"Правила дорожнього руху" для криптоіндустрії

Верховна Рада підтримала зміни Президента України до Закону "Про віртуальні активи". За них проголосувало 272 народних депутатів. 

У 2021 році капіталізація крипторинку вперше в історії перевищила 3 трильйони доларів США, а його обсяг зріс уп'ятеро. 

Венчурні інвестиції у розмірі понад $33 млрд свідчать про значний економічний потенціал індустрії. 

На тлі стрімкого розвитку індустрії більшість передових країн продовжують створювати правову базу для бізнесу. 

В Україні криптоіндустрія також активно розвивається. Ми входимо до топ-5 країн світу за кількістю користувачів криптоактивів. 

У нас працюють криптосервіси Kuna, WhiteBit, AlphaBTC та TrusteeWallet, започатковані українцями. Також функціонують потужні технологічні компанії, зокрема, Distributed Lab та Hacken. 

Зростає кількість криптостартапів. Нещодавно український проєкт Global Ledger, який допомагає відстежувати підозрілі транзакції з криптоактивами, залучив інвестиції на суму $3,5 млн. 

Водночас відсутність правового регулювання в нашій країні створює ризики для криптобізнесу та його користувачів. Змінити ситуацію покликаний Закон України "Про віртуальні активи".

Навіщо криптоіндустрії "правила дорожнього руху"

Щоб зрозуміти, навіщо потрібна регуляція новому ринку, влучним буде порівняння із автомобілями. Ця індустрія постійно росте, масштабується та потребує контролю. 

Щоб не було аварій придумали пішохідні переходи, світлофори та правила дорожнього руху. Через це продажі автомобілів не тільки не впали, але й продовжують зростати.

Впровадження регулювання дало людям відчуття безпеки. Щось трапиться на дорозі чи переході — вони зможуть скористатися правами, які їх захистять.

Регуляція кріптоінустрії працює за подібним принципом. Держави також встановлюють швидкісні обмеження на "криптодорогах". Впроваджують фінансовий моніторинг та контроль за виконанням правил, щоб надати користувачам впевненість у тому, що ці дороги безпечні.

Хто буде контролювати "дорожній рух" криптоактивів

На початку вересня минулого Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому Закон України "Про віртуальні активи". 

Спочатку регуляторами ринку віртуальних активів виступали три установи — Нацбанк, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та новий спеціально створений орган. 

Проте Президент повернув Закон на розгляд зі своїми пропозиціями. Глава держави запропонував віднести регулювання ринку віртуальних активів до компетенцій Нацкомісії з цінних паперів.

В Україні існує чимало регуляторних органів. Вони різні за рівнем необхідності та ефективністю роботи. 

Їх утримання за рахунок держбюджету можуть поставити під сумнів. У таких умовах ідея створення нового регулятора дійсно може виглядати не дуже привабливо.

Нацкомісія з цінних паперів визначатиме порядок обороту віртуальних активів, видаватиме дозволи постачальникам послуг та здійснюватиме у цій сфері нагляд та фінансовий моніторинг.

До цього моменту саме Мінцифри займалась розробкою правового поля у відповідній галузі. 

Для повноцінного запуску ринку віртуальних активів ми зараз працюємо над відповідними змінами до Податкового та Цивільного кодексів України. Після ухвалення змін до Податкового кодексу закон набере чинності.

Без стимулюючих підходів до оподаткування ринку та "підзаконки" також нікуди. 

Подальший механізм співпраці Мінцифри та Нацкомісії з цінних паперів сформуємо найближчим часом.

Яку візію державної політики регулювання у сфері віртуальних активів заклала команда нашого міністерства?

А які саме правила для "руху"

Для того, щоб запустити ринок віртуальних активів, ми разом з депутатами розробили спеціальне законодавство. Його норми враховують специфіку нового класу активів.

Закон визначає віртуальні активи як немайнові блага та розділяє їх на забезпечені та незабезпечені. 

Віртуальні активи не стануть засобом платежу, як, наприклад, наша валюта. Але ними можна розрахуватися, якщо вони будуть автоматично переводитися у гривню.

Професійні учасники ринку зможуть відкривати банківські рахунки для розрахунків з операціями з віртуальними активами. 

Вони отримують право на судовий захист. Також треба дотримуватися законодавства про протидію відмивання коштів та фінансування тероризму.

Крім цього, необхідний попередній дозвіл на здійснення наступних видів діяльності: 

• зберігання, адміністрування віртуальних активів та/або ключів віртуальних активів, які належать іншим особам;
• надання послуг з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи та валютні цінності;
• надання послуг переказу віртуальних активів;
• надання посередницьких послуг, пов'язаних з віртуальними активами.

Якщо профільні компанії надають декілька видів послуг, їм необхідно отримати дозвіл на кожен із видів діяльності. 

Для них встановили вимоги щодо розміру статутного капіталу та порядок видачі дозволів для ведення бізнесу. 

Дозволи видаються терміном на один рік. Для продовження строку їх дії потрібно буде повторно подати документи та сплатити їх вартість. 

Такі заходи обмежать діяльність недобросовісних гравців та підтримуватимуть високу репутацію нашої юрисдикції. 

Ухвалення нового закону — це важливий крок до створення в Україні комплексного правового режиму регулювання діяльності в сфері віртуальних активів. 

Упродовж двох років наша команда разом з представниками криптоіндустрії брали безпосередню участь у розробці закону "Про віртуальні активи". 

В його архітектуру закладена конкретна бізнес-логіка — запустити корисний державний сервіс та розширити можливості для інновацій, які просувають економічну активність.

Адже наша мета — посилити в Україні зростання цифрової економіки, частиною якої є ринок віртуальних активів.