, що жити і працювати в умовах війни доведеться, ймовірно, тривалий час.
Тож адаптація до нових реалій, продовження роботи бізнесу та принаймні виконання своїх зобов’язань – це першочергові завдання на сьогодні.
До речі, ми в Асоціації спостерігаємо пожвавлення і відновлення операційної діяльності компаній – вже 47% наших членів працюють в повному обсязі.
Від швидкості відновлення роботи бізнесу залежить також пожвавлення економіки країни. Уряд прогнозує падіння ВВП України щонайменше на 35% за підсумками року.
За більш песимістичним прогнозом Світового банку, українська економіка впаде через війну на 45%, а загальні збитки з урахуванням майбутніх періодів можуть перевищити 1 трлн доларів.
Подальший розвиток подій залежатиме не тільки від ситуації на полі бою, але й від того, наскільки адаптивним буде бізнес та суспільство. Наскільки конструктивним буде взаємодія влади з бізнесом, що неможливо без прозорого бізнесу.
Звісно, відновлення навіть базової роботи компаній зараз є дуже складним завданням в умовах розірваних виробничих та логістичних ланцюжків, фізичної та матеріальної шкоди, заподіяної активам бізнесу, масовому виїзду людей за кордон.
Але саме відновлення рутинної роботи бізнесу здається мені наразі головною передумовою для подальшої стабілізації економічної ситуації.
Отже, головна мета – вистояти. Як можна допомогти у цьому бізнесу, зокрема з боку держави? Окрім того, щоб утриматись від посилення фіскального та адміністративного навантаження, яке дуже болісно вдарить по компаніям, які намагаються вистояти, є чимало підтримуючих для бізнесу змін та реформ, для прийняття яких можновладцям потрібне тільки бажання та деяка підготовча робота.
Для відновлення бізнесу надзвичайно важливо забезпечити безперебійну роботу державних служб, особливо тих, з якими бізнес стикається майже щодня – це митниця, податкова, Держпродспоживслужба тощо.
Також Асоціація послідовно виступає за необхідність дерегуляції бізнесу та продовжує комунікацію з державою у цьому напрямку.
За останні п’ять місяців ми надали державним органам чимало пропозицій – як тих, що бізнес пропонує ввести тимчасово на період воєнного стану так і тих, що ми пропонуємо імплементувати в національне законодавство на постійній основі. Більш детально з нашими пропозиціями можна ознайомитись тут.
Як приклад, бізнес закликає скасувати висновки держаної санітарно-епідеміологічної експертизи для товарів, на які поширюється дія прийнятих в Україні технічних регламентів.
Адже в ЄС таких висновків немає, а якість та безпечність продукції встановлюється саме регламентами та стандартами, аналоги яких вже давно прийняті в Україні.
Також варто дозволити надавати інструкції з користування та маркування в електронному вигляді, наприклад за допомогою QR-коду. В сучасному цифровому світі це було б набагато зручніше для споживачів, а також дозволило б більш раціонально використовувати ресурси.
Ці дві пропозиції зняли б чимало проблемних питань в частині комунікації бізнесу з Держпродспоживслужбою.
Ще одне гостре питання для бізнесу – можливість виїзду військовозобов’язаних у короткотермінові відрядження за кордон та тимчасове бронювання від мобілізації.
Бізнес, зокрема, пропонує скасувати необхідність обов’язково отримувати мобілізаційні завдання від військових адміністрацій, адже більшість компаній не можуть отримати такі завдання і відповідно забронювати критично важливих фахівців для функціонування їх підприємств.
Важливим пріоритетом для органів державної влади має стати необхідність вирішення проблеми страхування інвестицій. Адже без гарантій безпеки важко очікувати притоку інвестицій, в першу чергу приватних, до закінчення військових дій.
У той же час, саме нові інвестиції є запорукою відновлення України, зокрема відбудови зруйнованих об’єктів та запуску нових підприємств. Ми розуміємо, що у нашої держави наразі відсутні необхідні ресурси задля того, щоб надати гарантії та самостійно застрахувати ризики потенційних інвесторів.
Можливим рішенням може стати залучення зовнішніх гарантій для інвестицій та розвиток інституту страхування військових ризиків в цілому.
Бізнес також потребує підтримки держави у комунікації з представниками країн ЄС та інших країн, які прийняли у себе українців, що були вимушені тимчасово покинути свої домівки.
Чимало з цих людей продовжують працювати на українські компанії, перебуваючи за кодоном. Зважаючи на те, що термін їх перебування скоро досягне 6 місяців, надзвичайно гострим стає питання збереження за ними українського податкового резидентства.
