Кілька слів про "економічний паспорт" українців

На першому в 2022 році засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглядався законопроєкт Зеленського "Про економічний паспорт" (№ 6394) та альтернативні до нього. 

Результат був прогнозований, оскільки цей законопроєкт визначено самим Президентом, як невідкладний. Тому і не здивувало рішення комітету рекомендувати прийняти в першому читанні саме президентський законопроєкт, адже переважна частина членів комітету — представники монобільшості. 

До речі, рішення на комітеті прийнято з натяжкою — за мінімальної необхідної кількості голосів (17 за).

Логіку реформ нинішньої влади зрозуміти не складно: чим безглуздіше, тим краще, чим далі від поточних економічних реалій, тим більше шансів на ухвалення таких ініціатив. 

Про справи політичні, а саме — намагання рятувати свій рейтинг популізмом, навіть зайве писати: "економічний паспорт" у виконанні влади навряд чи додасть їй балів.

Є значно нагальніші фінансові питання, які потрібно вирішити на вчора. Усі ми про них знаємо з життя й відчуваємо на власній кишені.

Але якщо паспорт — так паспорт. Тому я стала співавтором альтернативного законопроєкту №6394-1, який передбачає максимально прозорий і безвитратний механізм забезпечення виплат грошей громадянам, яким виповниться 18 років.

Коротко опишу головні норми, а також спільне й відмінне з президентським законопроєктом.

1. Кошти не повинні "лежати" й накопичуватися впродовж 14 років (з 2023 по 2037 рік). Інфляційні процеси, а в українських реаліях ще й корупційні фактори, ніхто не відміняв. 

Тому кошти повинні виплачуватися щороку. Я пропоную здійснити першу виплату вже в 2024 році тим, кому виповниться 18, а не чекати, поки підростуть сьогоднішні малюки.

В основному законопроєкті перша виплата — аж у 2037 році.

2. Система повинна бути справедливою — кошти мають отримати якомога більше дітей. 

Запропонована мною модель дасть можливість це зробити для дітей, які народилися, починаючи з 1 січня 2005 року, і вже у 2024 році свої 82 тисячі гривень зможуть отримати 422 919 осіб, у 2025-му — 95 тисяч гривень 457 287 осіб, у 2026-му — 114 тисяч гривень 469 081 осіб і далі по висхідній, а в 2037 році виплата на одну особу складе 638 тисяч гривень та перевищить запропоновану Зеленським суму.

За президентським законопроєктом українські діти після досягнення повноліття отримають 625 тисяч гривень і лише ті, які народжені з 1 січня 2019 року. Щодо дат у коментарях люди обурено діляться "відкриттям": виявляється, "тільки при Зеленському і сонце сходить, і діти народжуються".

3. Кошти для фінансової підтримки майбутніх поколінь можуть формуватися не лише з рентної плати за користування українськими надрами, а й за рахунок інших надходжень, не заборонених законодавством, як то благодійних внесків та пожертвувань.

В основному законопроєкті — це рента за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, видобування нафти, природного газу та газового конденсату.

4. Адміністратором реєстру, відповідно до якого виплачуватимуться кошти, буде державне підприємство у складі Міністерства фінансів. Воно давно створене і супроводжує програмно-технічні комплекси бюджетних фінансових установ. 

Жодного нового державного органу, на утримання якого витрачатимуться кошти платників податків, створювати не потрібно.

В основному законопроєкті передбачено створення Фонду майбутніх поколінь, фінансування якого та послуг компаній, що його обслуговуватимуть (в тому числі приватних), до 2037 року становитиме майже 35 млрд гривень.

При цьому я застерігаю: реалізація проєкту можлива лише за умови наявності в державному бюджеті України значних вільних фінансових ресурсів.

Нічого подібного в Україні, звісно, і близько немає. Кошти, які згідно з президентським законопроєктом буде спрямовано у Фонд майбутніх поколінь, буде забрано із загального фонду держбюджету, а це — чималі ризики, зокрема, зменшення соціальних виплат: від 35 млрд гривень у 2023 році до 200 млрд гривень у 2037 році.

Загалом ініціатива "економічного паспорту" отримала від експертів переважно критичні відгуки, адже пов’язана з дискримінацією дітей за віковою ознакою, необхідністю компенсації коштів, що вилучаються з держбюджету на тривалий час, незахищеністю довгострокових внесків до фонду від інфляції.

На наступному тижні Верховна Рада нарешті відновить роботу в пленарному режимі, і одне з перших питань, яке може стояти на порядку денному, — законопроєкти про "економічний паспорт". 

У залі вони розглядатимуться всі, тому є ще час зважити всі "за" і "проти" і зробити висновок: чи доцільно давати хід цій популістській, гучно розпіареній ідеї влади?