Українська економіка під час війни. Що далі?

Просто про податки

Сьогоднішня географія театру бойових дій чітко розмежувала найбільш гарячі місця, з яких наші захисники щодня випалюють ворогів, та тилові громади, які приймають тисячі біженців, формують волонтерські штаби та відновлюють роботу бізнесу.

Від початку війни минуло 7 тижнів, українці поступово звикають до нової реальності. 

Пишаюся тим, що воєнний стан нас більше не пригнічує, а навпаки – відкриває колосальні резерви мужності, консолідує в рішеннях та зусиллях, відкриває нові виміри у підтримці один одного.

Ми всі спостерігаємо, як з кожним днем війни російська педерація провалюється в економічну чорну діру у зв’язку з впровадженням потужних санкцій (зокрема, замороження рахунків, вихід провідних компаній з рашистського ринку) у тому числі, завдяки консолідованій взаємодії нашої влади з представниками країн-партнерів. 

Світові економісти прогнозують країні-агресору нищівну поразку і перший за століття (з 1917 року) зовнішній дефолт.

З такою блискавичною швидкістю падіння економіки ерефії, невдовзі ми побачимо не лише суттєве зменшення їхніх золотовалютних резервів (частина з яких заморожені на заході), а й значне скорочення запасів зброї, прострочених сухпайків та навіть того брухту, який колись був бойовою технікою.

Перемога України – безсумнівна. В цьому ми вже переконали весь світ.

З іншого боку, ні для кого не секрет, що війна – це неймовірно дорого. І видатки нашої держави на комплексний захист та підтримку економіки, за інформацією від глави Уряду Дениса Шмигаля, становлять близько 2 млрд гривень щодня. 

І тут мова лише про прямі видатки, не враховуючи наші збитки. В окремих містах, зокрема Бучі, Ірпені, Бородянці, Волновасі, Охтирці, Чернігові, Харкові, Маріуполі – окупанти буквально діють за воєнною філософією спаленої землі.

Дослідники з Centre for Economic Policy Research – світової мережі економістів, оцінили загальну вартість відновлення України після війни у понад 200-500 мільярдів євро (220-540 мільярдів доларів), що приблизно відповідає розрахункам Уряду. 

З початку військової агресії росії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 533 заклади освіти, 300 дитячих садочків, 196 медичних закладів, 129 заводів та підприємств. 

Окупанти знищили 8 цивільних аеропортів та 10 військових аеродромів. За даними Міністерства розвитку громад і територій, окупанти зруйнували 6 800 житлових будинків.

За оцінкою KSE Institute, загальний обсяг знищеної чи пошкодженої житлової нерухомості складає близько 26 млн кв. м. Відтак, статистика невтішна: за перший тиждень квітня прямі втрати економіки України досягли показника 80,4 млрд доларів, або 2,4 трлн гривень, і ця сума зростатиме.

В останньому інтерв’ю для британського видання Financial Times Міністр фінансів України Сергій Марченко закликав країни світу надати фінансову підтримку, яка необхідна нам для виживання. 

У Міністерстві наголосили, що близько 30% українських підприємств повністю припинили діяльність, 45% частково працюють. 

Зупинка роботи підприємств через активні бойові дії на території більшості міст, через пошкодження або знищення цілих заводів та об’єктів інфраструктури створили величезний дефіцит в українському бюджеті.

Стратегічна перевага у війні з росією вже за нами, Україна продовжує здійснювати платежі за держборгом, щоб уникнути, у першу чергу, дефолту.

Що з цим всім робити? 

Відповідь дуже проста – докладати максимум зусиль для відновлення роботи вітчизняного бізнесу в усіх можливих формах. Не варто розраховувати лише на західну підтримку, адже все залежить саме від нас.

Настав час ідентифікувати та сформувати чітку державну та громадянську позицію, яка допоможе запустити алгоритм ефективного відновлення нашої економіки.

