Що не так із працевлаштуванням іноземців в Україні?

На розвиток сучасних міграційних процесів в Україні впливають кілька важливих чинників — анексія Криму та конфлікт на сході України. 

Крім цього, просування шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції, зокрема набуття у червні 2017 року безвізового режиму з ЄС, трансформував міграційний досвід та розгалужені міграційні мережі, що сформувалися в результаті багаторічної активності українців у перетині кордонів. 

Сучасний стан міграції характеризується двома актуальними проблеми. По-перше, певна частина громадян України, які виїжджають на заробітки за кордон, перебувають там або займаються оплачуваною діяльністю без належних дозволів та документів. 

По-друге, територія України використовується для незаконного людського транзиту до європейських країн.

І якщо питанню збільшення чисельності українців, які виїжджають працювати за кордон, приділена велика увага, то про трудову міграцію в Україну останніми роками згадували не часто. І даремно. 

Адже аналіз ситуації на національному ринку праці виявив низку проблем, які потребують особливої уваги та відповідного реагування.

Що каже офіційна статистика? 

Кількість іноземців та осіб без громадянства, які офіційно працюють в Україні, щороку збільшується. Якщо у 2017 році, за офіційними даними, працювало 12,4 тис іноземців, у 2018 році – 16,2 тис, у 2019 році – понад 20,6 тис, то у 2020 – понад 23,4 тис осіб.

У 2020 році регіональні центри зайнятості видали 9,8 тис дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства та подовжили дію – 4,5 тис дозволів. З початку 2021 року видано 10,8 тис нових дозволів, продовжено дію – 4,2 тис дозволів. Найбільше у Києві (10282), Київській (819), Львівській (730), Одеській (529) та Полтавській (338) областях.

Більше половини (58%) іноземних громадян займали місця керівників, менеджерів (управителів), а також 27% посад — фахівців і професіоналів. 

Кожен третій іноземець був керівником підприємства, установи, організації. Найбільша кількість іноземців працювала на посадах розробників комп’ютерних програм та обчислювальних систем, менеджерів з питань комерційної діяльності та управління, інженерів, техніків-програмістів, бурильників, фізіотерапевтів та масажистів, викладачів середніх навчальних закладів та інших робіт.

Чинна законодавча база

Роботодавці мають право найняти іноземця, отримавши дозвіл від Державної служби зайнятості. Отримання такого дозволу є підставою для видачі іноземцю посвідки на тимчасове проживання в Україні, а його скасування призводить до скасування посвідки на проживання.

Якщо іноземець працює на різних посадах в одного або декількох роботодавців, потрібно отримати дозвіл на кожну посаду.

Деякі категорії іноземців можуть працювати без дозволу. Це особи, які постійно проживають в Україні, яких визнано особами без громадянства, набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію, потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні. 

Також це стосується представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, працівників закордонних ЗМІ, спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом, працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України тощо.

Не потрібний дозвіл для працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт, священнослужителів; викладачів та науковців, які прибули для роботи у заклади фахової передвищої та вищої освіти.

Роботодавець може отримати дозвіл за умови виплати іноземному працівнику заробітної плати у розмірі не менш як:

- 5 мінімальних заробітних плат – іноземцям для роботи у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та закладах освіти;

- 10 мінімальних заробітних плат — для всіх інших категорій найманих працівників.

Закон також містить посилання на іноземних високооплачуваних професіоналів, заробітна плата яких повинна становити не менше 50 мінімальних заробітних плат.

Існує особлива категорія іноземців, яким роботодавець не зобов’язаний виплачувати по 5 або 10 мінімальних заробітних плат:

- іноземні високооплачувані професіонали;

- засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;

- випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

- іноземні працівники творчих професій;

- іноземні ІТ-професіонали;

- гіг-спеціалісти.

Дозвіл видається на строк до 6 місяців; від 6 місяців до 1 року; від 1 до 3 років, а вартість дозволу складає 2, 4 або 6 прожиткових мінімуми відповідно.

Закон передбачає відповідальність за застосування роботодавцем праці іноземців на умовах трудового або іншого договору без дозволу. За такі порушення стягується штраф за кожну особу у розмірі від 10 до 20 мінімальних заробітних плат.

Що ж не так на цьому ринку праці?

