Українська правда

"Зради" не шукайте – газу вистачить

Яка ситуація із запасами газу в Україні і що можна зробити для запобігання кризі в майбутньому?

Країни Євросоюзу та Україна вже кілька місяців перебувають у активній фазі енергетичної кризи. 

Головна причина, на мій погляд, полягає в тому, що світовий лідер споживання енергоресурсів – Китай не був готовий до різкого відновлення виробництва після пандемії. 

Це спричинило різке зростання споживання електроенергії промисловістю. 

Як ми знаємо, джерелом для виробництва електроенергії є природний газ та вугілля. Розігрівання економіки Китаю після пандемії викликало зростання попиту на обидва ресурси. 

У результаті останні півроку ми спостерігаємо історичне зростання цін на ці джерела. Вугілля подорожчало з травня по жовтень 2021 року майже в 4 рази — з $61 до $237 за т. Побито рекорд 10 років. Газ зріс у ціні більш ніж у 4 рази – з 26,38 до 116,39 EUR MW/h.

Крім того, Європейський Союз опинився в "заручниках" трубопровідного газу, оскільки останні три місяці всі обсяги зрідженого газу (LNG) зі США та Близького Сходу продаються до Азії з премією до європейських котирувань у $100. 

Китай не хоче допустити зупинки промпідприємств та охолодження набраного темпу зростання економіки.

Це не дозволяє країнам ЄС докупити обсяги газу, яких бракує, під опалювальний сезон. Російський Газпром "тисне" на споживачів у Євросоюзі низьким прокачуванням газу "українською трубою" та іншими трубопроводами, щоб добитися якнайшвидшої сертифікації "Північного потоку-2". 

До цих факторів додаються низькі запаси газу в підземних сховищах у ЄС після холодної зими 2020-2021 та довершують картинку енергетичного колапсу. Ціни перегріті, посіяна паніка.

Вихід завжди є

Проте, українцям не варто піддаватися загальній енергоістерії, що розпалюється у ЗМІ. За моєю інформацією, дефіциту газу на території України немає. 

Є інше тривожне очікування — через зростання цін на газ його споживання промисловістю може знизитися. За нашими підрахунками — на 10-15%. 

Якщо говорити про запаси вугілля, то вони справді перебувають на недостатньому рівні для стабільного проходження осінньо-зимового періоду (ОЗП). Дефіцит електроенергії у балансі енергосистеми становить 10-15%, що досить критично.

Незважаючи на критичний рівень запасів вугілля, незавантажені роботою ТЕС та ТЕЦ, наявність природного газу дозволить забезпечити стабільну роботу енергосистеми у пікові періоди навантажень. 

Впевнений, що саме газ допоможе нам вистояти у складній ситуації. Також не варто забувати про джерела відновлюваної енергії, які противники критикували, як могли, останні 3-6 років. А це "плюс" до енергобалансу України понад 6 ГВт електроенергії, вітрогенерації, зокрема. 

І не забуваймо про те, що основним джерелом електроенергії в Україні залишаються атомні енергоблоки. Сьогодні вони здатні у достатньому обсязі покривати потреби енергосистеми. 

У листопаді 12 з 15 атомних енергоблоків працюватимуть, а в 1 кварталі 2022 року очікується запуск усіх потужностей.

Хто постраждав?

Найнеприємніше у всій історії з енергокризою – подорожчання енергоресурсів. Варто хвилюватися з приводу того, наскільки готова наша промисловість та економіка загалом тримати цей удар. 

Адже найуразливіші вже відреагували на ситуацію, що склалася: Одеський припортовий завод, для якого газ основна сировина – зупинився. 

Нікопольський завод феросплавів – один із найбільших споживачів електроенергії в країні, призупинив роботу кількох печей та урізав виробництво практично вдвічі. Галузь виробництва цукру абсолютно збиткова за нинішньої кон'юнктури.

Яких котирувань чекати?

За нашими розрахунками вартість газу для промисловості в листопаді перебуватиме в межах 25-32 тис. грн за 1 куб м з ПДВ. Електроенергія може подорожчати до 4,5 грн за 1 кВт з усіма додатковими тарифами та ПДВ.

Що можна було б зробити для запобігання кризі в майбутньому?

Україна має абсолютно всі можливі енергоресурси для самозабезпечення: запаси природного газу, вугілля та потенціал для розвитку відновлюваних джерел енергії. 

Не варто зациклюватися на якомусь одному з них – кожен із цих напрямків потребує якнайшвидшої підтримки та розвитку. Нарощування видобутку газу комерційними та державними компаніями стабілізує ціни всередині країни. 

Адже собівартість одного видобутого куба в Україні коливається в межах $100-150. А це в 10 разів дешевше за нинішні кризові пропозиції на газових хабах Євросоюзу. 

Також потрібно нарощувати видобуток нафти, підтримувати вуглевидобуток, без якого ми не обійдемося найближчі 10-15 років. Необхідно й надалі розвивати напрямок "зеленої" енергії: вітру, води та сонця.

Дуже позитивно впливають на вартість електроенергії перші аукціони, на яких ресурс закуповується постачальниками у державної генерації на квартал, півріччя. Це дає ринку та його учасникам прогнозованість, знижує ризики втрат.

Вважаю важливим перенести досвід роботи ринку електроенергії на ринок природного газу – йому не вистачає довгострокових контрактів між постачальниками та видобувачами, державними та комерційними.

Промисловість і населення могли б також закуповувати газ "у довгу": на квартал, півріччя, рік і не турбуватися щомісяця, коли на ринках виникають сплески цін або ось такі несподівані спровоковані цінові гойдалки, як цього сезону. 

І постачальники, і споживачі можуть зафіксувати ціни на тривалий період без втручання держави. Це підстрахує від цінових перекосів найуразливіші галузі та людей.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
газ енергетика