Країна-звалище. Чому депутати повинні прийняти закон про управління відходами

Минулих вихідних з друзями ми вирішили відвідати сміттєзвалище ВРКП "Комунальник" лише 5 км від міської смуги Києва та с. Нові Петрівці.

Кадастрова карта показує, що смітник на 120 тис кв. м розростається і захоплює людські с/г паї площею 7 га. 

Це не полігон для захоронення відходів, а купа сміття під відкритим небом.

Тут немає ваг для зважування сміття, радіаційного контролю — тому завезти можна сюди можна будь що і будь коли. 

Тут немає плівки для відведення фільтрату і він потрапляє прямісінько в грунт, в криниці селянам, а звідти по прямій у київське водосховище, яке всього за 6 км звідси. 

Тут немає системи дегазації і навіть у мінусову температуру потужніший у 86 разів за оксид вуглецю парниковий газ метан викидається в атмосферу. Детектор метану показує 35 часток на мільйон — це в десятки разів більше норми. Влітку це метанова бомба.

З цим пов'язано і те, що викиди парникових газів від звалищ із базовим 1990 роком збільшилися на 26% і продовжують зростати. Про жодні виконання планів скорочення викидів відповідно до Паризької Угоди мова не може йти, поки депутати не проголосують адекватну версію законопроєкту 2207-1Д і поки ми не наведемо порядок зі сміттєзвалищами. 

Очевидно, що тема сміття в Україні справді "горить". Таких звалищ по Україні майже 6 тисяч — одиниці з них відповідають нормам екологічної безпеки. 

Уявіть, за експертними оцінками, лише на 26 полігонах України влаштовано системи вилучення біогазу та експлуатуються установки для виробництва електроенергії, потужність яких досягла 30 МВт. 

Це 0,4% всіх полігонів країни. Загальна площа полігонів в Україні — 9 тис га, що рівноцінне площі міста Хмельницький. 

Чому ситуація настільки катастрофічна? На місці ми дізнались, що ВРКП "Комунальник" бере за захоронення відходів 50 грн за м.куб. Середній тариф по країні на поводження з побутовими відходами (збір, перевезення, захоронення ) для населення становить 111,7 грн/м3, у т.ч. за захоронення – 37,8 грн/м3, що становить трохи більше €1. 

Податок на захоронення побутових відходів 5,5 грн за тонну. Тоді, як в розвинених країнах лише податок на захоронення становить від 4 євро в Іспанії до 75 євро у Британії. 

За дослідженнями, саме високий податок на захоронення стимулює розвиток переробної галузі. 

Очевидна ситуація, що дешеве захоронення нам "вилазить боком". Адже, вартість рекультивації звалища від 10 га становить приблизно від 20 євро за метр квадратний і це лише огородження та вирівнювання схилів. 

До прикладу, рекультивація полігону в Дергачах становить 1 млн на 10 тисяч кв м, а в Естонії рекультивація та закриття полігону у 22 га коштувала 8 млн євро (це близько 360 тисяч євро на га). 

Як бачите — чим дешевше нам сьогодні обходиться захоронення — тим дорожче сплатять наші діти і онуки. І не лише грошима — а і здоров'ям та якістю свого життя. 

За даними Мінрегіонбуду, неналежним чином проводиться робота з паспортизації та рекультивації сміттєзвалищ. 

Зі 1542 сміттєзвалищ, які потребують паспортизації, у 2020 році фактично паспортизовано 93, а рекультивовано — 43. Але і до цієї рекультивації виникають питання. 

Протягом години на звалищі ми нарахували 10 сміттєвозів приблизно по 20 кубів кожен. Це звалище таке популярне, бо "дешеве", тобто це те саме, що вивезти сміття до лісу. 

Сортуванням тут займаються роми з дітьми. Дерево, яке вони знаходять використовують для обігріву "хібарок". 

Власне, як "мільйонер з нетрів", але в -5 і в Україні. Лякає також і те, що менше 80% населення України охоплено послугами з вивезення побутових відходів. Найгірший у Кіровоградській області – 64,8% та у Житомирській області – 65,3%. 

Куди люди викидають сміття? Звісно, що в річки, ліси та лісосмуги. У приватному секторі минулого року виявили 22,6 тис. несанкціонованих звалищ. 

Майже 2 млрд грн збитків було завдано грунтам внаслідок неналежного поводження з відходами. Порушники відшкодували менше 2% цієї суми.

Що з цим робити? 

В першу чергу — Верховна Рада нарешті має прийняти рамковий законопроєкт про управління відходами 2207-1Д. 

По-друге, мають бути прийняті підзаконні акти до нього, на основі європейської директиви про захоронення, та встановлені вимоги до експлуатації полігонів, їх закриття та рекультивації, також мають бути встановлені вимоги до розроблення програми моніторингу полігону. 

По-третє, всі звалища мають за декілька років отримати дозволи на операцію захоронення відходів і в подальшому або закритися або мають бути приведені до європейських вимог. 

Нові полігони мають будуватися лише на основі європейських вимог. Всі звалища та полігони мають почати обліковувати свої викиди метану. 

Без першого кроку наступні два важливих зробити неможливо

Усі ці проблеми були і в Європі 30 років тому. Але вони поступово їх вирішували і для нас дороговказом на цьому шляху є Директиви ЄС про відходи та про захоронення, які і імплементує законопроєкт 2207-1д.