Ми вже бачимо приклад кількох країн, як Польща та Ірландія, які підтвердили, що українці не мають платити додаткові податки на їхній території.
Сподіваємось, що активна робота української дипломатії призведе до аналогічних роз’яснень органами інших держав, де наразі перебувають українці.
Інша проблема, з якою зіштовхнулись українці, що отримали тимчасовий захист в країнах ЄС, це обмеження вільного пересування до інших країн після спливу 90 днів перебування на території країн-членів ЄС.
Відповідно, громадяни України зобов’язані лишатися на території країни, де вони отримали тимчасовий прихисток, та не можуть ні повернутися до України на певний час, ні подорожувати до інших країн у відрядження чи в особистих справах.
Ми закликаємо врегулювати цю ситуацію та не обмежувати свободу руху для українців, зважаючи на особливі обставини та раптовість ситуації, яка склалася на території України.
По податковому блоку також наразі є кілька гострих проблем. По-перше, це ситуація з реєстрацією податкових накладних з ПДВ.
Багатьом компаніям з різних причин, зокрема й через брак коштів на рахунках, відсутність людського ресурсу, не вдалось здійснити реєстрацію ПДВ накладних до 15 липня, допоки це можна було зробити без штрафів.
А ті, кому вдалося це зробити, часто стикаються із ситуацією їх блокування. У цьому контексті Асоціація закликає ДПС повернутися до звичного діалогу, який наразі потрібен як ніколи, аби оперативно вирішувати всі проблемні питання та не створювати зайвий тиск на компанії.
Перегляду потребує також ситуація з запровадженням електронного аудиту для бізнесу. На великих платників податків покладене зобов’язання надавати інформацію на запит податкової за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення вже з початку 2023 року.
Цю реформу буде складно впровадити в нинішніх умовах, бо вона потребуватиме додаткових ресурсів, тож ми вважаємо за потрібне її відкласти – на час дії воєнного стану та рік після його завершення.
Уваги потребує також ситуація на митних пунктах пропуску – в умовах блокади морських портів навантаження на наземний транспорт суттєво зросло, тож необхідно вирішувати проблему черг на кордонах, аби забезпечити їх пропускну здатність в необхідному обсязі.
В очікуванні розблокування портів та відновлення можливості експорту тривалий час знаходився зерновий ринок.
Ми вдячні представникам влади, що займаються вирішенням цього питання, водночас хочемо звернути увагу на необхідні процеси для диджиталізації інформації та державних послуг в галузі, які можна також впровадити вже зараз.
Для цього Україні варто приєднатись до міжнародної системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та виконати вимоги цієї організації для впровадження електронного обігу фітосанітарних сертифікатів в Україні.
Також агробізнес очікує на переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму, що запобігатиме незаконним схемам обігу зерна.
Однак було б несправедливо сказати, що за останні місяці не трапилось жодних позитивних змін.
Важливим поштовхом для відновлення економічної діяльності бізнесу стали такі безпрецедентні рішення наших західних партнерів, як скасування мит і квот на український експорт ЄС та низкою інших країн, підписання "транспортного безвізу" з ЄС, включення української енергосистеми до об’єднаної енергосистеми Європи та старт торгівлі електроенергією, запрошення для України приєднатися до конвенції NCTS щодо спрощення формальностей у торгівлі товарами ("митний безвіз", який запрацює вже наприкінці 2022 року).
Звичайно, важливим і необхідним сигналом для інвесторів стало надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
Держава також вдалась до низки кроків для підтримки компаній, зокрема в частині відстрочення сплати податків і митних платежів та подання звітності, подальшої диджиталізації та дерегуляції.
Також важливим поштовхом стало скасування Урядом переліку критичного імпорту та зняття валютних обмежень за імпортні розрахунки.
Наостанок хочу зазначити, що негативний вплив війни на економіку відчує не тільки Україна, але й країни, що не втягнені у війну безпосередньо. Через військову агресію Росії ЄС та світ вже стоять на порозі продовольчої, енергетичної, міграційної криз.
Тому ми маємо лишатись як ніколи об’єднаними для якнайшвидшої перемоги України та подальшої спільної роботи над усуненням наслідків цієї жахливої війни, розробки механізму стягнення репарацій за завдану шкоду та розбудовою нашої держави.
В єдності наша сила, активізація бізнесової діяльності неможлива без прозорого і конструктивного діалогу з владою, а владі надзвичайно важливо, щоб бізнес працював задля наповнення бюджету.