Рада прийняла закон про енергоефективність: що це змінить в державі
Інновації в дії
Верховна Рада прийняла закон про енергоефективність, який імплементує європейське законодавство.
Це подія, на яку роками чекали у експертному середовищі, європейських організаціях та уряді загалом. Адже, це — один із пунктів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, які ми зобов'язалась виконати.
Тепер вже можна обгрунтовано сподіватися, що "домашнє завдання" щодо політики енергоефективності від ЄС ми виконаємо, і зможемо брати на себе ще більш амбітні зобов’язання в цьому напрямку.
Що зміниться після прийняття закону?
1. Має з’явитися план щодо енергоефективності: на національному та місцевих рівнях.
Тобто ми матимемо єдиний підхід щодо того, які заходи втілювати: від громад, до держави в цілому.
Цим законом уряд затверджує: у нас є чітка мета — підвищувати енергоефективність. І визначає: ось, яким чином ми будемо її досягати.
Такі самі плани затвердять і в громадах, це дозволить мати інвестиційні проєкти для залучення коштів на енергоефективність від міжнародних інституцій — наприклад, Європейського інвестиційного банку, ЄБРР, KfW, NEFCO.
Системний підхід дозволить країні рухатися в одному напрямку та планомірно скорочувати витрати енергії, а не робити це точково і ситуативно.
2. У містах та органах державної влади запровадять системи енергетичного менеджменту
Тобто створять окремі структурні підрозділи, фахівці яких плануватимуть заходи з підвищення енергоефективності та залучатимуть фінансування на енергоефективні заходи з усіх можливих джерел.
Також фахівці з енергетичного менеджменту будуть моніторити, скільки енергії споживає та чи інша будівля. Якщо десь показники відхиляються від норми — розберуться, в чому причина, і як це можна змінити.
Впровадивши систему енергетичного менеджменту, можна скоротити витрати енергії до 10%, навіть не залучаючи значні інвестиції.
3. Купувати та орендувати за бюджетні кошти можна буде тільки енергоефективне обладнання та приміщення
Закон зобов’яже органи державної влади та міста:
- Купувати тільки енергоефективне обладнання;
- Орендувати і купувати тільки енергоефективні приміщення
Це дозволить знизити витрати з державного бюджету на утримання будівель.
4. Великі підприємства зобов’яжуть впровадити систему енергетичного менеджменту, або раз в 4 роки проводити енергоаудит
Європейський досвід показує, що саме ці заходи є основою для підвищення енергоефективності на підприємствах.
Понад 50 українських компаній вже запровадили системи енергоменеджменту та почали економити ресурси. Таким чином без суттєвих інвестицій можна зекономити до 5-10% енергії.
А енергоаудит на підприємствах дозволить зрозуміти, скільки енергії використовує те чи інше виробництво, на скільки можна скоротити ці витрати, і в які заходи варто інвестувати, щоб отримати найкращий результат.
Важливий момент: енергоаудити мають проводити незалежні фахівці. Тому закон передбачає створення ринку спеціалістів з енергоаудиту.
5. Енергопостачальні компанії зобов’яжуть модернізувати своє обладнання, мережі
Генерувати та трансформувати енергію також треба ефективно. Тому закон зобов’яже енергопостачальні компанії оцінити, де їхні "слабкі місця".
А в підсумку — інвестувати у модернізацію мереж та обладнання, щоб енергія не "губилася" дорогою до споживача.
6. Держава має створити відкриту онлайн-платформу з енергоефективності
На спеціальному сайті мають зібрати всю інформацію про рівень енергетичної ефективності в країні та періодично звітувати, чи покращується ситуація в цьому плані.
Кожен зможе побачити, скільки енергії зекономили, та як підвищилась енергоефективність в містах і будівлях. Більше того — подивитися, скільки електроенергії, газу та тепла споживає кожна будівля.
Без цієї картини неможливо прописати стратегію держави в сфері енергоефективності та проаналізувати, чи ефективно використовуються відповідні інвестиції.
Недоліки прийнятого закону
1. "Паперів" може бути більше, ніж реальних дій
Більша частина норм закону спрямована на розробку документів – міста пропишуть енергетичні плани та плани модернізації схем теплопостачання, енергопостачальні компанії створюватимуть звіти про потенціал енергоефективності, великі підприємства мають проводити енергоаудит.
Весь цей масив "папірців" може залишатися лежати на полицях в кабінетах і з часом втратить свою актуальність, якщо на виконання планів не буде коштів.
2. Відсутність інструментів фінансування
Виконання закону потребує коштів: зокрема, на створення системи енергоменеджменту, на виконання енергетичних планів міст, енергоаудитів тощо.
Наприклад, в європейській практиці є низка фінансових інструментів щодо скорочення витрат енергії.
Одним із найуспішніших є схема зобов’язань з енергоефективності. Це коли держава зобов'язує енергопостачальні компанії досягти певного рівня економії енергії у своїх споживачів.
Кошти для утеплення стін, ізоляції труб тощо — закладаються у тариф на енергію, як інвестиційна складова.
Енергопостачальні компанії щороку звітують державі про те, як вони виконали ці зобов'язання.
Якщо план економії не виконаний – компанії сплачують пеню. Її розмір залежить від того, скільки енергії вони не змогли заощадити.
В законі "Про енергоефективність" є норма, яка дозволяє уряду запровадити таку схему, але не зобов’язує це робити.
Тобто, уряд може це зробити, а може й не зробити. Другий варіант — більш вірогідний. Адже впровадження цієї схеми передбачає підвищення тарифів, а це не популярне рішення.
Про створення інших фінансових інструментів в законі взагалі не йдеться.
3. У державних органів може не вистачити спеціалістів
Закон містить близько 50 підзаконних актів, які необхідно розробити, щоб норми запрацювали. На їх розробку дали близько року.
Щоб якісно їх розробити за такий термін, потрібні люди. Але наприклад в Міністерстві, на яке припадає близько 40 підзаконних актів в напрямку енергоефективності, Директорат (що відповідає за формування цієї політики) не укомплектований.
Може трапитися так, що підзаконні акти будуть прийматися швидко і без належних обговорень з громадськістю та фахівцями.
А це викликає побоювання щодо їхньої якості. Адже те, чи буде прийнятий закон працювати, повністю залежить від того, чи якісно пропишуть ці підзаконні акти.
Замість висновку
За наявності фінансування та якісних підзаконних актів, новий закон дасть поштовх до підвищення енергоефективності країни.
Він покладе фундамент для розвитку багатьох напрямків підвищення енергоефективності — від систем тепло-, газо- та електропостачання, до будівель та промислових підприємств, від енергоменеджменту до енергосервісу.
В іншому ж випадку — він може повторити долю попередніх законів щодо підвищення енергоефективності, тобто залишитися на папері, і по суті нічого не змінити.