Бюджет оборони: як змінилися бюджетні видатки через війну

Для відсічі воєнної агресії рф держава акумулює всі ресурси, які є у неї. Наразі, військовий бюджет — це три чверті всього бюджету України. 

Якщо річний бюджет української армії був близько 156 млрд грн, то сьогодні його щомісячна сума складає близько 130 мільярдів. 

Одним з головних джерел підтримки української армії та інших інституції сектору безпеки та оборони є кошти резервного фонду бюджету. 

Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету (ст 24 Бюджетного кодексу України).

Розподіл коштів між інституціями сектору безпеки та оборони

З березня по червень Уряд 17 разів фінансував потреби сектору безпеки та оборони з резервного фонду. 

Сумарно на Міноборони, Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони, МВС, СБУ та Держспецзв’язок було направлено 293 млрд грн. 

Головним отримувачем допомоги з резервного фонду було Міноборони, яке одержало 61,9% від всіх коштів. 

МВС, включаючи Нацполіцію, Нацгвардію та інші відомства отримала 36,4% коштів з резервного фонду. На ГУР, СБУ та Держспецзв’язок було направлено менше 2%.

Розподіл коштів між програмами Міноборони та ГУР

На бюджетну програму Міноборони "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнанняˮ було спрямовано 78 млрд грн.

З них, на: 

• закупівлю (ремонт) озброєння, військової техніки, боєприпасів та комплектуючих для них — 71 млрд грн; 
• для капітального ремонту (інші види відновлювальних робіт) озброєння та військової техніки — 7 млрд грн; 
• на придбання одноразових гранатометів, зокрема з метою забезпечення охорони підприємств оборонно-промислового комплексу — 70 млн грн.

На бюджетну програму Міноборони "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війниˮ було спрямовано 102 млрд грн.

З них, на:

• виплату грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил — 66 млрд грн;
• матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил — 17 млрд грн;
• виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю (смертю) військовослужбовців Збройних Сил — 8 млрд грн;
• закупівлю речового майна та засобів індивідуального захисту — 5 млрд грн;
• забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил — 4 млрд грн;
• оперативне забезпечення Збройних Сил — 1,3 млрд грн;
• на закупівлю медичного майна — 155 млн грн.

На бюджетну програму Міноборони "Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспортуˮ було спрямовано 1,7 млрд грн.

З них на:

• виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю (смертю) військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту — 60 млн грн;
• виплату грошового забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту — 1 млрд грн;
• закупівлю речового майна та засобів індивідуального захисту — 283 млн грн;
• харчування особового складу — 42 млн грн; 
• інженерне забезпечення — 23 млн грн

На бюджетну програму ГУР Міноборони "Розвідувальна діяльність у сфері оборониˮ для закупівлі, утримання, ремонту озброєння та військової техніки, матеріально-технічного забезпечення розвідувального органу" було спрямовано 1,5 млрд грн.

З них на:

• на виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу — 285 млн грн;
• на закупівлю, утримання, ремонту озброєння та військової техніки, матеріально-технічного забезпечення розвідувального органу Міністерства оборони — 1,2 млрд грн.

Бюджетне планування в умовах війни не релевантне прогнозам мирного часу 

З осені 2021 року почали надходити повідомлення про можливе повномасштабне вторгнення рф. Але оцінюючи обсяги залучення коштів з резервного фонду, можна зробити висновок, що бюджет на 2022 рік не розглядався як "бюджет війни". 

Не було закладено достатньо коштів навіть на харчування та медичне забезпечення, вже не кажучи про озброєння та матеріальне-технічне забезпечення. 

Як наслідок, фінансування української армії здійснюється по поточних потребах, а не від ефективного бюджетного планування.

Ці виклики мають бути враховані при підготовці бюджету на наступний рік. У липні-серпні кожного року міністерства та інші головні розпорядники коштів готують бюджетні запити з прогнозом на наступні три роки, тож часу на врахування помилок залишається не дуже багато.