Почну з того, що аналіз застосування законодавства у цій сфері фактично призвів до того, що:

• сьогодні держава гарантує для громадян України виплату заробітної плати на рівні не менше 1 мінімальної заробітної плати, а іноземцям – не менше 5 або 10 мінімальних заробітних плат (в залежності від категорії);
• роботодавець, оформивши на роботу іноземного ІТ-професіонала (особлива категорія) фактично може платити йому 1 мінімальну заробітну плату, а іноземцю на посаді електрика або менеджера — 10 мінімальних зарплат;
• роботодавець, який хоче взяти на роботу іноземного високооплачуваного професіонала (заробітна плата яких становить не менше 50 мінімальних заробітних плат), фактично, з одного боку, не може його оформити за такою категорією, оскільки дозволом вона не визначена, з іншого – не несе відповідальності перед ним, оскільки жодних умов найму та відповідальності не передбачено (Законом визначено виключно таких термін та не визначені умови працевлаштування);
• з метою зменшення навантаження роботодавці наймають іноземців на неповний робочий день або використовують їх працю неофіційно;
• більшість іноземців, які оформили шлюб з громадянином(ою) України, мають труднощі з офіційним працевлаштуванням за умов, визначених Законом, оскільки є непривабливими для роботодавця;
• збільшилася кількість заявок на квоту імміграції для висококваліфікованих спеціалістів та робітників (у 2019 році – 4 особи, 2020 році – 5000 осіб, 2021 році – 5706 осіб);
• чинні умови фактично позбавляють можливості іноземних студентів, які навчаються в Україні, офіційно працевлаштуватися, зокрема у вільний від навчання час, та покращити свою фінансову спроможність, оскільки ставлять його у неконкурентні умови та роблять непривабливим для роботодавця. Більшість таких іноземних студентів працюють неофіційно;
• мають труднощі з офіційним працевлаштуванням також іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Працевлаштування таких осіб в умовах чинного законодавства фактично здійснюється у ‟тіньовому" секторі. 
• До того ж Закон містить низку колізійних норм, які призводять до неоднозначного його застосування.

Що наразі пропонує Міністерство економіки України? 

За ініціативи Мінекономіки вперше було здійснено моніторинг дотримання роботодавцями, які отримали дозвіл, вимог щодо виплати заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Результати моніторингу показали, що за даними Пенсійного фонду України у 2020 році роботодавці, які отримали дозвіл, виплачували заробітну плату та сплачували ЄСВ лише 4179 іноземним працівникам, тобто 22% від загальної кількості дозволів. У І півріччі 2021 року цей показник становив 3180 працівників або 13,7% від загальної кількості виданих дозволів.

Причин може бути декілька: або трудові відносини не розпочалися, або вони були припинені (однак не було повідомлено Державну службу зайнятості для скасування дозволу та Державну міграційну службу для скасування посвідки на проживання), або такі роботодавці сприяють подальшій нелегальній міграції в Європу через територію нашої держави або нелегальному перебуванню в нашій державі.

За результатами моніторингу логічною реакцією повинні стати подальші контрольні заходи з боку Держпраці та Державної податкової служби. 

Але важливішим вбачаються законодавчі зміни у сфері застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Такі зміни на сьогодні і пропонує Уряд. 

З метою врегулювання зазначених проблем Мінекономіки розроблено, Урядом схвалено та внесено до Верховної Ради проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні" (реєстр. № 5795 від 16.07.2021), яким пропонується такі нововведення:

- скасувати вимогу для роботодавця щодо виплати заробітної плати іноземним працівникам у розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат та забезпечити рівні умови праці для всіх, включаючи українців;

- скасувати особливу категорію іноземців;

- посилити контроль за додержанням законодавства у цій сфері, зокрема через запровадження моніторингу на постійній основі, що забезпечуватиме дотримання законодавства про легальність перебування іноземців в Україні та дотримання їх прав у відносинах з роботодавцем; 

- надати можливість іноземним студентам, які навчаються у навчальних закладах України, працювати, передбачивши для роботодавця безоплатне отримання дозволу для такої категорії працівників;

- удосконалити підстави видачі, продовження дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, а також підстави для відмови у їх видачі або продовженні дії; 

- удосконалити перелік документів, які подаються для отримання або продовження дії дозволів; передбачити можливість отримання цієї адміністративної послуги будь-яким зручним для роботодавця способом, у тому числі через центри надання адміністративних послуг; 

- забезпечити безкоштовну видачу дублікату дозволу у випадках його втрати чи пошкодження; 

- з метою захисту національного ринку праці та спрямування коштів на виплату допомоги для безробітних громадян підвищити вартість дозволу з 2-4-6 до 3-5-10 прожиткових мінімумів за дозволи строком дії 6 місяців –1 рік –3 роки відповідно.

Державна служба України з питань праці та Державна податкова служба проведуть перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення роботодавцями, які отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Відповідне доручення дав 20 жовтня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль за ініціативи Мінекономіки.