Перший та найпростіший крок – бойкотування компаній, які досі живлять економіку ворога.

Про вихід з російського ринку від початку війни заявило понад 500 компаній, серед яких найбільші нафтогазові компанії США, промислові гіганти, провідні косметичні та побутові мережі.

Маємо розуміти, що таке рішення – не просто тимчасовий флешмоб, а демонстрація чіткої позиції і підтримки всього цивілізованого світу в боротьбі зі злом.

Втім, є і такі, хто відмовляється або занадто повільно виходить з російського ринку, виправдовуючи це "крайньою необхідністю" забезпечувати країну-диктатора нібито життєво важливими товарами і послугами. 

Більшість цих компаній мають франшизу в Україні, серед яких: виробники техніки Huawei, Asus, Lenovo; торговельні мережі Metro, Auchan; продуктові марки Nestle, Barilla та ін. (повний список).

Маємо розуміти, що ця війна невідворотно вплинула на політичний та економічний дискурс у світі. Зараз компроміси чи байдужість компаній або окремих осіб у відповідь на звірства росії автоматично роблять їх співучасниками злочинів. 

Тож ми повинні не просто спонукати міжнародні компанії виходити з російського ринку, а бойкотувати їх публічно.

По-перше, тиснути на них інформаційно, через соціальні мережі, скарги та ЗМІ. По-друге, банально – не купувати у них товари та послуги.

Зараз вкрай важливо підтримувати українські національні та локальні підприємства (з кінцевим бенефіціарним власником в Україні), зокрема місцевий бізнес та сервіси, які працюють у Вашому регіоні чи місті. 

Сотні новостворених чи релокованих підприємств потребують збуту власної продукції та послуг – наш патріотичний обов’язок підтримати їх гривнею. 

Малі та середні підприємства завжди були, є та будуть основою економіки, тим паче у воєнний час. Решту бізнес зробить сам.

У Верховній Раді вже прийнято у І читанні законопроєкт №7232 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб'єктів господарювання, пов'язаних економічними зв'язками з державою-агресором". 

Цей документ передбачає підвищення податків на 50% для компаній, які продовжують працювати на російському ринку та фінансувати знаряддя для вбивства наших громадян. Я підтримую цю ініціативу.

Українська ІТ-компанія YouControl навіть запустила міжнародний інструмент, що допоможе перевірити, які світові компанії мають приховані зв'язки з російськими та білоруськими активами, особами чи бізнесом. 

Цей сервіс містить повний список російських та білоруських економічних діячів, дані з офіційних реєстрів про власників бізнесу, які постійно оновлюються. 

Це необхідні радикальні кроки для того, щоб переконати міжнародну спільноту припинити співпрацю з такими компаніями, а самих власників – не намагатися відсидітися на двох стільцях та робити вибір. 

Наступний крок – оперативна дерегуляція та оновлення державної політики у податковій та митній сферах

Дерегуляція є універсальним інструментом, адже не вартує для держави нічого. Суттєве зменшення адміністративного та податкового навантаження на бізнес дозволяє залишати більше коштів в обороті та мати ресурс на подолання викликів, які зараз виникають.

На час війни та для післявоєнного стану розбудови країни держава частково лібералізувала та дерегулювала податкову та митну політику.

Закон №2120-IX містить кардинальні зміни щодо єдиного податку, зменшення ПДВ та акцизу на пальне, податкові стимули для великого бізнесу та благодійності. 

Також оновлено спрощену систему оподаткування та надано пільги із сплати податків. Протягом воєнного стану та 3 місяці потому штрафи та пеня з ЄСВ не стягується, а перевірки не проводяться.

24 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила чергові зміни до законодавства для спрощення частини бюрократичних процедур на період дії правового режиму воєнного стану. 

Було підтримано законопроєкт 7190, який повністю звільнив від оподаткування ввезення транспортних засобів громадянами. Звільнено від акцизного податку та ПДВ ввезення транспортних засобів суб’єктами спрощеної системи.

