Новий закон — старі правила. Чи рятує від криміналу новий закон про віртуальні активи?
Інновації в дії
Нещодавно в Україні прийняли важливий для України закон "Про віртуальні активи", який легалізує криптовалюту в Україні.
З його прийняттям змін зазнали й інші закони. Наприклад, в Цивільному кодексі з’явилося поняття віртуальних активів, їх види та підстави отримання на них права власності.
Поза увагою законодавців залишився кримінальний процес та захист віртуальних активів.
До нас часто звертаються потерпілі, які постраждали від шахраїв і втратили мільйони у крипті, інвестори із проханням допомогти в структуруванні та захисті бізнесу у сфері ІТ, майнінгу, представники ринку віртуальних активів.
Більша частина цих запитів стосується віртуальних активів у кримінальному провадженні, їх арешт, арешт майна та інших активів.
Захист мав би стати більш ефективним та дієвим, однак не все так просто
Відтепер, завдяки закону, ми маємо чітке формулювання поняття віртуального активу та можливість оцінити його у національній валюті.
До цього у випадках викрадення біткоїнів, доводилося на пальцях пояснювати слідчому, що це чимала сума і яким чином вирахувано розмір збитків.
Наступним логічним кроком має бути визначення критеріїв оцінки розміру завданих збитків чи втрачених активів.
Відповідних методик не вистачає і судовим експертам. Також невизначеним залишається порядок вилучення, арешту, зберігання віртуальних активів.
Дієвими інструментами у кримінальному провадженні є проведення обшуку та вилучення майна або накладення на нього арешту. Так правоохоронці можуть відшукати викрадене, тимчасово позбавивши можливості зловмисників розпоряджатися ним.
З віртуальними активами тут важче, адже навіть їх вилучення є проблемою, не кажучи вже про арешт.
Попри відсутність законодавчого регулювання, суди все ж приймають рішення про арешт віртуальних активів. Були випадки, коли вдалося переконати суд про необхідність застосування цього заходу, проте виконати таке судове рішення — ще той квест.
Проблема в тому, що постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів є нерезидентами України. Це затягує виконання судового рішення на декілька місяців, і воно стає неактуальним.
Новий закон дає можливість отримувати дозволи на надання послуг зберігання, переказу чи обміну віртуальних активів для осіб, що зареєстровані в Україні. Можливості кримінального провадження та захисту в цьому випадку будуть значно ефективнішим.
Загрози для тих, хто працює у сфері віртуальних активів
Новий закон визначає низку підстав для анулювання дозволу на надання послуг пов'язаних з оборотом віртуальних активів. Серед них є відповідальність за невідповідність поданих документів, порушення порядку надання послуг або віднесення до категорії неплатоспроможних для банків.
Однак є і достатньо спірна підстава для анулювання: наявність судимості у керівника, засновника або власника юридичної особи, яка надає послуги, пов'язані з оборотом віртуальних активів. Яка саме судимість – не уточнюється. У вас можуть забрати дозвіл, якщо ви, наприклад, спричинили невелике ДТП.
Чимало уваги в Законі приділено необхідності дотримання постачальниками послуг, пов’язаних із оборотом віртуальних активів вимог ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Відтак такі учасники повинні мати бездоганну ділову репутацію, що за визначенням закону є сукупністю підтвердженої інформації про фізичну особу, яка доводить відсутність порушень законодавства про запобігання та протидію корупції, законодавства про фінансові послуги, про відсутність судимості за ряд злочинів в економічній сфері.
Від постачальників послуг вимагається повне розкриття структури власності та кінцевих власників.
Також для отримання дозволу мають бути надані документи, що підтверджують джерело походження коштів, використаних для формування статутного капіталу.
Оскільки мова йде про чималі суми (резидентам слід сформувати статутний капітал у розмірі 1,19 млн грн, а нерезидентам 5,95 млн грн), то і їх законне походження має мати достатньо вагому аргументацію.
Поради для захисту віртуальних активів
Формування договірної бази
Будь-яка участь в обороті віртуальних активів повинна бути закріплена чіткою договірною базою. Прийнятий закон певною мірою полегшив це завдання, адже тепер можна використовувати викладені в ньому формулювання, терміни й вимоги, що дозволить уникнути непорозумінь із партнерами, інвесторами, контролюючими та правоохоронними органами.
Належне поводження з віртуальними активами.
Левова доля випадків із втратою віртуальних активів припадає на неналежне зберігання, обмін, переказ криптовалюти. Для безпеки кожен переказ повинен попередньо бути перевірений пробною транзакцією, приватні ключі мають зберігатися в захищених умовах, сид-фрази зберігатися в недоступному місці.
Регулярна ревізія безпеки та дотримання цих базових правил допоможе уникнути атак кіберзлочинців та фатальних помилок.
Робота із персоналом.
Завжди слабким місцем були люди. Який би вид робіт не виконувала компанія, які б послуги не надавала, людський фактор переважає над усіма іншими.
Формування договірної бази має включати договори із працівниками про нерозголошення конфіденційної інформації, політики поводження із даними та ресурсами компанії, чітко прописана відповідальність за порушення.
Побудова ефективного бухгалтерського обліку.
Контролюючі органи безумовно будуть цікавитися новим бізнесом та здійснювати розрахунки оподаткування на свій розсуд. Грамотно побудована система бухгалтерського обліку та звітності – невід’ємна частина превентивних дій.
Готовність до комунікації із правоохоронними органами.
Правоохоронні органи проявлять чималий інтерес до ринка криптовалюти та будуть намагатися "скуштувати його на зуб", до цього потрібно бути готовим.
Раптовий візит правоохоронного органу із обшуком можливий до будь-якої компанії, яка займається віртуальними активами.
Прикладом такого інтересу є обшуки та вилучення майна майнінгових та фармінгових ферм, а підставою цього слугували відомості про нібито викрадення електроенергії шляхом її самовільного використання.
Доволі ефективним інструментом є підготовка на спеціальному тренінгу співробітників та топ-менеджменту компанії до обшуку, допиту та інших слідчих дій.