Маю надію, це лише перша хвиля дерегуляційних новацій, адже кількість непотрібних, недоречних та застарілих норм все ще залишається достатньо великою. Команда Львівського регуляторного хабу вже активно працює у цьому напрямку, невдовзі зможемо надати перші пропозиції.

Ключова стратегічна ціль – перезапустити український бізнес

Поступово український бізнес повертається до життя. Сотні підприємств відновлюють роботу і держава цьому сприяє. Частина підприємств сьогодні отримала достатньо великі державні оборонні замовлення та працюють у три зміни лише на перемогу. 

Звичайно, інформація про ці підприємства не підлягає розголосу, але вони є і їх вже достатньо багато. Вважаю, що мілітаризація економіки зараз – найкращий прояв патріотизму.

Верховна Рада ухвалила Закон №7192, який передбачає відновлення оренди держмайна, що дозволить передислокуватися і відкрити нові можливості для розвитку бізнесу на безпечних територіях.

Стабілізувати ситуацію на українському ринку вже допомагає Міністерство економіки України. Зокрема, за підтримки Мінцифри та проекту Дія.Бізнес компанія Prozorro.Продажі запустила платформу цифрової взаємодії для допомоги релокації бізнесу. 

Майданчик допомагає відновити роботу підприємства та організувати релокацію. Представники бізнесу можуть подати заявку.

Успішний приклад відновлення у сфері логістики показує "Нова Пошта", яка продовжує працювати фактично в усіх областях країни, попри те, що в перший тиждень війни обсяги їхньої доставки впали на 95%. 

Компанія повідомляє, що вже запустила 29 сортувальних станцій зі 141, знову запускаються 1 600 відділень по всій країні та 1 500 вуличних поштоматів у 16 містах. 

Також "Нова Пошта" продовжує з новою силою реалізовувати соціальний проєкт "Гуманітарна пошта України". В рамках проєкту підприємство безкоштовно доставляє вантажі для волонтерських організацій. 

Програма запущена ще у серпні 2014 року. Наразі "Нова Пошта" співпрацює з 116-ма волонтерськими організаціями.

Поступово відновлюють роботу українські торгові марки одягу та взуття, чимало з яких не лише продають товар, але й перераховують кошти на ЗСУ зі своїх продажів, а також шиють плитоноски, бронежилети та балаклави. Вони навіть запустили власний сайт – UkrBrandsNow.com, що вже налічує 130 українських марок.

За останніми звітами Київської міської державної адміністрації, у столиці вже відновили роботу понад 900 закладів з продажу продовольчих товарів, працюють близько 460 кав’ярень тощо. І їх кількість лише зростатиме, попри високий ризик небезпеки в регіоні.

Розпочинається робота обласних військових адміністрацій та територіальних громад, які затверджують та впроваджують бюджетні програми для підтримки бізнесу. В першу чергу акцент робиться на релоковані підприємства.

До прикладу, на період воєнного стану Львівська обласна військова адміністрація розробила Програму підтримки бізнесу, інструментарій якої передбачає надання безповоротної фінансової допомоги виробничим підприємствам, які релокувались, стимулювання створення нових робочих місць та експортної діяльності. Це добрий приклад регіональної державної підтримки.

Найважливіший пункт – об’єднання заради перемоги

Безкомпромісна боротьба з агресором триває. Розпочався етап перетворення України в самодостатню, суб’єктну і непереможну державу. 

І в кожного з нас попереду багато роботи, адже маємо розуміти, що економічний фронт не менш важливий, ніж військовий. Ми повинні бути солідарними з нашими захисниками та здобувати власні перемоги над гуманітарними та фінансовими викликами.

А якщо ви чекали сприятливого часу для апґрейду і перезапуску власного бізнесу – розпочинайте негайно. Бути надійним економічним тилом – це прояв відданості нашій державі.